З набранням чинності Законом про фінмоніторинг НБУ вже вніс зміни до низки своїх нормативних актів. Настала черга Iнструкції №492 та Положення №516.
Постановою НБУ від 03.09.2020 р. №129, яка набрала чинності 4 вересня 2020 року внесено зміни до:
— Iнструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492 (далі — Iнструкція №492);
— Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ від 03.12.2003 р. №516 (далі — Положення №516).
Звісно, що все це пов'язано з новим Законом про фінмоніторинг (див. «ДК» №18-19/2020), на виконання якого НБУ постановою від 19.05.2020 р. №65 затвердив нове Положення про здійснення банками фінмоніторингу.
Уточнено порядок укладення банківських договорів
1. Додержання письмової форми договору (може бути як паперова, так і електронна) є обов'язковою умовою відносин між банком та вкладником.
I хоча НБУ забрав з п. 7 Iнструкції №492 можливість укладати такі договори шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції, все ж така можливість прописана у Законі про фінпослуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про фінпослуги договір можна укладати шляхом приєднання. Цей договір складається з публічної частини та індивідуальної частини, підписанням якої клієнт приєднується до договору загалом. Iндивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа).
Договір банківського рахунку (вкладу) укладають з урахуванням вимог Закону про фінпослуги. При цьому договори банківського рахунку та банківського вкладу мають визначати права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій та інші умови, визначені ЦКУ, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами).
Договір, який укладається банком із вкладником-фізособою, може бути підписаний фізособою цифровим власноручним підписом (п. 2.1 — 2.3 Положення №516 та п. 7 Iнструкції №492).
2. Відкривати банківський рахунок (вклад) й укладати договори між банком та клієнтом можна віддалено, а для фізосіб — підписувати цифровим власноручним підписом. Власне наявність електронної форми договорів і дозволяє це зробити. Банкам просто дозволяється залучати нових клієнтів дистанційно, що в умовах пандемії не лише зручно, а й безпечно.
Увага: ці правила не стосуються договорів, які укладають у порядку, встановленому Законом про електронну комерцію. Про які винятки йдеться? У ст. 2 цього Закону зазначено, що:
— порядок надання банківських послуг, випуск та обіг електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання цього Закону і регулюються спеціальним законодавством;
— проте до послуг систем дистанційного обслуговування, випуску та обігу електронних грошей, страхування та інших послуг, щодо яких є спеціальне законодавство, цей Закон застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству, що регулює надання послуг із дистанційного обслуговування, випуск та обіг електронних грошей, страхування.
Отже, на сьогодні договори про відкриття банківських рахунків (вкладів), які не стосуються зазначених винятків, можуть укладатися на відстані, зокрема і шляхом приєднання до публічної частини договору (як правило, розміщеної на сайті банку). При цьому клієнт приєднується до договору загалом (до публічної та індивідуальної частин). Але обов'язково має отримати від банку письмову чи електронну версію індивідуальної частини договору.
Отже, відкриваючи поточний рахунок, клієнт отримує не лише картку, а й письмову чи електронну версію договору з банком (індивідуальну частину договору) щодо процентів та розміру кредитного ліміту за цією карткою. Але на сьогодні так роблять вже багато банків (особливо ті, які мають мобільні застосунки).
Або підписують договір про надання кредиту у паперовій чи електронній формі із застосуванням цифрового власноручного підпису фізособи.
Увага! Рахунки для фізосіб-«незалежників»
Нагадаємо, що з січня 2020 року клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської, підприємницької, інвестиційної, незалежної професійної діяльності або діяльності, не пов'язаної з підприємницькою, та для власних потреб.
Але при цьому кошти на рахунках самозайнятих осіб мають свій власний статус — кошти для забезпечення власної незалежної професійної діяльності.
Зокрема, поточні рахунки нотаріусів використовують для розрахунків за законодавством, що регулює діяльність нотаріусів, а приватних виконавців — для примусового виконання рішень. При цьому кошти на таких рахунках більше не мають режиму використання коштів як за поточними рахунками суб'єктів господарювання (п. 57 — 59 Iнструкції №492).
Крім того, самозайняті особи при відкритті рахунку не подаватимуть копій документів про взяття на облік — банки отримуватимуть їх від контролюючих органів самостійно (п. 15-1 Iнструкції №492).
Як перевірятимуть дистанційно подані документи?
НБУ прямо передбачив в Iнструкції №492 право відкривати рахунок клієнтові, який не має рахунків у цьому банку, на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) документів під час віддаленого встановлення ділових відносин.
Проте при цьому мають виконуватися вимоги, встановлені нормативно-правовим актом НБУ з питань фінмоніторингу (йдеться, зокрема, про Постанову №65).
Отже, звертаючись до цього банку вперше, ви повинні надати інформацію, потрібну для вашої ідентифікації. I така інформація перевірятиметься банком (тобто проходитиме процедуру верифікації) з усіх доступних йому джерел.
Відкриття нового рахунку клієнтові, який уже має в цьому банку рахунок, може здійснюватися без повторної ідентифікації/верифікації та дистанційно на підставі поданих в електронній формі документів, але тільки за умов відсутності у банку підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними (п. 20 Iнструкції №492).
Хто може розпоряджатися відкритим рахунком?
Розпоряджання рахунком здійснюється у такому порядку.
Для клієнтів-юросіб: керівник подає/надсилає до банку під час відкриття рахунку перелік осіб, які мають право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи (далі — перелік).
Зверніть увагу!
Підпис розпорядника рахунку клієнта не зазначається в переліку, якщо розпорядження рахунком здійснюватиметься лише за допомогою систем дистанційного обслуговування. Отже, якщо ви юрособа і плануєте здійснювати операції з банківським рахунком виключно через «клієнт-банк» тощо, — такий перелік вам подавати не треба.
Для фізосіб, ФОПів та фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність: розпорядження рахунком передається за розпорядженням власника рахунку (якщо йдеться про найманого працівника) чи за довіреністю (якщо йдеться про сторонню особу).
Зверніть увагу!
Довіреність може бути засвідчена нотаріусом. А якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб), то її може засвідчити уповноважений працівник банку.
У такому розпорядженні/довіреності обов'язково зазначають, які операції може проводити та особа, на яку такий документ оформлено. Зокрема, він може містити право довірених осіб відкривати/розпоряджатися/закривати рахунки клієнта у цьому банку.
Під час здійснення операцій за рахунками таких осіб використовують зразок підпису власника рахунку/довіреної особи, зазначений у договорі банківського рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку.
Довідково
Якщо звернутися до Закону про фінмоніторинг, то за приписами ч. 1 ст. 16 цього Закону суб'єкт первинного фінмоніторингу (у т. ч. банк) зобов'язаний або відмовитися від установлення (підтримання) ділових відносин (відмовити клієнтові у відкритті рахунка (обслуговуванні)), або розірвати ділові відносини, закрити рахунок/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
— якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливими або якщо у суб'єкта первинного фінмоніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
— встановлення клієнтові неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
— подання клієнтом чи його представником суб'єктові первинного фінмоніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінмоніторингу;
— виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінмоніторингу, що банк або інша фінустанова, з якою встановлено кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
— якщо ідентифікація особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливими.
Коли банк може закрити рахунок клієнта?
Тут можливими є кілька варіантів.
Варіант 1: Припинення госпдіяльності клієнта.
У разі отримання/виявлення банком інформації про припинення ФОПа поточний рахунок ФОПа закривається.
Якщо на такому рахунку є залишок коштів, то одночасно відкривається (якщо його не було) інший — поточний рахунок для власних потреб. Залишок коштів з поточного рахунку ФОПа перераховується на відкритий банком або вже діючий у цьому банку поточний рахунок цієї фізособи для власних потреб.
Припинення юрособи також є підставою для закриття поточного рахунку. Але при цьому банк перераховує залишок коштів з поточного рахунку юрособи, що ліквідувалася, на балансовий рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» (пп. 4 п. 135, п. 145 Iнструкції №492).
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) для проведення ліквідаційної процедури використовує один поточний рахунок юрособи-резидента, що ліквідується. Такий поточний рахунок юрособи закривається банком на підставі поданої ліквідатором заяви про закриття поточного рахунку або продовжує функціонувати як поточний рахунок юрособи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (п. 147 Iнструкції №492).
Варіант 2: Підзвітні рахунки нерезидентів.
Нагадаємо, що за пп. 14.1.146-1 ПКУ підзвітний рахунок — це фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:
— власником фінансового рахунку є фізособа-нерезидент;
— власником фінансового рахунку є юрособа-нерезидент або представництво юрособи-нерезидента;
— власником фінансового рахунку є юрособа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізособа-нерезидент.
Згідно зі змінами, банк має право закрити підзвітний рахунок клієнта за наявності підстав, передбачених ст. 69 ПКУ. Йдеться про ситуацію надання власниками фінансових рахунків на вимогу фінансового агента інформації та документів про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншої інформації і документів, необхідних для складання звітності за підзвітними рахунками. Відмова у наданні такої інформації може призвести до закриття поточного рахунку (пп. 69.8.2 ПКУ).
Також чітко визначено два моменти. Банки зобов'язані надіслати повідомлення про закриття рахунку платника податків — юрособи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізособи до контролюючого органу, в якому така особа перебуває на обліку, у день закриття рахунку (п. 69.2 ПКУ). А залишок коштів із рахунку клієнта в такому разі повертається цьому клієнтові (п. 156 Iнструкції №492).
Варіант 3. Розірвання договору з клієнтом.
Банк має право відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта (п. 144 Iнструкції №492), якщо:
— немає операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та немає залишку коштів на цьому рахунку;
— є підстави, передбачені законодавством з питань фінмоніторингу.
Залишок коштів з поточного рахунку клієнта в таких випадках повертається клієнтові.
Тож унаслідок проведеного фінмоніторингу банк прийматиме рішення, чи треба в кожному конкретному випадку йти на такий безпрецедентний крок, як закриття рахунку та розірвання договору. НБУ віддає на розсуд банку, який фактично роками вивчає кожного свого клієнта, право вирішувати, чи варто розривати з ним усі відносини.
Але на сьогодні такі випадки вже не є винятковими та поодинокими. Тож, отримавши повідомлення про намір банку розірвати договір, варто одразу перевірити факт повернення вам коштів, які були на закритому рахунку. Або домовитися про їх перерахування на рахунок в іншому банку.
Це важливо!
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) в розмірі, який встановлюється в договорі банківського вкладу. Але банку надано право змінити розмір процентів, які виплачуються на суму вкладу (депозиту) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на суму вкладу (депозиту) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (депозиту), внесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з дня надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.
А якщо закрити рахунок бажає сам клієнт?
Тут теж не обійшлося без змін. Банк не має права за заявою клієнта закрити поточний рахунок, якщо кошти, розміщені на відповідному рахунку, заморожені або фінансові операції за відповідним рахунком зупинені згідно із законодавством з питань фінмоніторингу (п. 143 Iнструкції №492).
Змінено порядок повернення вкладів та сплати процентів за депозитами
За загальним правилом кошти або банківські метали на вкладний (депозитний) рахунок СГ, юрособи-нерезидента, представництва юрособи-нерезидента в Україні, інвестора перераховуються з його/її поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок цього вкладника (п. 3.1 Положення №516).
Банки мають право перераховувати кошти на вкладний (депозитний) рахунок госпсуб'єкта з іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише у разі:
1) запровадження банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами НБУ;
2) зміни умов договору банківського вкладу. Нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом) госпсуб'єкта відповідно до умов договору банки можуть перераховувати на поточний рахунок цього вкладника або зараховувати на поповнення вкладу (депозиту).
На вкладний (депозитний) рахунок фізособи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від третіх осіб. При цьому сам факт надання власником даних про свій вкладний (депозитний) рахунок таким третім особам вважається наданням згоди власником рахунку на одержання коштів від них.
У разі закінчення строку дії депозиту банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за ним (ідеться про строкові банківські вклади). Повернення на вимогу вкладника вкладу та процентів за ним достроково — лише на умовах, визначених договором.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»