Новий Закон №738 щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових видів цінних паперів набрав чинності ще 16.08.2020 р. Але два основні закони, які викладені ним у новій редакції, набирають чинності з 1 липня 2021 року.
Закон про цінні папери
Що змінено з 16.08.2020 р.?
Змін небагато. З 16 серпня запрацювали три нові норми, які регулюють:
1. Остаточність проведення розрахунків за похідними (деривативами) та правочинами щодо цінних паперів. Було уточнено, які розпорядження слід вважати дійсними, законними, безвідкличними та обов'язковими для виконання.
2. Неплатоспроможність сторони правочину щодо цінних паперів або сторони похідного (деривативу). Тепер неплатоспроможність виникає у разі набрання чинності ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство юрособи/ФОПа або набрання чинності рішенням НКЦПФР чи НБУ щодо запровадження тимчасової адміністрації тощо, відкликання (анулювання) ліцензії або віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
3. Ліквідаційний нетінг. Цей новий термін означає взаємозалік заборгованостей за цінними паперами та іншими фінінструментами або заміну одних зобов'язань за ними на інші.
Завдяки цим змінам з'явилися гарантії виконання деривативних контрактів — у вигляді концепцій остаточності розрахунків та ліквідаційного нетінгу.
Зокрема, ліквідаційний нетінг дозволяє зменшити розмір взаємних зобов'язань сторін деривативних контактів, інших фінансових інструментів та правочинів щодо них, товарних операцій, а також до правочинів щодо валютних цінностей (у разі неплатоспроможності однієї зі сторін) до єдиного підсумкового зобов'язання (різниці між обсягами зобов'язань кожної зі сторін).
Що зміниться з 01.07.2021 р.?
З цієї дати Закон про цінні папери буде викладено повністю в новій редакції. I називатиметься він Законом «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Цей Закон вже оперуватиме поняттями «ринки капіталу» та «товарні ринки».
Що таке ринки капіталу з 1 липня 2021 року?
Ринки капіталу — це фондовий ринок (ринок цінних паперів), ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок. Тобто це поняття містить у собі три види ринків.
А торгувати фінінструментами можна буде як на організованих ринках капіталу, так і поза ними. Під організованими ринками розуміється регульований ринок (який якраз і функціонує); багатосторонній торговельний майданчик (БТМ); організований торговельний майданчик (ОТМ). Проте з 1 липня 2021 р. ринки капіталу буде поділено на три типи, про які далі.
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо емісії (видачі), обігу, виконання зобов'язань, викупу та обліку цінних паперів (у тому числі деривативних цінних паперів). Наразі саме таким єдиним поняттям й оперує Закон про цінні папери.
В основному норми щодо вже відомих видів цінних паперів перекочували зі Закону про цінні папери до Закону про ринки капіталу, а також додано нові види цінних паперів — це, зокрема, депозитні сертифікати банку, зелені облігації, опціонні сертифікати, депозитарні розписки тощо (див. ст. 8 Закону про ринки капіталу).
Докладно ознайомитися з тим чи іншим цінним папером можна у нормах ст. 9 — 30 Закону про ринки капіталу.
До речі, Закон про ринки капіталу також міститиме окремий розділ VIII. Він присвячений забезпеченню захисту прав власників облігацій, зокрема, шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій. Наразі такого немає.
Ринок деривативних фінансових інструментів — це сукупність учасників ринку деривативних фінансових інструментів та правовідносин між ними, що виникають під час емісії деривативних цінних паперів, укладення деривативних контрактів, вчинення та виконання правочинів щодо деривативних цінних паперів, укладення та виконання договорів про заміну сторони деривативних контрактів, виконання зобов'язань за деривативними фінансовими інструментами.
До деривативних цінних паперів (пп. 44 ч. 7 ст. 8 Закону про ринки капіталу) входять опціонний сертифікат, фондові варанти, кредитні ноти, депозитарні розписки, державний дериватив (ст. 22 — 25, 30 Закону про ринки капіталу). Вимоги до деривативних цінних паперів (крім державних деривативів), а також порядок їх емісії, обліку, обігу, викупу та погашення визначаються нормативно-правовими актами НКЦП.
А до деривативних контрактів належать, зокрема, опціон; форвард; ф'ючерс; своп; контракт на різницю цін; контракт на майбутню відсоткову ставку.
Повністю визначення поняття «деривативний контракт», їх класифікація та основні механізми укладення деривативних контрактів на регульованих ринках та поза ними врегульовані розділом III Закону про ринок капіталу.
Грошовий ринок — це сукупність учасників грошового ринку та правовідносин між ними, що виникають під час вчинення правочинів щодо інструментів грошового ринку та валютних цінностей.
Як бачимо, Закон про цінні папери розширює перелік фінансових інструментів шляхом віднесення інструментів грошового ринку до фінансових інструментів, адже з'являється грошовий ринок. Це підтверджується й тим, що буде чітко прописано, що належить до фінінструментів, серед яких згадуються також інструменти грошового ринку (ст. 7 Закону про ринки капіталу).
Iнструменти грошового ринку — це казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати банків, депозитні сертифікати банків, векселі, а також інші інструменти (в тому числі цінні папери), що відповідають всім характеристикам із ч. 3 ст. 7 Закону про ринки капіталу.
Товарні ринки — що це?
