• Посилання скопійовано

Щодо можливості на період тимчасового зупинення роботи підприємства рішенням учасника підприємства призначити уповноважену особу — підписанта для складання, підписання та подання податкових декларацій, звітів ЄСВ, бухгалтерських, фінансових звітів підприє

Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 21.10.2020 р. №4334/IПК/99-00-05-05-02-06

Щодо можливості на період тимчасового зупинення роботи підприємства рішенням учасника підприємства призначити уповноважену особу — підписанта для складання, підписання та подання податкових декларацій, звітів ЄСВ, бухгалтерських, фінансових звітів підприємства

Суттєво. Платник податку на прибуток повинен виконувати обов'язки (функції), визначені нормами податкового законодавства, у тому числі за відсутності господарської діяльності та штатних працівників.

! Платникам податку на прибуток, які зупинили діяльність

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості на період тимчасового зупинення роботи підприємства рішенням учасника підприємства призначити уповноважену особу — підписанта для складання, підписання та подання податкових декларацій, звітів ЄСВ, бухгалтерських, фінансових звітів підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство здійснює підприємницьку (виробничу та комерційну) діяльність з метою отримання прибутку та підтримання господарської діяльності фонду. Засновником (учасником) підприємства є Благодійний фонд.

Підприємство планує тимчасово зупинити господарську діяльність.

У платника виникло таке запитання:

чи можливо на період тимчасового зупинення роботи підприємства рішенням учасника підприємства призначити уповноважену особу — підписанта для складання, підписання та подання податкових декларацій, звітів ЄСВ, бухгалтерських, фінансових звітів підприємства?

При цьому, як зазначено у зверненні, платник не буде вести господарську діяльність, штатні працівники будуть відсутні, відомості уповноваженою особою — підписантом будуть внесені до Єдиного реєстру.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (п. 3 ст. 8 Закону №996).

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації (п. 4 ст. 8 Закону №996).

Обов'язки платників податків установлено ст. 16 Кодексу, серед яких обов'язковим є ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складення звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, належить до обов'язків платника податків (пп. 16.1.2 та 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Таким чином, платник податку на прибуток повинен виконувати обов'язки (функції), визначені нормами податкового законодавства, у тому числі за відсутності господарської діяльності підприємства та за відсутності на підприємстві штатних працівників.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Слід зазначити, що згідно з п. 19.1 ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2 ст. 19 Кодексу).

Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків (п. 19.3 ст. 19 Кодексу).

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. №557 (далі — Порядок).

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі — Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (п. 3 розділу III Порядку).

Отже, звітність, оформлена належним чином, яка подається до податкових органів, повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Стосовно подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з невикористанням праці фізичних осіб слід зазначити таке.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464).

Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці, які відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 цього Закону зобов'язані подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за №460/26905 (зі змінами), визначено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах, зокрема засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, у разі якщо юридична особа припинила господарську діяльність та не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, то обов'язку щодо подання Звіту у такої юридичної особи не виникає.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру