Дохід-2020 — більше ніж 20, але менше ніж 40 млн грн

У 2020 році з 20 до 40 млн грн збільшено обсяг річного доходу, у разі перевищення якого платники податку на прибуток повинні коригувати фінрезультат з метою оподаткування та переходити з річного звітного періоду на квартальний. Як на практиці застосовувати збільшений критерій для зміни звітного періоду та коригування фінрезультату?

Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набрали чинності 23 травня 2020 р.) та до п. 137.5 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 р.). Через це у платників податку на прибуток виникають запитання щодо застосування цього критерію у 2020 році.

Приклад Останніми роками товариство отримує річний дохід понад 20 млн грн, коригує фінрезультат і звітує з податку на прибуток щокварталу. У 2020 р. дохід теж більше ніж 20 млн грн, але менше ніж 40 млн грн.

Iсторію товариства за 2015 — 2020 рр. наведемо у таблиці.

Таблиця

Умови прикладу

У товариства виникли запитання, які воно зазначило в запиті на IПК.

1. Чи може товариство у 2020 році відновити право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, якщо дохід не перевищить 40 млн грн?

2. Чи виникає право у платника знову прийняти рішення (відновити право) про незастосування податкових різниць, який ще не має 40 млн грн доходу в декларації за перше півріччя 2020 року. Чи в такому разі незастосування податкових різниць здійснюється загалом за рік?

3. Якщо дохід товариства за 2020 рік не перевищить 40 млн грн і воно може скористатися правом на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, чи подавати уточнюючі декларації за II квартал 2020 р., якщо платник самостійно виявив, що йому треба було збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог законодавства. Проте у декларації за II квартал 2020 р. відображено збиток, і вищезазначена обставина не призведе до заниження податкового зобов'язання та податку на прибуток. Можливо, під час формування показників річної декларації достатньо буде не враховувати різниці, адже декларація заповнюється наростаючим підсумком?

На всі ці запитання податківці в IПК від 19.10.2020 р. №4304/IПК/99-00-05-05-02-06 (див. «ДК» №46/2020) відповіли коротко, але не дуже зрозуміло: «У разі якщо платник у 2019 — 2020 рр. щокварталу подавав податкові декларації з податку на прибуток та визначав об'єкт оподаткування податком на прибуток з урахуванням податкових різниць, а його дохід за 2020 рік не перевищить 40 млн грн, то платник зможе прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень Кодексу) у декларації за 2020 рік. При цьому такий платник має застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період».

То що робити?

По-перше, лише за підсумками всього 2020 року загалом товариство може прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату з метою оподаткування та не відображати податкових різниць у додатку РI до декларації за результатами 2020 р. (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

По-друге, «відновити право на незастосування коригувань», що його товариство мало до 2018 р., не можна посеред звітного року — ані в декларації за півріччя, ані в декларації за 9 місяців, незважаючи на те що критерій річного доходу збільшився посеред року — з 23 травня 2020 р. Прийняти рішення про незастосування коригувань можна лише тоді, коли будуть точно відомі результати всього звітного 2020 року, а це станеться щойно після його закінчення. Відповідно декларації за I квартал, півріччя та 9 місяців 2020 р. слід подавати з коригуваннями фінрезультату в додатку РI (за їх наявності). А от річну декларацію можна скласти вже без коригувань і додатка РI.

А якщо виявлено помилки?

Якщо товариство самостійно виявило помилки в додатку РI до декларації за I квартал, півріччя чи 9 місяців 2020 р. (зокрема, помилково не застосували коригування фінрезультату), у разі коли така помилка впливає на суму податку на прибуток за ці періоди, слід подати уточнюючий розрахунок або додаток ВП до поточної декларації. Але у товариства, яке надіслало запит на коментовану IПК, помилка сталася в декларації за півріччя 2020 р., і вона призвела тільки до завищення збитку в деклараціях за півріччя 2020 р., яке вплине і на суму збитку за 9 місяців 2020 р. За умови що обидві декларації є збитковими, ця помилка не вплинула на суму податку на прибуток за півріччя та за 9 місяців.

Як зазначає ст. 50 ПКУ, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:

— або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

— або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу в розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо відбувається заниження або завищення збитку в одній із квартальних декларацій за звітні періоди 2020 р. через помилки під час коригування фінрезультату, при тому що річна декларація за 2020 р. складатиметься без таких коригуван і на суму податку на прибуток такі помилки не вплинули, — ми вважаємо, що виправляти помилкову декларацію вже не потрібно. При визначенні фінрезультату за 2020 р. коригування вже не враховуватимуться, і товариство визначить правильний фінрезультат за підсумками 2020 року. Якщо він буде від'ємний, то до декларації за 2021 рік буде перенесено правильну суму збитків за 2020 рік.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»