• Посилання скопійовано

Щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з подальшого переказу коштів

Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 09.10.2020 р. №4250/IПК/99-00-07-05-01-06

Щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з подальшого переказу коштів

Суттєво. Небанківські фінустанови зобов'язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні переказів у безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів за допомогою інтернет-сайту, крім проведення банківських операцій.

! Небанківським фінустановам

Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ <...> щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) при здійсненні операцій з подальшого переказу коштів та у порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Правовідносини у сфері застосування РРО регулюються Кодексом та Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).

Законом №265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону №265 розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Крім того, ст. 2 Закону №265 визначено, що РРО — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно зі ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Разом з тим п. 2 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється.

Відповідно до звернення, Товариство є небанківською фінансовою установою і здійснює діяльність з переказу у безготівковій формі з використанням електронних платежів засобів за допомогою інтернет-сайту небанківської фінансової установи.

Отже, Товариство зобов'язане застосовувати РРО та/або програмні РРО при здійсненні операцій з переказу у безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів за допомогою інтернет-сайту, крім проведення банківських операцій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру