• Посилання скопійовано

Відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами при неповному робочому тижні, встановленому роботодавцем

Працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. У розрахунковому періоді (12 місяців) 10 місяців вона працювала неповний робочий тиждень (понеділок, вівторок), який було встановлено з ініціативи роботодавця, 15 к. д. — відпустка за власний рахунок. Скільки календарних днів розрахункового періоду береться до розрахунку?

Відповідно до п. 3 Порядку №12661, середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — зокрема, передбачено вилучення із розрахункового періоду днів відпустки без збереження зарплати без уточнення її видів.

Отже, незалежно від тривалості, період відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін вважається невідпрацьованим з поважних причин, а тому, вилучається з розрахункового періоду та не зменшує суму виплат за лікарняними від Фонду.

Допомога по вагітності та пологах виплачується в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу працівниці. Обчислюють середньоденну зарплату з розрахунку на 1 календарний день. Тобто оплаті підлягають усі календарні дні відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами.

Таким чином, неповний робочий тиждень (понеділок, вівторок), який встановлено працівниці з ініціативи роботодавця та який припадає на розрахунковий період, жодним чином не вплине на порядок розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.

Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме: 351 к. д. (366 - 15).

При нарахуванні працівниці допомоги по вагітності та пологах потрібно буде врахувати ч. 2 ст. 26 Закону №11052, відповідно до якої сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

2 Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Робочі дні, впродовж яких працівник не працював у разі скороченого робочого тижня, встановленому з ініціативи роботодавця, вилучаються з розрахункового періоду лише при нарахуванні щорічної відпустки (лист Мінпраці від 12.03.2007 р. №66/06/186-07).

Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру