Підприємство зареєстроване платником акцизного податку у березні 2020 року. Акцизний склад зареєстровано, а витратоміри та рівнеміри — ще ні. Як вести облік пального з 1 квітня?
Насамперед наголосимо, що зміни, внесені до ПКУ Законом №533, про які ми писали в «ДК» №12/2020, не стосуються правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах. Тобто ці правила треба буде і надалі виконувати, а за їх порушення застосовуватимуться штрафи, передбачені ПКУ.
Обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками
Згідно з пп. 230.1.2 ПКУ акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.
Визначення термінів
Витратомір-лічильник (далі — витратомір) — законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.
Рівнемір — лічильник рівня пального у резервуарі (далі — рівнемір) — законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників (пп. 230.1.2 ПКУ). Тобто якщо на акцизному складі заправляють власну техніку виключно через ПРК, така ПРК може працювати замість витратоміра, і тоді витратоміри не потрібні.
Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками і зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, — не пізніше 1 липня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, — не пізніше 1 жовтня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, — не пізніше 1 січня 2020 року.
Тобто станом на 1 січня 2020 року всі розпорядники акцизного складу незалежно від загальної місткості резервуарів уже повинні були це зробити, а ті розпорядники, які зареєструвалися пізніше цієї дати, взагалі не можуть починати працювати без зареєстрованих витратомірів та рівнемірів.
Нормами ПКУ не передбачено певного часового проміжку між установленням витратомірів та рівнемірів та їх реєстрацією. На сьогодні, після 1 січня 2020 року, всі розпорядники акцизних складів повинні мати вже встановлені і зареєстровані витратоміри та рівнеміри.
Відповідно до п. 6 Порядку №891 інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ. Також відповідно до п. 230.1.2 ПКУ забороняється реалізація пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Тобто після 1 січня 2020 року працювати без рівнемірів та витратомірів не можна, і тому слід зареєструвати встановлені прилади до початку операцій із пальним на акцизному складі.
Реєструють витратоміри та рівнеміри шляхом подання довідки, форма якої затверджена Наказом №944. Для первинної реєстрації витратомірів та рівнемірів подають в електронному вигляді довідку з ознакою «основна» (реквізит 01.1). На кожний акцизний склад — окрему довідку.
Щоб наповнити Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального, платник податків, подаючи основну довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, заповнює всі таблиці довідки.1
1 Докладніше див. ЗІР, підкатегорія 114.11.02, запитання: «Які таблиці основної довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри обов'язково повинні бути заповнені, з метою наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?».
Власне інформацію про витратоміри та рівнеміри наводять у таблицях 1 і 2 Довідки. Звертаємо увагу, що тип події у реквізитах 08.11 та 09.06 обирають «встановлення рівноміра на резервуар» або «введення в експлуатацію витратоміра» відповідно.
Відповідальність за невстановлення витратомірів та рівнемірів
Відповідальність за порушення строків реєстрації витратомірів та рівнемірів, визначена п. 128-1.1 ПКУ, настає пізніше, зокрема штраф за відсутність реєстрації витратомірів та рівнемірів застосовується з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
Нагадаємо!
За необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, передбачено штраф у розмірі 20000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу — при першому виявленні порушення протягом року. За повторно виявлене порушення — штраф уже 50000 грн.
Як бачимо, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію витратомірів та рівнемірів настає пізніше, ніж дата, з якої встановлено обов'язок такої реєстрації. Через це виникають ситуації, коли підприємство почало працювати з певної дати місяця без рівнемірів та витратомірів, що й спричиняє запитання стосовно ведення обліку та подання звітності за перший неповний місяць роботи.
Облік та звітність до та після реєстрації рівнемірів та витратомірів
Відповідно до пп. 230.1.3 ПКУ розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
На сьогодні Наказом №944 затверджено лише форму Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Тобто спеціальної форми, яка подається за місяць, на сьогодні ще немає.
Імовірно, Мінфін може затвердити окрему форму довідки для щомісячного звітування або внесе зміни в наявну форму для добового звітування. Наразі єдиним виходом ми бачимо лише використання наявної добової форми, але із заповненням даних за звітний місяць. З цього питання варто дочекатися офіційних роз'яснень податківців або надіслати їм запит на індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.
Зауважимо!
Відповідальність, установлена пп. 128-1.3 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, теж починає застосовуватися з 01.04.2020 р. (абз. 3 п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ). Відповідальність полягає у накладенні штрафу в розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формують після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального наступного дня, та подають до податкового органу не пізніше 15 к. д., наступних за останнім днем звітного календарного місяця (пп. 230.1.3 ПКУ).
На нашу думку, перша «штрафонебезпечна» місячна звітність про залишки та обіг пального подаватиметься до 15 травня 2020 р. за квітень 2020 р. Саме з 1 квітня 2020 року починають застосовуватися санкції за роботу акцизного складу без витратомірів та рівнемірів, і відповідно симетричні санкції мають застосовуватися саме за неподання довідки за квітень у травні.
Тому можна дійти висновку, що неподання місячної довідки за березень 2020 року не загрожує підприємству штрафом. З огляду на те що у березні підприємство однаково не зможе сформувати коректних даних відповідно до показників витратомірів та рівнемірів, на цей обов'язок можна не зважати та підготуватися до звітування за квітень 2020 р.
З 1 квітня 2020 року у підприємства повинні бути встановлені та зареєстровані витратоміри та рівнеміри, і показники довідки формуватимуться виключно на підставі даних цих приладів. Також з 1 квітня не можна відпускати пальне до реєстрації витратомірів та рівнемірів.
Зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального
Для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального податківці здійснюють автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального (далі — зіставлення). Ці питання врегульовані ст. 233 ПКУ.
При зіставленні порівнюють показники СЕА РП та СЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального чи не більше ніж на 2 відсотки об'єму відповідного резервуара.
При зіставленні порівнюють показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Наразі на сайті Мінфіну 04.03.2020 р. оприлюднено проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку функціонування системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового»(2). Ведення системи зіставлення покладається на ДПС.
При зіставленні планується порівнювати у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів показники із СЕА РП та СЕ і:
- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального;
- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового.
При зіставленні допускаються розбіжності — не більше ніж на 5% обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, — не більше ніж на 15%) чи не більше ніж на 2% об'єму відповідного резервуара (п. 233.3 ПКУ).
До системи зіставлення вводять показники станом на 1 число місяця, наступного за звітним. Зіставлення проводять починаючи з 16 числа кожного місяця, наступного за звітним. Зіставлення щодо одного звітного періоду може проводитися протягом 1095 днів.
На підставі результатів зіставлення платники можуть скласти та зареєструвати документи (акцизна накладна, коригуюча акцизна накладна, заявка на поповнення, коригуюча довідка тощо), необхідні для усунення розбіжностей у СЕА РП та СЕ та/або Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі/Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Податківці використовуватимуть результати зіставлення під час перевірок дотримання норм законодавства з питань виробництва та обігу пального і спирту етилового, зокрема під час перевірок повноти декларування та сплати акцизного податку.
У разі прийняття ця постанова набере чинності з 1 квітня 2020 р., але не раніше дня її опублікування.
Планується, що система зіставлення почне працювати з першого звітного періоду, за який проводиться зіставлення, — квітень 2020 року. До 30 червня 2020 року включно система зіставлення працюватиме у тестовому режимі.
Тобто податківці проводитимуть зіставлення між даними, що отримуються від витратомірів та рівнемірів, і даними податкової звітності з акцизного податку. Це зіставлення проводитимуть не день у день, а протягом 1095 днів — на кшталт зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, яке податківці здійснюють за даними додатків 5 до декларації з ПДВ. До того ж встановлено певну допустиму похибку. У тому разі, якщо різниця буде більша за похибку, її можна буде виправити шляхом реєстрації акцизних накладних та РК до них.
Отримання пального на АЗС постачальників за паливними картками
При реалізації пального з АЗС у паливні баки транспортних засобів постачальник складає акцизну накладну в одному примірнику. Докладніше ми писали про це в цій аналітичній статті, у розділі «Акцизна накладна на продаж пального вроздріб з АЗС».
У разі реалізації пального з АЗС платнику акцизного податку воно потрапляє до паливного бака транспортного засобу, який не є акцизним складом (пп. 14.1.6 ПКУ). Тому незалежно від того, чи є покупець — суб'єкт господарювання платником акцизу, чи ні, цей реквізит у будь-якому разі повинен мати значення «3», а не «0». Це підтверджують і податківці.
Думка податківців
...В акцизній накладній, складеній при реалізації суб'єкту господарювання пального через паливороздавальні колонки з акцизного складу — АЗС, на який отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, зазначається код операції для складання в одному примірнику «3» незалежно від того, чи є отримувач пального — суб'єкт господарювання платником акцизного податку.
Таким чином, підприємство — покупець пального на АЗС і платник акцизного податку — не отримуватиме від постачальника акцизної накладної на ці обсяги, і тому вони не потрапляють до обсягів, що обліковуються в СЕА РП та СЕ, і відповідно, такі обсяги не зіставлятимуться відповідно до ст. 233 ПКУ.
Проте видаткову накладну на це пальне покупець отримає, зможе оприбуткувати це пальне у бухобліку та списати його на витрати. Докладніше ми писали про це у консультації «На якому рахунку обліковувати пальне, придбане за паливними талонами?» в «ДК» №48/2019.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Наказ №944 — Наказ Мінфіну від 27.11.2018 р. №944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів — лічильників рівня пального у резервуарі».
- Порядок №891 — Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів — лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку, затверджений постановою КМУ від 22.11.2017 р. №891.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»