З 01.09.2020 р. набрали чинності нові правила інформування майбутніх клієнтів банку про умови та правила отримання кредитів та розміщення депозитів. Це стосується як офіційних вебсайтів банків, так і реклами банківських послуг. Але це не стосується мікрокредитів!
Як ми всі отримуємо кредити? Скільки інформації ми отримуємо під час прийняття рішення про звернення за кредитом?
I байдуже, про що йдеться — придбання пральної машинки, ґаджета останньої моделі чи закінчення затяжного ремонту. У будь-якому разі споживач має мати право вибору кредитодавця, кращих умов кредитування та отримання повної інформації щодо загальної суми кредиту, яку в результаті доведеться віддати банку чи іншій фінансовій установі.
Не забуваймо, що згадану необхідність інформаційного забезпечення споживача щодо кредиту наведено у Законі №1734, зокрема:
1) у разі розміщення на офіційному вебсайті кредитодавця інформації, необхідної для отримання споживчого кредиту споживачем, така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ст. 9 Закону №1734);
Увага!
Уся інформація про споживчий кредит надається безоплатно кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до цього Закону (ч. 2 ст. 9 Закону №1734).
2) у разі поширення реклами щодо надання споживчого кредиту в рекламі має бути зазначена процентна ставка чи будь-які дані, що стосуються загальних витрат за споживчим кредитом. Така реклама додатково до вимог, установлених законодавством про рекламу, повинна містити стандартну інформацію, у т. ч. максимальну суму, на яку може бути виданий кредит, реальну річну процентну ставку, максимальний строк, на який видається кредит.
Окрім цього, забороняється зазначати, зокрема, що споживчий кредит є безпроцентним чи надається під нуль процентів (ст. 7 Закону №1734).
Нацбанк Постановою №62 посилив вимоги до надання та доведення до відома споживачів зазначеної вище інформації — відповідні зміни внесені до Положення №141 і набрали чинності з 1 вересня 2020 року.
Отже, проаналізуймо коротко такі зміни.
1. Повна інформація на вебсайтах банків про кредити/депозити.
Банк під час інформування клієнта на власному вебсайті про послугу з надання споживчого кредиту або залучення банківського вкладу (депозиту) попереджає про можливі наслідки для клієнта в разі користування цією банківською послугою (п. 9 Положення №141).
Банк під час інформування клієнта про банківські послуги у формі пакета банківських послуг розміщує умови надання кредиту та їх загальну вартість, у т. ч. додаткових послуг, зокрема про витрати на страхування, держреєстратора, нотаріуса тощо, та чи включаються такі послуги до загальної вартості кредиту. А ще банк має обов'язково зазначати гіперпосилання на вебсторінку банку, де розміщено умови договору (оферти) та інших типових договорів про надання пакета банківських послуг (п. 11 Положення №141).
Наприклад, банк надає окремі види кредитів на автомобіль, кредит на авто з пробігом, на житло, онлайн на картку, споживчий кредит тощо. Усі ці види кредитів мають бути чітко виділені окремо один від одного (окреме зображення чи окремий текст) із конкретною назвою послуги та можливістю за один клік перейти до умов та порядку надання такого кредиту.
На сьогодні практично всі банки виконали такі умови, й ознайомлюватися з кредитними та іншими послугами банку стало простіше. Тож наразі споживачу не треба витрачати час на пошук важливої для отримання кредиту інформації.
Персональні дані
Щодо умов зберігання та обробки персональних даних, то вони розміщуються також на тій самій вебсторінці, де й умови кредитування чи надання іншої банківської послуги. Оформлено це може бути й у вигляді окремого віконця, яке вискакує у разі наведення мишкою на слова «персональні дані», чи іншого подібного тексту.
Усю інформацію щодо будь-яких банківських послуг, кредиту та депозиту, про їх істотні характеристики банк розміщує на власному вебсайті у форматі pdf для можливості роздрукувати цю інформацію (п. 20 Положення №141).
2. Iнформація про списання коштів за рахунок кредитного ліміту.
Обмін інформацією під час користування кредитом та депозитом банк має право здійснювати зі споживачем шляхом надсилання повідомлень на обраний клієнтом канал для комунікацій (смс-інформування, месенджер, електронна пошта, інтернет-банкінг). Iдеться про таку інформацію, як дата, баланс рахунку та сума встановленого кредиту (за наявності) на цю дату, а також про всі операцій зі списання коштів з рахунку (на практиці окремі банки уточнюють і назву операції — переказ на картку, оплата за товар/послугу або назва торговельної точки тощо) із зазначенням окремо суми використаного кредиту та/або доступної суми кредиту (за наявності) (п. 15 Положення №141).
3. Вимоги до застережень та приміток.
Для будь-яких застережень та/або уточнень, та/або приміток до уточнення інформації щодо споживчого кредиту на власному вебсайті та в рекламі банк використовує виділення тексту напівжирним шрифтом, гарнітура та розмір якого ідентичні до гарнітури, кольору та розміру шрифту тексту інформування клієнта про умови надання послуги (п. 12, 13 Положення №141).
