• Посилання скопійовано

Останні зміни щодо РРО за Законом №1017

10 грудня частково набрав чинності Закон №1017. Розгляньмо, які зміни вже працюють, яких чекати з 1 січня 2021 року і кому треба застосовувати РРО, незважаючи ні на що.

У минулому номері (див. «ДК» №50/2020) ми повідомляли про офіційне опублікування Закону №1017 та набрання ним чинності, проте формат новини не давав змоги розглянути всі його нововведення.

РРО та ФОПи-«єдинники»

У житті підприємців — платників єдиного податку є два головні критерії, які стосуються загальної суми річного доходу. А саме:

— обсяг доходу, який дає право на перебування на спрощеній системі оподаткування;

— обсяг доходу, який потребує застосування РРО.

Обидва ці критерії Закон №1017 змінив.

Так, з 1 січня 2021 року граничні обсяги доходів для перебування на ЄП для 1-ї — 3-ї груп встановлюються виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати:

— 1-ша група — 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінімальній зарплаті 6000 грн — це 1002000 грн);

— 2-га група — 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. — 5004000 грн);

— 3-тя група — 1167 МЗП (1 січня 2021 р. — 7002000 грн) — цей критерій застосовуватиметься і щодо юросіб-«єдинників».

Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізособам-підприємцям не застосовувати РРО, теж встановлюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 розмірів мінімальної заробітної плати (орієнтовно — 1320000 грн). Діятиме цей критерій лише протягом 2021 року. Принаймні так планується, адже з 2022 року заплановано повну фіскалізацію підприємців. За невеликими винятками всі ФОПи повинні будуть проводити розрахункові операції за допомогою РРО.

Другий важливий критерій для ФОПів-«єдинників» для потреб застосування РРО — це група, в якій вони перебувають.

Позаяк 1-ша група ФОПів залишається і в 2021 році. А всі, хто в ній перебуває, позбавлені обов'язку застосовувати РРО. I це перший виняток, про який ми згадували вище, — це прямо передбачено п. 296.10 ПКУ.

Проте, як і раніше, перша група платників єдиного податку суворо обмежена видами діяльності, які може здійснювати ФОП, перебуваючи у ній. Також такий ФОП не може мати найманих працівників. Докладніше про це — у пп. 1 п. 291.4 ПКУ, а новий обсяг річного доходу для таких ФОПів ми вже зазначили — з 01.01.2021 р. це 1 млн 2 тис. грн.

Третій важливий критерій щодо ФОПів-«єдинників» та РРО — це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, потребує застосування РРО. Адже перелік таких видів діяльності у 2020 році змінюється вже втретє — завдяки введенню в ПКУ та змінам до редакції п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Кому з платників ЄП потрібні РРО

До 1 січня 2021 року РРО потрібні тим ФОПам-«єдинникам» 2-ї — 4-ї груп, які здійснюють реалізацію:

— технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Протягом усього 2021 р. РРО будуть потрібні тим ФОПам-«єдинникам» 2-ї — 4-ї груп, які здійснюватимуть реалізацію:

— технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

— ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Як бачимо з наведених у врізці переліків, до видів діяльності, що потребують від ФОПа-«єдинника» застосування РРО, з 1 січня додадуть лише платні медичні послуги і «ювелірку». Тим, хто здійснює інші види діяльності і чий річний дохід у 2021 році не перевищуватиме 1002000 грн, можна не турбуватися. Але тільки протягом 2021 року!

З 1 січня 2022 року можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій залишиться лише у ФОПів 1-ї групи платників єдиного податку.

Проте й тут не все так просто. Адже застосування РРО вимагає Закон про РРО. Саме цей Закон (а не ПКУ) встановлює, що таке розрахункова операція. Тобто випадки, коли без РРО не обійтись, і ті, коли без нього обійтися можна, — визначені ст. 9 Закону про РРО, до якої теж внесли зміни.

Розрахункова операція

Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Абзац 6 статті 2 Закону про РРО

Зміни до Закону про РРО

Здебільшого ці зміни косметичні та пов'язані з уточненням порядку застосування програмних РРО.

Так, ПРРО та фіскальний сервер податківців повинні забезпечувати можливість автоматичного обміну інформацією (електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків тощо), необхідною продавцю для здійснення розрахункових операцій, а податківцям — для контролю за ними.

Або що передача даних від продавця фіскальному серверу ДПС може здійснюватися у двох варіантах:

— на базі технології, розробленої НБУ;

— або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону «Про електронні довірчі послуги». При цьому наголошується, що застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО.

Але є серед них і важливі уточнення (всі вони запрацювали з 10.12.2020 р.):

1. Використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється!

2. Скасовано обов'язок реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України! Однак тим, хто здійснює таку торгівлю (надання послуг) вже тепер, поспішати використовувати цю нову можливість просто вже не радимо — варто почекати, адже до правил торгівлі, які вимагають від продавця застосовувати такі цінники, зміни ще внесені не були. На це Кабміну та іншим контролерам Законом №1017 надано місячний строк (тож до 10 січня 2021 р.).

