Запити до платників податків від ДПС із вимогою надати певну інформацію і далі надходять навіть під час карантину. Хоча тепер їх статус можна окреслити як «збір інформації» на майбутнє. Відсутність відповіді на запит не призведе до перевірки, але тільки до закінчення карантину.
Нагадаємо, що переважна більшість запитів стосується збору інформації та копій документів з метою проведення майбутньої документальної перевірки, адже надсилання запитів до проведення перевірки за приписами пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ є обов'язковим.
Які запити надсилалися протягом карантину?
Як свідчить практика, під час карантину надходять запити щодо надання пояснень та документального підтвердження:
1) продажу продукції за цінами, нижчими за звичайні по району чи області. До речі, в окремих випадках це стосувалося регульованих цін — згадаймо Постанову №341.
Звісно, ми всі можемо відстежувати зміни цін через Реєстр роздрібних цін. Але постає запитання: чи є такі ціни звичайними та чи призводитимуть продажі за цінами, нижчими за dashboard, до заниження податкових зобов'язань?
2) заниженого розміру податкового навантаження. Причина — подання протягом кількох податкових періодів «збиткової» податкової звітності;
3) наявного обсягу постачання та реєстрації податкових накладних за відсутності необхідної кількості штатних працівників — і все це за даними звітності з ЄСВ та форми №1ДФ.
Як правило, обирається певний місячний період (обраний навмання!) та надсилається вимога надати пояснення «здійснення госпдіяльності без залучення найманих працівників». Подібні запитання щодо найманої праці стосувалися й фізосіб, яких залучали до автомобільних вантажних перевезень, якщо такі фізособи зазначені у документах, отриманих від контрагентів, як водії платника податків. При цьому сам платник стосовно них не звітував, що, на думку податкового органу, може свідчити про можливі порушення податкового законодавства;
4) виявлених правовідносин із контрагентом у певному податковому періоді — «за аналізом податкової інформації та інформаційно-аналітичного забезпечення бази даних ДПС, іншої інформації, наявної у податковому органі». До речі, наша улюблена тематика. Тут варіантів може бути багато — причиною таких запитів є таке:
— за даними ЄРПН у певному місяці здійснювався продаж різних товарів/послуг (наприклад, поряд з інформаційними послугами, здійснювалися перевезення та/або ремонтні роботи тощо);
— посилання на неможливість реалізації контрагентом покупця товару, обумовленого договором поставки з покупцем, лише з вказівкою на те, що в цей самий період (певний місяць) він придбавав товар, відмінний від реалізованого покупцю;
— не виявлено матеріально-технічної бази, основних засобів, немає інформації про реальне походження робіт/послуг тощо;
5) ну і стосовно зовсім дивного — «підтвердити (спростувати) інформацію щодо нарахування та виплати заробітної плати за неосновним місцем обліку, а також надати пояснення стосовно відсутності сплати ПДФО за неосновним місцем обліку». I це коли у самого підприємства жодних відокремлених підрозділів не зареєстровано в ЄДР, а також форма №20-ОПП в окремих областях України не подавалася.
Запити можуть надсилатися й з інших підстав. Проте такі запити об'єднує одна ознака: всі вони подавалися з посиланням на пп. 16.1.7, 20.1.2, п. 73.3 ПКУ. Тобто жодних натяків на «майбутню» (не)виїзну позапланову перевірку.
Тож постають прості запитання: як бути з такими запитами — відповідати чи ні? Якщо відповідати, то протягом якого терміну, враховуючи триваючий карантин?
Ну і головне — чи взагалі законні запити під час карантину?
Який порядок отримання запитів — електронний чи паперовий?
Основна маса запитів й надалі надсилається поштою у паперовому вигляді.
Проте і нині, й надалі ще більшу роль у листуванні з податківцями відіграє Електронний кабінет!
Відповідно до приписів п. 42.4 ПКУ платник податків може листуватися з контролюючими органами через Електронний кабінет, якщо:
1) подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті;
2) подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. При цьому платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
Отже, якщо ви користуєтесь Електронним кабінетом і вже надсилали податківцям за його допомогою звітність тощо, уважно стежте за листами, які надходять від ДПС до вас в електронному вигляді. Адже те, що ви тепер можете не відповідати на такий запит без негативних наслідків, не означає, що їх не буде після закінчення карантину!
Що про це каже ДПС?
Варто знати, як дії щодо надсилання запитів розцінюють самі податківці. А вони наводять ось яку аргументацію.
1. Запити про надання інформації
Відповідно до п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Такі самі строки надання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу містять приписи пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ.
2. Запит на зустрічну звірку
У разі проведення зустрічної звірки платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Право на отримання інформації органами ДПС закріплено й у Порядку №1245.
Разом з тим вимогами п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, зупиняється перебіг строків, установлених:
— ст. 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Висновки
Висновок такий: податкові органи не позбавлені ані права, ані можливості складати та надсилати запити платникам податків під час карантину.
Простіше кажучи, запити надсилати ДПС може.
Проте порушення строків у 15 (або 10) робочих днів (п. 73.3 ПКУ) щодо відповіді на запит під час карантину не може призвести до призначення та проведення позапланової виїзної чи невиїзної перевірки.
Виходить, що склалася унікальна ситуація: платники податків можуть порушувати строки надання відповіді на запит під час усього строку дії карантину без будь-яких наслідків. Тому відповіді на запити можуть надаватися й після закінчення місяця чи більше часу — і жодних перевірок після завершення карантину такі платники не отримають.
До речі, ГУ ДПС у Волинській області вказує на те, що під час карантину відповіді на такі запити можуть бути надані платником податків у добровільному порядку. Йдеться саме про запити, складені та направлені платникам з підстав, визначених у ст. 73 та 78 ПКУ. До завершення карантину контролюючі органи не матимуть права вживати жодних заходів у разі ненадання такої відповіді. А ось після цього — варто правильно розрахувати строки.
При цьому строки слід рахувати таким чином:
1) 15 робочих днів відлічують з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем набрання чинності постановою КМУ про завершення карантину;
2) строк від 1 до 15 робочих днів після завершення карантину (див. попередній пункт) з урахуванням строку з дати отримання запиту до 12.03.2020 р. Тому у разі, якщо ви отримали запит 06.03.2020 р., після завершення карантину матимете для надання відповіді не 15, а вже 11 робочих днів.
Чому ключовою датою є саме 12.03.2020 р.?
Це запитання насправді не просте, адже саме з 18.03.2020 р.:
1) встановлено мораторій на проведення перевірок (зміни щодо п. 52-2 за Законом №533);
2) зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (зміни щодо п. 52-2 за Законом №533);
3) зупиняється перебіг строків, установлених ст. 56 ПКУ за скаргами, які, зокрема, не розглянуті станом на цю дату.
Це передбачено Законом №540.
Але, коли йдеться про надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, складених та надісланих з підстав, визначених у ст. 73 і 78 ПКУ, дату для відліку строку зупинення надання відповіді на запит не визначено.
Тому беремо дату початку карантину за Постановою №211, якою карантин на території України запроваджено саме з 12.03.2020 р.
Проте нашу думку податкові органи та суди можуть не поділяти, тож спори на цю тему ще очікують багатьох платників податків, які під час карантину отримали запити та до завершення карантину не надали відповідей на них (не надали пояснень та їх документального підтвердження) або відмовили в їх наданні з повідомленням про таку відмову органів ДПС.
Не забувайте і про те, що згідно з абзацом 20 п. 73.3 ПКУ, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим — п'ятим п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №540 — Закон України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Порядок №1245 — Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1245.
- Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Постанова №341 — Постанова КМУ від 22.04.2020 р. №341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»