З ринками капіталу більш-менш з'ясували. А ще є товарні ринки. Це сукупність учасників товарних ринків та правовідносин між ними щодо купівлі-продажу, передачі, переміщення, постачання, міни продукції шляхом укладення товарних спот-контрактів (ст. 5 Закону про ринки капіталу).
Учасниками товарних спот-ринків є професійні учасники організованих товарних ринків, суб'єкти господарювання, що здійснюють продаж та/або купівлю, передачу, розподіл, постачання продукції, та інші особи, віднесені законодавством до учасників товарних спот-ринків.
А ось уніфіковані підходи щодо державного регулювання організованих товарних ринків передбачені окремим Законом про товарні біржі.
Що ще нового у Законі про ринки капіталу?
З важливого новим є ще те, що Закон містить перелік та опис видів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, опис вимог, що встановлюються до професійних учасників та до їхньої діяльності, зокрема обов'язків перед клієнтами, запровадження корпоративного управління (див. розділ V Закону про ринки капіталу).
Нарешті Законом врегульовано відносини, що виникають під час розміщення та обігу цінних паперів, укладення й виконання деривативних контрактів та правочинів із ними.
Загалом з 01.07.2021 р. законодавство щодо функціонування ринків капіталів справді стане законодавчо врегульованим та приведеним у відповідність до європейських практик, а саме актів Європейського Союзу.
Акти ЄС, яким відповідає Закон №738
Директива ЄС №2014/65/ЄС від 15.05.2014 р. про ринки фінансових інструментів (MiFID II);
Регламент Європейського Парламенту та Ради №600/2014 від 15.05.2014 р. про ринки фінансових інструментів (MiFIR);
Регламент Європейського Парламенту та Ради №648/2012 від 04.07.2014 р. про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR);
Директива №98/26/ЄС від 19.05.98 р. про остаточність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків у цінних паперах (Settlement Finality Directive);
Директива №2002/47/ЄС від 06.06.2002 р. стосовно механізмів застосування фінансової застави (Financial Collateral Directive).
А тому все це має посприяти збільшенню інвестицій в українську економіку. Подивимося, як на практиці в Україні працюватимуть європейські стандарти щодо фінінструментів.
Закон про товарну біржу
Закон України від 10.12.91 р. №1956 «Про товарну біржу» теж змінить назву — стане Законом «Про товарні біржі». Нова редакція запрацює теж із 1 липня 2021 року. Що ж нового в цьому законі, крім його назви?
Товарна біржа вважатиметься юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, ТОВ або ТДВ та провадить діяльність з організації торгівлі на товарних біржах продукцією. А це сільськогосподарська продукція, деревина, мінерали, паливно-енергетичні ресурси, сировина, метали, дорогоцінне каміння, матеріальна продукція рибальства, паливної, хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості, а також інші споживані речі, визначені родовими.
Товарна біржа здійснюватиме лише підприємницьку діяльність і матиме на меті одержання прибутку. А тому з 1 липня 2021 р. більше не буде мови про неприбутковість та про пайові внески. Активи, у тому числі майно, товарної біржі формуватимуть її капітал. Майно товарної біржі формуватиметься, зокрема, за рахунок майна, переданого їй у власність засновниками і акціонерами (учасниками) при формуванні статутного капіталу; надходжень від членів товарної біржі, надходжень від надання послуг третім особам.
А мінімальний розмір статутного капіталу товарної біржі з 1 липня 2021 р. не зможе бути меншим ніж 20 мільйонів гривень!
Юридична особа набуватиме статусу товарної біржі з дня отримання ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Засновниками та акціонерами (учасниками) товарної біржі зможуть бути фізичні та юридичні особи — резиденти та нерезиденти.
Членами товарної біржі зможуть бути юридичні особи — засновники (акціонери, учасники — залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи — резиденти і нерезиденти. Крім цього, ФОПи зможуть бути членами товарної біржі, якщо це передбачено статутом товарної біржі.
Проте не зможуть бути ані засновником істотної участі, ані членом товарної біржі іноземні особи, які є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, а також особи, до яких застосовано санкції, які передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій.
Що таке «істотна участь»?
Це пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або не залежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи (п. 8 ч. 7 ст. 1 Закону про фінпослуги).
На товарній біржі зможуть укладатися виключно біржові договори на умовах спот. Це договори, умови яких передбачають, що фактичне постачання біржового товару заплановано здійснюється в межах найбільшого з таких проміжків часу: або двох днів, або проміжку часу, зафіксованого правилами товарної біржі.
Товарна біржа здійснюватиме адміністрування та забезпечуватиме функціонування електронної торгової системи. Тобто товарна біржа організовуватиме біржові торги в електронній формі. Як усе це працюватиме, докладно прописано у розділі III Закону про товарні біржі.
Нормативна база
- Закон №738 — Закон України від 19.06.2020 р. №738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».
- Закон про ринки капіталу — Закон України від 23.02.2006 р. №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону №738, чинній з 01.07.2021 р.).
- Закон про товарні біржі — Закон України від 10.12.91 р. №1956-XII «Про товарні біржі» (у редакції Закону №738, чинній з 01.07.2021 р.).
- Закон про цінні папери — Закон України від 23.02.2006 р. №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок».
Олексій ТИМЧУК, «Дебет-Кредит»