Завдяки змінам, унесеним до Порядку №100 Постановою №1213, розрахунок середньої зарплати для відпусток мав стати простішим. Тому що роботодавці вже не застосовуватимуть коефіцієнт коригування та чітко визначено, які виплати враховувати для розрахунку не потрібно. Але як врахувати премію чи розрахувати середню з МЗП, — це ще той «квест». I, проаналізувавши зміни, розуміємо, що не все так просто.
Середню зарплату більше не коригуємо
З оновленого Порядку №100 вилучено п. 10, в якому йшлося про застосування коефіцієнта коригування. Отже, тепер коригувати середню зарплату не потрібно, незважаючи на підвищення окладів у розрахунковому періоді.
Порядок №100 поширено і на фізосіб-роботодавців
Нарешті офіційно: змінами, запровадженими до Порядку №100 Постановою №1213, серед суб'єктів господарювання (підприємства, установи й організації усіх форм власності), на яких поширюється його дія, з'являться ФОПи та фізособи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.
Зміни довгоочікувані, адже після них не виникатиме запитань на кшталт: «Чи обов'язково ФОПам використовувати Порядок №100, адже про них у документі не зазначається?». Хоча на практиці фізособи-роботодавці цей Порядок застосовували й раніше.
Оновлено перелік випадків застосування Порядку №100
До підпункту «а» п. 1 розділу I Порядку №100 внесено зміни, якими збільшиться перелік випадків застосування цього Порядку.
Раніше в Порядку №100 не було повного переліку видів відпусток, для оплати яких він застосовується.
Тепер установлено, що Порядок застосовується у випадках надання всіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами).
Але чомусь забрали згадку про компенсацію за невикористану відпустку, проте у наступних нормах Порядку про компенсацію все-таки згадується.
Також згідно з нормами Порядку №100 розраховуватимемо середню зарплату за час службового відрядження, крім службових відряджень державних службовців. Звісно, виплачувати працівникові середній заробіток за час відрядження треба лише в тому разі, якщо заробіток за окладом (тарифною ставкою) менший, — цього вимагає ст. 121 КЗпП.
I ще Порядок застосовуватимуть для розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Коли застосовувати оновлений Порядок?
Ані про перехідні положення, ані про дату введення в дію цього Порядку нічого не сказано, тож нові підходи до розрахунку середньої зарплати слід почати застосовувати з дати офіційного опублікування Постанови №1213.
Якщо перший робочий день — не перше число місяця: спорів більше не буде
Не один рік точилися спори між роботодавцями і контролерами, чи враховувати до розрахункового періоду місяць, якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, але дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця. Тепер однозначно — враховувати!
В абзаці другому п. 2 Порядку №100 тепер зазначено: якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховують до розрахункового періоду як повний місяць.
Приклад 1 Працівник іде у щорічну відпустку з 14.12.2020 р. на 5 днів. Прийнято його на роботу 02.03.2020 р. Оклад працівника 7000,00 грн, інших виплат за час роботи працівника на підприємстві умовно не було. Який розмір відпусткових він отримає?
1. Визначаємо розрахунковий період.
Розрахунковим періодом для цього працівника буде березень 2020 р. — листопад 2020 р., тобто 9 місяців. Тож березень включаємо до розрахунку.
2. Визначаємо сумарний заробіток за розрахунковий період.
Сумарний заробіток за розрахунковий період становить: 7000,00 грн х 9 міс. = 63000,00 грн.
3. Визначаємо кількість календарних днів розрахункового періоду. Iз розрахунку вилучаємо святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (абзац перший п. 7 Порядку №100), — див. таблицю 1.
Розрахуємо середньоденну зарплату працівника.
Середньоденна зарплата працівника становить: 63000,00 : 267 = 235,96 грн.
4. Обчислимо суму відпусткових: 235,96 х 5 = 1179,8.
Таблиця 1
Кількість календарних днів розрахункового періоду до прикладу 1
| № з/п | Місяць розрахункового періоду | Календарні дні (за винятком святкових і неробочих) |
| 1. | Березень 2020 | 30* |
| 2. | Квітень 2020 | 29 |
| 3. | Травень 2020 | 29 |
| 4. | Червень 2020 | 28 |
| 5. | Липень 2020 | 31 |
| 6. | Серпень 2020 | 30 |
| 7. | Вересень 2020 | 30 |
| 8. | Жовтень 2020 | 30 |
| 9. | Листопад 2020 | 30 |
| 10. | Всього | 267 |
| * Чому в березні беремо до уваги 30 днів? Тому що у Порядку №100 зазначається: «Цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць». А в березні був 31 календарний день і 1 день святковий (8 березня). Тож до розрахунку потрапляє 31 - 1 = 30 днів. | ||
З Порядку забрали згадку про «інші поважні причини» відсутності
Раніше в Порядку №100 згадувались «інші поважні причини» відсутності на робочому місці, але не наводився перелік таких поважних причин. Неможливо було визначити цей перелік і за іншими нормативними актами. А тим часом це впливало на розрахунок середньої зарплати.
