Податківці в IПК ДПСУ від 19.10.2020 р. №4295/IПК/99-00-09-03-03-06 (див. «ДК» №46/2020) спробували відповісти на запитання, чи необхідно маркувати алкогольні напої, які постачаються в Україну в автомобільних і залізничних цистернах, а також у балонах, бочках та інших ємностях місткістю більш ніж 5 літрів, які ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України.
Прикро, що податкові органи й далі видають роз'яснення, які нічого не роз'яснюють. Водночас ми не можемо сказати, що в цій IПК щось сказано неправильно — ні, все правильно. От тільки лише заплутано, незрозуміло і неповно.
Так, як і говорять податківці, згідно з пп. «в» п. 227.1 ПКУ алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бочках та інших ємностях місткістю більш ніж 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. Акцизний податок при цьому сплачується до або під час митного оформлення.
Отже, алкогольні напої в цистернах, баках, бочках і будь-яких інших ємностях місткістю понад 5 літрів ввозяться без маркування. То як тоді розуміти сказане на два абзаци нижче: «Маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, як вироблені в Україні, так і ті, що імпортуються в Україну, із вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць та розлиті у споживчу тару, в т. ч. у баках, бочках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів»?
Проблема не в тому, що податкова сказала щось неправильне, а в тому, що невдало сформулювала. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, в т. ч. імпортовані, розлиті в споживчу тару. «Які реалізуються», а не «які ввозяться». Тобто під час ввезення в транспортній тарі (отих власне цистернах і баках) вони не маркуються — промаркувати їх марками акцизного збору слід уже перед реалізацією, після розливу в споживчу тару.
Що таке «споживча тара»?
Податкова не захотіла відповідати на це запитання, яке не було сформульоване в запиті, але відповідь на яке потрібна для розуміння суті справи. Цим поняттям оперує згаданий у коментованій IПК Закон №481, але визначення не дає, хіба що уточнює, що йдеться про тару місткістю до 5 л. Зокрема, у ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону №481 визначено місткість споживчої тари, в яку можна розливати алкогольні напої. До 16.10.2020 р. у цій статті були відсилання до «діючих стандартів» щодо споживчої тари — зокрема, алкогольні напої дозволялося розливати «виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару» — ч. 1 ст. 11 Закону №481 у редакції, що діяла до 16.10.2020 р. Законом №124 внесено зміни до ст. 11 Закону №481, які набрали чинності 16.10.2020 р. А саме: з тексту статті 11 Закону №481 забрано згадки про діючі стандарти щодо споживчої тари, і тепер з 16.10.2020 р. алкогольні напої розливаються у тару, «виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями».
Проте визначення самого поняття «споживча тара» ми знаходимо насамперед у держстандартах: ДСТУ 2890-94 і ДСТУ 4518-2008. Перший каже, що споживча тара — це «тара, яка надходить до споживача з продукцією і не виконує функцій транспортної тари», другий — що це «тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару».
Ще одне визначення дає Постанова №1225: згідно з нею «споживча тара (упаковка)» — це «тара (упаковка), яка разом з продукцією (товаром) доходить до кінцевого споживача, є її невід'ємною частиною, включена до вартості продукції (товару)».
Отже, цистерни, баки, бочки та інша тара місткістю понад 5 л — це транспортна тара, в ній алкогольні напої ввозяться без маркування. А пляшки, тетрапаки, софтпаки і в що там ще зараз розливають алкопродукцію — це споживча тара, в ній напої доходять до кінцевого споживача. На таку тару, якщо вона містить алкогольні напої міцністю понад 8,5 об. %, наклеюють акцизні марки, у випадку імпортних алкогольних напоїв йдеться про марки «АI».
Як отримати акцизні марки
Відповідно до п. 20 Положення №1284, для одержання марок акцизного збору імпортери (замовники) подають до ДПС:
заявку-розрахунок на придбання марок акцизного збору за затвердженою ДПС формою у трьох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з позначкою продавця марок про сплату акцизного збору) — передається імпортером (замовником) митним органам під час оформлення ГМД, третій (з позначкою продавця марок) — залишається в імпортера (замовника);
платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки акцизного збору та сплату акцизного збору;
оригінал і копію ЗЕД-договору (контракту), відповідно до якого в Україну ввозяться алкогольні напої та тютюнові вироби, для позначки ДПС про видачу марок акцизного збору;
ліцензії (сертифікати), що підтверджують право на здійснення імпортних операцій та оптової і роздрібної торгівлі.
Якщо імпортується вино
Окремий нюанс — якщо алкогольним напоєм, що імпортується, є вино. Річ у тім, що для вина є окремий закон — Закон про вино. Відповідно до ст. 2 цього Закону сам тільки розлив вина у споживчу тару — це вже виробництво вина, а підприємство, яке займається цим, є підприємством вторинного виноробства. А отже:
по-перше, для цього слід отримати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв;
по-друге — акцизні марки доведеться отримувати не як імпортерові, а вже як виробникові.
А тому й акцизні марки в цьому разі будуть як на вітчизняну винопродукцію.
Розлив вина = виробництво алкогольних напоїв
Згідно з п. 38 ст. 1 Закону України від 16 червня 2005 року №2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (із змінами та доповненнями), визначено, що підприємства вторинного виноробства — підприємства, які займаються витримкою виноматеріалів, обробкою виноматеріалів та розливом або тільки розливом вин у споживчу тару, відповідно до нормативних документів.
Тому для здійснення такої діяльності необхідно отримати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, як це передбачено ст. 2 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР.
Алкогольні напої, які виробляються та розливаються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Лист ГУ ДФС у Рівненській області від 24.02.2017 № 708/10/17-00-40-22
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №124 — Закон України від 20.09.2019 р. №124-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
- Закон про вино — Закон України від 16.06.2005 р. №2662-IV «Про виноград та виноградне вино».
- Положення №1284 — Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою КМУ від 24.10.96 р. №1284.
- Постанова №1225 — Постанова КМУ від 09.07.99 р. №1225 «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки)».
- ДСТУ 2890-94 — Державний стандарт України ДСТУ 2890-94 «Тара і транспортування. Терміни та визначення».
- ДСТУ 4518-2008 — Державний стандарт України ДСТУ 4518-2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила».
Андрій ПОРИТКО, головний редактор