10 грудня набрав чинності Закон №1072. У ньому йдеться про податкові наслідки отримання одноразової державної допомоги, списання податкових боргів, штрафних санкцій та пені, звільнення певних платників від ЄСВ та списання недоїмки з ЄСВ за 2017 — 2020 рр. Розгляньмо найважливіші положення Закону.
Списання податкових боргів у сумі до 3060 грн включно — без заяви платника
Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за всіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу. Позаяк ця норма набрала чинності з 10 грудня 2020 р., то й списання має бути якщо не цією, то найближчою до цієї датою.
До таких списаних сум не застосовуються штрафні санкції, передбачені ПКУ, і не нараховується пеня за період з дати набрання чинності Законом №1071 (з 10.12.2020 р.) і до дати списання включно. Тобто борги за старими штрафами та пенею списуються, а нові — не нараховуються.
Списання — це разова акція, але щодо боргу до 3060 грн встановлено й загальні норми. Податкова вимога на такі суми (до 180 н. м. д. г.) не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються (зміни до п. 59.1 ПКУ). Право податкової застави щодо таких сум не застосовується (зміни до п. 89.2 ПКУ).
Що саме змінилося?
Раніше (згідно з попередньою редакцією п. 59.1 ПКУ) податківці не надсилали податкову вимогу на суму податкового боргу не більше ніж 1020 грн. Але її потрібно було сплатити, бо податківці зверталися до виконавчої служби. Нині цю суму збільшено втричі та заходи для її стягнення не застосовуватимуться.
Проте якщо податковий борг зросте до 3061 грн і більше, вмикається стандартний механізм стягнення податкового боргу, а строк давності, визначений п. 102.4 ПКУ для його стягнення, розпочинається з дня виникнення податкового боргу в сумі, що перевищує 3060 грн.
Позаяк ці зміни внесено до статей розділу II ПКУ, вони діятимуть на постійній основі, в тому числі після закінчення карантину.
Відстрочення податкового боргу фізосіб до 6800 грн — до 29.12.2021 р.
Підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 1-2, який передбачає відстрочення сплати податкового боргу для фізосіб. Це стосується всіх фізосіб, у тому числі ФОПів і тих, що провадять незалежну професійну діяльність, а також усіх податків, з яких міг виникнути податковий борг.
Податковий борг платників податків — фізосіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн, може бути відстрочений. Але це, знову ж таки, разова акція!
Сплату суми податкового боргу, що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилася непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочено до 29 грудня 2021 року.
Відстрочення здійснює контролюючий орган за місцем обліку платника податків — фізособи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше ніж 29.12.2021 р. штрафні санкції і пеня до таких сплачених відстрочених сум не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) — коригуються до нульових показників.
У разі непогашення повної суми відстроченого податкового боргу до 29.12.2021 р., а також у разі її погашення після 29.12.2021 р. штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
Врегулювання податкових боргів усіх платників податків
Підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 2-3, 2-4 для врегулювання податкових боргів платників податків.
Для всіх платників податків передбачено списання штрафів та пені за таких умов:
— якщо податковий борг погашено у повному обсязі коштами протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1071 (до 10.06.2021 р.). Iдеться про суми податкового боргу без урахування штрафних санкцій, пені, але з урахуванням несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням податкового боргу (за наявності), що виник станом на 1 листопада 2020 року;
— у разі сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі.
За виконання цих двох умов штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, списуються відповідно до ст. 101 ПКУ за заявою платника податків.
Ця норма стосується будь-якого податкового боргу незалежно від суми: якщо він буде сплачений до 10 червня 2021 року, за умови сумлінної сплати поточних зобов'язань, пеня та штрафи не застосовуються.
Кому штрафи і пеню не спишуть
Положення щодо врегулювання податкового боргу не застосовуються щодо:
— великих платників податків, які відповідають критеріям, визначеним пп. 14.1.24 ПКУ;
— осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
— осіб, щодо яких є судові рішення, які набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
— банків, на які поширюються норми Закону про ФГВФО;
— осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
— осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Компенсація ЄСВ — без сплати податку на прибуток
Підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 54, яким звільнено від оподаткування податком на прибуток отриману компенсацію та списані податкові борги.