Тепер внесено зміни до абзацу шостого частини 2 Порядку №100. «Iнші поважні причини» з нього забрали, натомість цей абзац має такий вигляд: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».
Приклад 2 Працівник іде у щорічну відпустку з 14 грудня на 5 днів. Прийнято його на роботу 02.03.2020 р. При цьому відомо, що:
1. Оклад працівника 7000,00.
2. У травні та червні 2020 р. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину.
3. З 01.07.2020 р. до 17.07.2020 р. (включно) прогуляв і за липень отримав зарплати 3333,33 грн.
4. У серпні 2020 р. був у простої не з власної вини, а у зв'язку зі скороченням діяльності під час карантину. Оплату нараховано у розмірі 4666,667 (2/3 від окладу).
Наведемо ці дані у таблиці 2.
Таблиця 2
Вихідні дані до прикладу 2
| № з/п | Місяць розрахункового періоду | Календарні дні, які враховуємо для обчислення середньої зарплати (за винятком святкових і неробочих) | Виплати, які беремо до уваги під час розрахунку, грн | Примітки |
| 1. | Березень 2020 | 30 | 7000,00 | |
| 2. | Квітень 2020 | 29 | 7000,00 | |
| 3. | Травень 2020 | 0 | 0 | Місяць вилучається з розрахункового періоду повністю (відпустка без збереження заробітної плати, частина 3 ст. 26 Закону про відпустки) |
| 4. | Червень 2020 | 0 | 0 | Місяць вилучається з розрахункового періоду повністю (відпустка без збереження заробітної плати, частина 3 ст. 26 Закону про відпустки) |
| 5. | Липень 2020 | 31 | 3333,33 | Місяць враховується до розрахункового періоду повністю (працівник не працював не згідно із законодавством) |
| 6. | Серпень 2020 | 0 | 0 | Місяць вилучається з розрахункового періоду повністю (і дні, і виплата) (позаяк простій оплачено з розрахунку 2/3, а не з розрахунку середнього заробітку) |
| 7. | Вересень 2020 | 30 | 7000,00 | |
| 8. | Жовтень 2020 | 30 | 70000,00 | |
| 9. | Листопад 2020 | 30 | 7000,00 | |
| 10. | Всього | 180 | 38333,33 |
1. Визначаємо розрахунковий період.
Розрахунковим періодом для працівника буде березень 2020 р. — листопад 2020 р., тобто 9 місяців.
2. Визначаємо сумарний заробіток за розрахунковий період:
Сумарний заробіток за розрахунковий період становить: 38333,33 ((7000,00 грн х 5 міс.) + 3333,33).
3. Визначаємо кількість календарних днів розрахункового періоду. Iз розрахунку вилучаємо святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (абзац перший п. 7 Порядку №100). Кількість календарних днів, які слід взяти до уваги для обчислення середньої зарплати, становить 180 к. д.
4. Розрахуємо середньоденну зарплату працівника.
Середньоденна зарплата працівника становить: 38333,33 грн : 180 к. д. = 212,96 грн.
5. Обчислимо суму відпусткових працівника: 212,96 грн х 5 к. д. = 1064,8 грн.
Затверджено вичерпний перелік виплат, які не враховують у розрахунку
Перелік доходів працівників, які ми враховуємо або не враховуємо під час розрахунку середньої зарплати за Порядком №100, зазнав кардинальних змін.
Пункт 3 Порядку тепер каже, що для обчислення середньої заробітної плати враховують усі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Під час обчислення середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки до фактичного заробітку включають виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Що саме не входитиме до розрахунку середньої зарплати у всіх випадках розрахунку, — наводимо у таблиці 3.
Зверніть увагу!
Якщо базовий розрахунковий період — два місяці, то, крім зазначених у таблиці 3 виплат, не враховують і виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Таблиця 3
Виплати, що не враховуються до середнього заробітку
| Перелік виплат, що не враховуються до середнього заробітку | |
| 1. | Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками) |
| 2. | Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) |
| 3. | Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових) |
| 4. | Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) |
| 5. | Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо |
| 6. | Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати |
| 7. | Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором |
| 8. | Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування |
| 9. | Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку |
| 10. | Виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо |
| 11. | Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування |
| 12. | Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) |
| 13. | Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я |
| 14. | Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства |
| 15. | Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати |
| 16. | Заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму |
| 17. | Винагороди державним виконавцям |
| 18. | Простій, оплачений з розрахунку 2/3 окладу (тарифної ставки) |
Приклад 3 Працівник їде у відрядження 18 грудня 2020 року на 3 дні. Визначимо середню зарплату працівника для порівняння з денним заробітком з метою дотримання норм, зазначених у ст. 121 КЗпП.
Те, що нам відомо про доходи працівника, наведемо у таблиці 4.