Наприклад, це може бути інформація щодо реальної річної ставки кредиту, спеціальних умов кредитування, які банк залишає за собою для окремої категорії клієнтів, уточнення інформації щодо додаткових витрат споживача, а також інформації щодо передачі даних за кредитом до Бюро кредитних історій тощо. Щоправда, коли йдеться про Бюро кредитних історій, то банки не повідомляють позичальників про те, що кожна заборгованість за кредитом незалежно від суми потрапляє до кредитної історії позичальника. А це, своєю чергою, може зіпсувати кредитну історію та віднести таку особу, яка постійно порушує строки сплати за кредитом, до так званих ризикових позичальників. Що може призвести або до відмови у наступному кредиті, або до значного зменшення суми та/або збільшення ставки за кредитом.
Відповідальність банків
НБУ здійснюватиме моніторинг вебсайтів і реклами банків та контролюватиме дотримання вимог до розкриття інформації. За порушення прав споживачів передбачено штраф від 5100 до 10200 грн (п. 1 ч. 2 ст. 41-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
4. Калькулятор розрахунків.
Це найцікавіша обов'язкова частина інформування щодо депозиту або кредиту.
Загалом, ми всі давно вже користуємося цією послугою, особливо ті, хто планує втягнути себе у кредит. I сам калькулятор може убезпечити нас від не найнеобхідніших покупок чи не особливо потрібних майбутніх витрат.
Калькулятор — інструмент, що розміщується на власному вебсайті банку для розрахунку витрат або доходів від послуги з надання споживчого кредиту та залучення банком до вкладів (депозитів) коштів та банківських металів з урахуванням вибраних клієнтом умов цієї банківської послуги (пп. 3 п. 3 Положення №141).
Так, банк розміщує на сторінці з інформацією про послугу приклади результатів розрахунків калькуляторів, до яких включає інформацію про всі припущення, використані для розрахунку загальних витрат за послугами з надання споживчого кредиту та доходів за послугами із залучення банком до вкладів (депозитів) коштів.
Що ми маємо побачити у калькуляторі?
Для споживчого кредиту в калькуляторі можна побачити і розрахувати таку інформацію, як сума кредиту, сума платежу за місяць, загальна вартість кредиту, реальна річна процентна ставка (п. 22-2 Положення №141).
Для депозиту — процентну ставку за вкладом (без сплати податків, відсотків річних), суму доходу до оподаткування та після, а окремо — суму податку та ВЗ, процентну ставку за вкладом (депозитом) з урахуванням сплати податків, відсотків річних і загальну суму платежів за додаткові та супутні послуги банку за відкриття поточного рахунку та інші послуги (за наявності) (п. 22-3 Положення №141).
В окремих випадках калькулятор має мати можливість розрахунку суми кредиту з внесенням суми власних коштів. При цьому вартість кредиту залежно від суми власних коштів може бути менша (процентна ставка може бути спеціальна (акційна) та менша від загальної).
I ще одне. Доволі часто в межах партнерських програм на вебсайтах партнерів банків (офіційних дилерів, великих торговельних мереж, інших продавців товарів, надавачів послуг) також розміщують кредитні калькулятори банків-партнерів. Але ми радимо все ж таки звертатися до конкретного банку-партнера та перевіряти процентні ставки й інші умови надання кредиту в межах партнерських відносин або звертатися безпосередньо до банку на заплановану дату отримання кредиту.
5. Заборони щодо реклами кредитів та депозитів.
НБУ змінами до Положення №141 надав банкам право на власний розсуд використовувати застереження про можливі наслідки для клієнта в разі користування банківською послугою в рекламі.
З 01.09.2020 р. встановлено нові заборони для інформування клієнтів про депозити/кредити шляхом поширення реклами.
Банку забороняється під час інформування клієнтів про умови надання банківських послуг (нові п. 26, 27 Положення №141) шляхом поширення реклами надавати інформацію у спосіб, що ускладнює її візуальне сприйняття, зокрема:
— примітки, виділення тексту з використанням напівжирного шрифту та/або похилого накреслення, візуальних елементів, великих літер, розміщення яких займає понад 40% від загальної(го) площі/обсягу реклами;
— кольори тексту реклами — не більше трьох;
— стиль цифр — лише арабські;
— відстані між рядками тексту реклами — не менше ніж 120% від кегля шрифту;
— побудова геометричних фігур не може бути із рядків тексту реклами;
— розміщення тексту реклами не може бути на полях рекламної площини;
— фон тексту реклами не може збігатися з кольором тексту реклами.
Те саме стосується і телевізійної реклами, радіореклами, реклами на білбордах та на інтернет-банерах. I спрямована така реклама на громадян, а не на ФОПів чи юросіб. Для останніх у банків призначено окремі продукти/послуги.
Ну, а всім, хто має укладені та чинні договори споживчого кредитування, насамкінець нагадаємо, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором (ч. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1734).
Нормативна база
- Закон №1734 — Закон України від 15.11.2016 р. №1734-VIII «Про споживче кредитування».
- Положення №141 — Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, затверджене постановою НБУ від 28.11.2019 р. №141.
- Постанова №62 — Постанова НБУ від 14.05.2020 р. №62 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»