А саме: фінрезультат до оподаткування з метою оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді:
— отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону №1071 та включеної до доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Нагадаємо: згідно з П(С)БО таку компенсацію включають до інших операційних доходів: Д-т 311 К-т 685, потім Д-т 685 К-т 719, що надалі збільшить фінрезультат: Д-т 719 К-т 791;
— списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2-3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (ми коментували ці моменти вище) та включених до доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. У бухобліку за П(С)БО такі суми відображають записом Д-т 641, 642 К-т 717, що збільшує фінрезультат: Д-т 717 К-т 791.
Про те, хто отримає компенсацію ЄСВ, сплаченого за працівників під час карантину, ми писали в «ДК» №50/2020.
Одноразова допомога фізособі — теж без податків
Нагадаємо: нещодавно прийнято програму з державної підтримки суб'єктів господарювання та їхніх працівників.
Про види матеріальної допомоги, які можна буде отримати в межах цієї програми (за Законом №1071), ми теж писали в «ДК» №50/2020.
Коментованим Законом №1072 додано п. 15, 16, 17 до підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якими звільняються від оподаткування ПДФО такі види матдопомоги, що їх отримують фізособи — платники ПДФО згідно із Законом №1071:
— одноразова матеріальна допомога, що надається відповідно до ст. 2 Закону №1071 застрахованим особам у фіксованому розмірі 8000 грн — працівникам роботодавців, які мають певні КВЕДи. Застрахована особа — в розумінні Закону про ЄСВ, а матдопомога має надаватися за кошти державного бюджету. Кабмін уже підготував порядок надання такої допомоги, в якому передбачається, що фізособи самостійно звертатимуться по таку допомогу;
— одноразова матеріальна допомога роботодавцям за кошти державного бюджету відповідно до ст. 3 Закону №1071, яку вони потім виплачують працівникам. Розмір допомоги залежить від робочого часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8000 грн на одного працівника. Відповідно роботодавець як податковий агент не утримує з такої допомоги ПДФО;
— списані суми недоїмки з ЄСВ, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику ЄСВ відповідно до пункту 9-15 Закону про ЄСВ. Йдеться про сумнозвісні суми ЄСВ, нараховані «сплячим» ФОПам за період 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Про списання цих сум з ЄСВ читайте далі у наступних розділах;
— списані штрафні санкції і пеня за несвоєчасно сплачені суми податкових боргів, які списуються відповідно до нових норм п. 2-3 та 2-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Зокрема, не оподатковується ПДФО списаний податковий борг платника податків, сукупний розмір якого за всіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно). Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ (ознаки безнадійного податкового боргу). Докладніше ми це коментували вище.
Також передбачено звільнення цих доходів від оподаткування військовим збором (зміни до пп. 1.10 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Також звільнено від нарахування ЄСВ виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, а також ті, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання, що виплачуються за кошти державного бюджету відповідно до Закону №1071. Це передбачено п. 9-17 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.
Звільнення від ЄП та ЄСВ ФОПів-«єдинників» 1-ї групи
Серед усіх груп платників єдиного податку найбільше пощастило першій групі платників єдиного податку (умови перебування у цій групі визначено пп. 1 п. 291.4 ПКУ).
ФОПи — платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень — травень 2021 року (тобто за 6 місяців). I ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ПКУ, за ці місяці не застосовуються. Це передбачено п. 52-9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Але в разі порушення такими платниками умов застосування першої групи платників єдиного податку звільнення не застосовується. На нашу думку, це означає, що, наприклад, якщо ФОП 1-ї групи у першій половині 2021 року перевищить дозволений обсяг доходу для цієї групи, він повинен буде сплачувати єдиний податок за весь зазначений пільговий період.
Такі самі наслідки будуть, якщо у ці місяці ФОП першої групи порушить інші умови — наприклад, здійснить негрошові розрахунки або надасть послуги «неправильним» клієнтам. Якщо це, приміром, станеться у травні 2021 року, то вочевидь доведеться сплатити єдиний податок за грудень 2020 року та січень — травень 2021 року на загальних підставах.
ФОПів першої групи — платників ЄП звільнено від нарахування та сплати ЄСВ за себе за періоди:
— з 1 до 31 грудня 2020 року;
— з 1 до 31 січня;
— з 1 до 28 лютого;
— з 1 до 31 березня;
— з 1 до 30 квітня;
— з 1 до 31 травня 2021 року.
Водночас вони можуть і сплатити ЄСВ за ці місяці на добровільній основі, на загальних підставах із відображенням цих сум у звіті з ЄСВ за формою додатка 5.
Це передбачено підпунктом 9-10.1 пункту 9-10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.
I страховий стаж при несплаті ЄСВ зберігається (новий пп. 14-5.1 п. 14-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058). Періоди з 1 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 31 січня, з 1 до 28 лютого, з 1 до 31 березня, з 1 до 30 квітня та з 1 до 31 травня 2021 року включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Звільнення від ЄП одноразової допомоги «єдинникам»
Новими пунктами 6 та 7 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено звільнення «єдинників» від єдиного податку з таких грошових надходжень на рахунок:
— сума коштів, що надійшла як одноразова компенсація «єдинникам»-юрособам відповідно до ст. 4 Закону №1071;
— сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується фізособі-«єдиннику» за кошти державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону №1071. Отже, цю суму ФОП не вносить до Книги обліку доходів/доходів і витрат.
Звільнення від сплати ЄСВ за себе деяких ФОПів у грудні 2020 р.
Для платників ЄСВ, на яких поширюється дія Закону №1071, положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону про ЄСВ у частині сплати єдиного внеску за себе не застосовуються у грудні 2020 року. I Закон №1071 передбачає соціальну підтримку у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам та одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання.
Не сплачувати ЄСВ за себе за грудень 2020 р. за відсутності доходів можуть ті СГ, які мають право на отримання допомоги за Законом №1071.
Водночас такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за період, зазначений в абзаці першому цього пункту, в розмірах, визначених цим Законом. Тоді інформацію про сплачені суми зазначають у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.
Це передбачено п. 9-16 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.
Списання недоїмки з ЄСВ «сплячим» ФОПам та «незалежникам» за 2017 — 2020 рр.
Новою редакцією п. 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ зроблено ще одну спробу держави списати недоїмку з ЄСВ «сплячим» ФОПам за 2017 — 2020 рр.
Списання відбувається за заявою платника та у порядку, визначеному Законом про ЄСВ.
Списуються суми недоїмки з ЄСВ, не сплачені станом на 1 грудня 2020 року, нараховані платникам ЄСВ — ФОПам на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки. Обов'язкова умова — відсутність доходу (прибутку) від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. За який саме період потрібна відсутність доходів, законотворці не уточнили, але вочевидь слід розуміти, що це той самий період, за який списується недоїмка.
Заяву на списання недоїмки можуть подати ФОПи на загальній системі оподаткування за одночасного виконання таких умов:
— станом на дату подання заяви про списання недоїмки вони є платниками ЄСВ або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками ЄСВ як ФОПи на загальній системі оподаткування;
— до 1 березня 2021 року подали заяву про припинення ФОПа держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ФОПа;
— подали до податкового органу звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Тобто вся звітність з ЄСВ за всі роки має бути подана.
Заяву про припинення ФОПа та звітність з ЄСВ платник (особа) подає виключно у разі, якщо вони не були подані раніше.
Заяву на списання недоїмки можуть подати особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за одночасного виконання таких умов:
— станом на дату подання заяви про списання недоїмки вони є платниками ЄСВ або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками ЄСВ як особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
— до 1 березня 2021 року подали до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
— подали до податкового органу звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Тобто вся звітність з ЄСВ за всі роки має бути подана.
Заяву про зняття з обліку та звітність з ЄСВ платник (особа) подає виключно у разі, якщо вони не були подані раніше.
Податковий орган протягом 15 робочих днів з дати отримання заяви про списання недоїмки проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Зверніть увагу!
Податковий орган може прийняти рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом про ЄСВ. Це означає, що сплачені суми ЄСВ та санкцій не спишуть і не повернуть. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, за наведених умов не застосовуватимуться!
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №1071 — Закон України від 04.12.2020 р. №1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Закон №1072 — Закон України від 04.12.2020 р. №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ФГВФО — Закон України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»