Таблиця 4
Вихідні дані до прикладу 4
| № з\п | Місяці розрахункового періоду | Періоди збереження середнього заробітку | Кількість робочих днів у розрахунковому періоді, які враховуватимемо під час розрахунку середньої зарплати | Заробіток за місяць, який враховуватиметься для розрахунку середньої зарплати, грн |
| 1. | Жовтень | 01.10 — 15.10 — щорічна відпустка (10 робочих днів) | 11 | 5500,00 |
| 2. | Листопад | 01.11 — 03.11 — відрядження, оплата здійснена за середнім заробітком (3 робочі дні) | 19 | 7000,00 |
| 3. | Усього | 30 | 12500,00 |
1. Визначаємо розрахунковий період.
Розрахунковим періодом для цього працівника буде жовтень — листопад 2020 р.
2. Визначаємо сумарний заробіток за розрахунковий період.
Сумарний заробіток, який беремо для розрахунку середньої зарплати в цьому разі, становить: 12500,00 грн (5500,00 + 7000,00).
3. Визначаємо кількість робочих днів. Iз розрахунку вилучаємо дні, коли за працівником зберігалася середня заробітна плата. Отримуємо 30 р. д. (21 р. д. - 10 р. д.) + (22 р. д. - 3 р. д.).
4. Розрахуємо середньоденну зарплату працівника.
Середньоденна зарплата працівника становить: 12500,00 : 30 р. д. = 416,67 грн.
5. Обчислимо середню зарплату за час відрядження: 416,67 грн х 3 к. д. = 1250,01 грн.
Як розрахувати середню зарплату, якщо розрахункового періоду немає?
Як і раніше, якщо у розрахунковому періоді працівник не мав заробітку, розрахунки проводять з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового місячного окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню заробітну плату розраховують з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.
У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюють виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нараховують шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
Проте формули, як саме рахувати середню заробітну плату з МЗП, у Порядку №100 не передбачено. I роботодавцям знову доведеться «вигадувати» різні підходи до розрахунків у таких випадках або чекати на роз'яснення від Мінекономіки.
Або ж користуватися старими листами, які мають інформаційний та рекомендаційний характер, де зазначалося, що в такому разі оклад слід множити на 12 місяців і ділити на кількість календарних днів у році за мінусом святкових та неробочих днів. У випадку з МЗП у цій пораді оклад можна замінити на МЗП. Проте зрозуміло, що це аналогія, і діяти так в умовах відсутності чітко визначеного порядку (або хоча б роз'яснень) можуть лише дуже сміливі або відчайдушні роботодавці.
Новий підхід до врахування премій до середнього заробітку
Раніше порядок врахування премій та винагород був різний і залежав від періоду, за який ці виплати нараховано.
Але згадку про винагороду за результатами праці за рік («13-ту зарплату», як її часто називали) з Порядку №100 взагалі забрали. Натомість зазначили новий і дуже специфічний підхід до врахування премій та інших багатомісячних виплат.
Як сказано в абзаці третьому п. 4 Порядку, премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або триваліший період, для обчислення середньої заробітної плати враховуються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховано.
Таку частину визначають діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що належить до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.
Отже, тепер під час врахування квартальних і річних премій для обчислення середньої зарплати для оплати за час відпусток треба буде також вираховувати відпрацьовані дні працівником, незважаючи на те що відпусткові рахуємо в календарних днях.
Підхід до питання більш ніж цікавий, а головне — постає запитання: як тепер це реалізовувати на практиці? Тут потрібне докладне роз'яснення від Мінекономіки або Держпраці.
На думку автора, наразі це має такий вигляд. Наприклад, працівник у розрахунковому періоді 2020 рік мав квартальну премію.
Було: якщо базовий розрахунковий період — 12 місяців (відпустки та компенсації за невикористану відпустку), то премію врахували би до розрахунку цілком, за той місяць, у якому її нараховано. I тільки якщо базовий розрахунковий період — 2 місяці (відрядження, виконання громадських обов'язків тощо), то таку премію врахували би шляхом її ділення на кількість місяців, за які її нараховано (у нашому випадку на 3 місяці) і множення на кількість місяців розрахункового періоду (у нашому випадку на 2 місяці).
Стало: суму премії треба поділити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у кварталі, за який її нараховано. Далі цю премію враховують за місяці такого кварталу окремо, множачи результат ділення на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у кожному місяці такого кварталу. I так буде лише в тому разі, якщо місяці, за які нараховано премію, входять до розрахункового періоду! Фактично це означає: якщо квартал, за який нараховано премію, цілком увійшов до розрахункового періоду (як у нашому випадку), то премія потрапить до розрахунку середньої зарплати цілком. Якщо ж, наприклад, премію нараховано у січні 2020 року за IV квартал 2019 року, то вона до розрахунку не потрапить. I це правило діє для всіх випадків розрахунку, навіть якщо йдеться про відпусткові.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Постанова №1213 — Постанова КМУ від 09.12.2020 р. №1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»