З розширенням кола суб'єктів господарювання, які мають застосовувати РРО, за рахунок підприємців побільшало запитань стосовно того, якими будуть штрафи за порушення. Тим більше що у 2021 році розмір штрафів за порушення у сфері РРО теж збільшиться.
Нагадаємо ФОПам на єдиному податку, які ключові дати треба пам'ятати у зв'язку зі змінами до ПКУ щодо використання РРО.
До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або ПРРО не застосовують платники єдиного податку другої — четвертої груп (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які реалізують:
— технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
— лікарські засоби та вироби медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуватимуть платники єдиного податку другої — четвертої груп (фізособи-підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн.
Серед тих, для кого застосування ПРРО стане обов'язковим, — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:
— реалізацію товарів (надання послуг) через Iнтернет;
— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і схожих засобів тимчасового розміщення;
— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;
— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) та деталей і приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
З 1 квітня 2021 року розпочнеться наступний етап: застосування РРО та/або ПРРО стане обов'язковим для ФОПів, які є платниками єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Як і коли зміниться розмір штрафів за порушення у сфері РРО?
Нагадаємо, що до госпсуб'єктів, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення під час перевірки фактів порушення (ч. 1 ст. 17 Закону про РРО), таких як:
— проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
— невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункових книжок — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
— невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункових книжок на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Запровадити нові розміри штрафів планувалося з 19.04.2020 р., але Законом №533 терміни застосування штрафних санкцій перенесено.
Які штрафи діють нині і якими вони будуть з нового року, наведено в таблиці.
Як відомо, контролюють виконання вимог Закону про РРО та мають право на застосування штрафних санкцій за вищенаведені порушення цього закону органи ДПС.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про РРО такий контроль здійснюється шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Таблиця
Штрафи у сфері РРО до і після 01.01.2021 р.
|
3 1 серпня 2020 року до 1 січня 2021 року
|
Після 1 січня 2021 року
|
| 1. 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 2. 50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення |
1. 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), — за порушення, вчинене вперше; 2. 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), — за кожне наступне вчинене порушення |
Які штрафи за порушення 2020 року будуть застосовані у 2021 році?
Це запитання виникло не просто так.
Адже за п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, що їх здійснюють контролюючі органи, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Тож після 01.01.2021 р., приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства (не податкового, але контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС), податківці, ми не виключаємо, можуть керуватися саме цим принципом.
I розмір штрафних санкцій розраховуватиметься не диференційовано та залежно від періоду вчинення, а станом на момент прийняття рішення про нарахування грошового зобов'язання (п. 57.2 ПКУ), тобто у найбільшому розмірі. Причому приписи п. 57.2 ПКУ вказують на те, що їх застосовують і за порушення інших законів, а не тільки ПКУ.
А це свідчить про таке: незалежно від того, чи стосуються такі нарахування податків, зборів, обов'язкових платежів, чи йдеться про неподаткові платежі, — органи ДПС приймають рішення в порядку, визначеному ПКУ.
Водночас на сьогодні маємо ситуацію, коли ПКУ встановлює перехідні положення щодо застосування різних типів РРО, порядок звільнення від їх застосування та проведення перевірок із застосуванням фінсанкцій, а Закон про РРО містить різні фінсанкції за порушення вимог Закону про РРО, проте не вказує на порядок їх застосування.
Немає в Законі про РРО й норми, яка вказує на застосування відповідного (зменшеного чи збільшеного) розміру на дату вчинення порушення, а не на дату його виявлення.
Тож яким законом має керуватись орган ДПС, коли під час перевірки після 1 січня 2021 року він виявить порушення за п. 1 ст. 17 Закону про РРО, — Законом про РРО чи ПКУ?
У пошуку відповіді нам не допоможе й термінологія.
Зокрема, визначення штрафу в Законі про РРО та в ПКУ різні, але не суперечать одне одному.
— штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) — це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ПКУ);
— фінансова санкція — грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону зі суб'єктів господарювання до відповідного бюджету (ст. 2 Закону про РРО).
Водночас строк сплати фінсанкцій встановлено у ст. 25 Закону про РРО. Так, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 — 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в 10-денний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій. Йдеться про календарні дні, а у п. 57.3 ПКУ — про 10 робочих днів.
Тобто розбіжності щодо таких штрафів у ПКУ та в Законі про РРО є. Але все наведене все-таки не дає чіткої відповіді, норми якого законодавчого акта мають в цьому разі застосовуватися.
I хоча платники податків чудово розуміють, що ПКУ може застосовуватися лише до правовідносин, які він і регулює, тобто йдеться лише про податки, встановлені саме у ньому, хотілось би побачити підтвердження цього у нормах ПКУ.
I така норма є — це стаття 5 ПКУ, якою врегульовано співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Так, поняття, правила та положення, встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ (п. 5.1 ПКУ).
Відповідно до п. 1.1 ПКУ Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права й обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Про відповідальність за інші порушення, не пов'язані з порушенням податкового законодавства, контроль за які покладено на органи ДПС, у ст. 1 ПКУ ані слова.
Тому, враховуючи правила співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами (ст. 5 ПКУ), на думку автора, можна вже впевнено стверджувати, що:
1) контроль за виконанням вимог Закону про РРО в частині застосування РРО та інших програмно-технічних комплексів покладається на органи ДПС шляхом проведення фактичних та документальних перевірок;
2) застосування фінансових санкцій, визначених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, віднесено до компетенції податкових органів, проте строки сплати та їх розмір ПКУ не визначає;
3) порядок застосування, строки сплати та розмір фінансових санкцій, встановлені у п. 1 ст. 17 та п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО, визначаються Законом про РРО та мають бути диференційовані залежно від того, у якому періоді таке порушення було вчинене — з 01.08.2020 р. до 31.12.2020 р. чи після 01.01.2021 р.
Сподіваємося, органи ДПС дотримуватимуться саме таких висновків, хоча досі вони не висловилися щодо цього. Але ці аргументи радше позитивно сприйматимуться судами, і тут ми більш упевнені.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №553 — Закон України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»