3. Обов'язок програмувати РРО так, щоб у фіскальному чеку відображався код УКТ ЗЕД, як і раніше, стосуватиметься лише підакцизних товарів (а не всіх, як планувалося!).

4. Скасовано обов'язок дотримуватися відповідності сум коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. Одночасно скасовується і штраф за це порушення.

5. Скасовано штраф за нероздрукування або за нестворення в електронній формі контрольної стрічки на ПРРО.

6. Подовжено до 1 січня 2022 року застосування знижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб'єктами господарювання окремих вимог Закону про РРО.

Тобто до 1 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуватимуть в таких розмірах:

— 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

— 50% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Вилучено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій. Тобто так званий кешбек покупцям так і не запустили, а згадку про нього вже остаточно вилучили із Закону №128 та Закону №129.

Новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнили п. 14. I він уже б'є рекорди популярності серед запитів від продавців та їхніх бухгалтерів.

Звучить цей виняток так: РРО не застосовують при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

I ось тут у всіх продавців радісно заблищали очі — невже інтернет-торгівлю (яка часто приймає оплату за товари/послуги дистанційно) позбавили обов'язку застосовувати РРО?!

Так, виглядає ця норма досить оптимістично, але не поспішаймо тішитися.

По-перше, ми бачимо, що:

1) пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт — ні!);

2) пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. I їх називають два:

а) системи дистанційного обслуговування, діяльність яких регулюється гл. 10 Iнструкції №22. У ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснюватися за допомогою систем «клієнт — банк», «клієнт — Iнтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування;

Платіжний застосунок

З цього переліку цікавим є платіжний застосунок, адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карток). Проведення таких розрахунків регулюється Положенням №705.

За Положенням №705 платіжний застосунок — це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. I цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом про платіжні системи. За цим законом переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. I здійснюватися переказ в Україні може за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем. Переглянути цей Реєстр можна на сайті Нацбанку.

По-друге, того, що побачили ми і ви, на практиці недостатньо. Адже закони щодо застосування РРО приймає ВРУ, тлумачить їх НБУ, а контролюють їх виконання податківці. I кожен орган може мати власну позицію щодо того, що малося на увазі в тому чи іншому нормативному акті.

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank, LiqPay, Portmone, присвячено не одне роз'яснення ДПС (наприклад, від 30.04.2020 р. №1763/IПК/18-28-05-06-23, від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/IПК). В усіх них податківці вимагають застосування РРО. А чіткого роз'яснення НБУ, який мав би втрутитися в цей спір й аргументовано поставити крапку, досі немає.

Наприклад, у статті «Iнтернет-банкінг та РРО» в «ДК» №48/2020 ми коментували одну з нещодавніх IПК податківців. Ми зазначали, що Приват24 та LiqPay у Реєстрі платіжних систем НБУ немає. Але податківці в коментованій IПК вперто стверджували, що це — платіжні системи. I це лише один із недоліків подібних податкових консультацій — вони часто не відповідають чинному законодавству.

Проте розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховуються спочатку на рахунок еквайра, а з нього — на рахунок продавця, — це розрахункові операції, які потребують реєстрації через РРО. На цьому податківці наполягали в IПК від 30.04.2020 р. №1763/IПК/18-28-05-06-23. Цьому питанню ми присвятили статтю «РРО та безготівкові платежі» в «ДК» №45/2020.

У ній ми уточнили: платіжний застосунок — це такий собі програмний POS-термінал, який часто можна бачити на сторінках інтернет-магазинів товарів та послуг. Приклади платіжних застосунків — це LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інші.

Приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати (п. 3 розділу V Положення №705). Найпоширеніші два види еквайрингу — «звичайний» еквайринг, коли використовується POS-термінал у точці проведення розрахунків, та інтернет-еквайринг, коли використовується платіжний застосунок на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Iнтернет.

Якщо оплата картками приймається дистанційно через Iнтернет платіжним застосунком, без контакту з покупцем і без роботи оператора, то ця операція вже більше схожа на роботу класичного банківського рахунку, на який можуть надходити вхідні платежі у будь-яку годину доби без контролю з боку торговця. Проте податківці наполягали на тому, що операції інтернет-еквайрингу треба проводити через РРО!

А що податківці розповідатимуть нам далі та які саме розрахунки вони визначать під новий п. 14 ст. 9 Закону про РРО, — залишається лише здогадуватися. Проте, найімовірніше, інтернет-еквайринг (застосування платіжного застосунку LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інших на підставі договору еквайрингу), як і раніше, потребуватиме застосування РРО.

Нормативна база

  • Закон №128 — Закон України від 20.09.2019 р. №128-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
  • Закон №129 — Закон України від 20.09.2019 р. №129-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
  • Закон №1017 — Закон України від 01.12.2020 р. №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
  • Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Iнструкція №22 — Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.
  • Положення №705 — Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. №705.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру