Ринковий нагляд зазнав змін. З 26.03.2020 р. документальні перевірки перетворяться на перевірки документів від виробника до розповсюджувачів нехарчової продукції за всім ланцюгом постачання.
Впровадження принципів ринкового нагляду мало на меті перейти з нагляду за продукцією під час виробництва до нагляду за продукцією під час її розповсюдження і тим самим сфокусуватися на управлінні ризиком.
Для цього у 2010 році було прийнято одночасно два закони: від 02.12.2010 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Проте органи контролю протягом всього часу існування цих двох законів змінювалися. На сьогодні з переліком органів ринкового нагляду можна ознайомитися на офіційному вебсайті Мінекономіки.
На відміну від переліку, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. №573, на сьогодні серед органів ринкового нагляду є такі:
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) — щодо піротехнічних виробів;
- Держпраці — щодо таких товарів, як обладнання (у т. ч. рухоме), що працює під тиском, засобів індивідуального захисту, машин та устаткування;
- Держархбудінспекція — щодо будівельних виробів;
- Укртрансбезпека — щодо залізничного транспорту та колісних ТЗ, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на таких колісних ТЗ;
- Держлікслужба — щодо медичних виробів та допоміжних засобів до них, активних медичних виробів, які імплантують, медичних виробів для діагностики in vitro та їхніх допоміжних засобів;
- Держпродспоживслужба — щодо такої нехарчової продукції, як енергоспоживчі побутові прилади, електричне та електронне обладнання, колісні с/г трактори та причепи, радіообладнання, текстильні вироби, засоби вимірювальної техніки, іграшки, взуття тощо1;
- органи ДМСУ — щодо продукції, яка переміщується через митний кордон у межах МКУ.
1 Докладніше з переліком видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, можна ознайомитись у Постанові КМУ від 28.12.2016 р. №1069.
Річ у тім, що згідно зі змінами до Закону №2735 перелік органів ринкового нагляду має встановлюватися КМУ, а не Президентом України, як це було раніше. Отже, очікуємо найближчим часом відповідного уточненого переліку від Кабміну.
Предмет ринкового нагляду
Дія Закону №2735 відтепер не поширюється на здійснення ринкового нагляду за такою продукцією, як:
- об'єкти будівництва, визначені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вироби з них (ювелірні та побутові) та матеріали, що їх містять.
Порядок проведення перевірок держконтролю, у т. ч. ринкового нагляду
Коментованим законом вносяться зміни до ст. 2 Закону про держнагляд (контроль), які стосуються всіх органів контролю, зокрема Державної податкової служби, Держархбудконтролю, Держфінпослуг, Держпраці, а тепер ще й органів ринкового нагляду.
Головне для таких органів з 26.03.2020 р.:
1) перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) має внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання) (вимоги ч. 12 ст. 4 Закону про держнагляд);
2) при призначенні позапланових заходів за зверненням фізособи (фізосіб) недостатньо отримати погодження центрального органу виконавчої влади у відповідній сфері держнагляду (контролю), відповідна копія погодження має обов'язково бути пред'явлена керівнику ЮО, його уповноваженій особі, її відокремленого підрозділу, ФОПу або уповноваженій ним особі. Інакше — недопущення є законним (ч. 1 ст. 6, абз. 13 ст. 10 Закону про держнагляд);
3) на періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення наведеними вище органами більше не впливає наявність чи відсутність затверджених критеріїв розподілу госпсуб'єктів за ступенями ризику їх госпдіяльності (вилучено ч. 3 ст. 22 з абз. 5 ст. 2 Закону про держнагляд — для органів ринкового нагляду це було й раніше). Нагадаємо: ще при плануванні контрольних заходів на 2020 рік за відсутності затверджених критеріїв ризику фактично всі госпсуб'єкти вважалися із незначним ступенем ризику та підлягали державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.
Планові перевірки за оприлюдненими планами
Позаяк зазначені зміни набирають чинності з 26.03.2020 р., а планові перевірки вже затверджені на 2020 рік, то, на нашу думку, ці зміни не мають впливати на такі затверджені та оприлюднені плани. Тим більше що у разі ринкового нагляду від планових перевірок за ст. 5 Закону про держнагляд ми перейшли до секторальних планових перевірок, які також затверджуються щороку до 1 грудня на наступний плановий рік (ст. 20 Закону №2735).
Права госпсуб'єктів розширено!
І зроблено це доволі незвичайними доповненнями. Так, під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції госпсуб'єкти мають право, зокрема:
1) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органів ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;
2) під час проведення планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Відповідні обов'язки щодо надання безоплатної консультативної допомоги від органу ринкового нагляду саме під час здійснення перевірки визначено і для посадових осіб органів ринкового нагляду (п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону №2735). Щоправда, порядок надання такої допомоги ще має встановити КМУ.
Увага!
У будь-якому разі відмову від надання такої консультації (якщо такі підстави передбачить КМУ) та/або її ненадання слід вважати порушенням порядку проведення перевірки, що може бути оскаржено в суді.
Допуск до перевірки. Документи. Строк проведення
Згідно зі змінами у Законі №2735, перед допуском до перевірки органи ринкового нагляду повинні пред'явити:
1) службове посвідчення;
2) направлення на перевірку.
За відсутності цих документів з 26.03.2020 р. посадова особа ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку (ч. 4 ст. 23-1 Закону №2735).
Вимоги до розпорядчих документів наведені у доповненій ст. 23-1 Закону №2735. Саме направлення оформляється на підставі наказу та має містити, зокрема:
- предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції) (раніше були тільки види продукції);
- місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
- підстави для перевірки;
- список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у перевірці, із зазначенням посади, прізвища, імені та по батькові;
- дату початку та дата закінчення перевірки;
- тип перевірки (планова або позапланова);
- інформацію про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Увага!
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Строки проведення перевірки характеристик продукції збільшено: у розповсюджувача продукції — не може перевищувати чотирьох робочих днів, у виробника продукції — п'яти робочих днів.
Нові підстави недопуску до перевірки
Госпсуб'єкт має право не допускати органи державного контролю, у т. ч. й органи ринкового нагляду, до перевірки (крім інших, передбачених у ст. 10 Закону про держнагляд) тепер також і в разі:
1) відсутності направлення на перевірку;
2) невручення копії погодження центрального органу виконавчої влади на позапланову перевірку за зверненням фізособ;
3) відсутності відповідного госпсуб'єкта у секторальному плані;
4) відмови внести запис про здійснення контрольного заходу до журналу реєстрації.
Ринковий нагляд — відтепер за ланцюгом постачання
Загалом документальні перевірки замінили новим терміном «перевірка документів».
Отже, предметом перевірок органів ринкового нагляду є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Усе, що не зазначено у направленні, перевірці не підлягає!
Перелік документів, які підлягають перевірці, наведено у ч. 7 ст. 23 Закону №2735. Він зазнав незначних змін. Зокрема, вимагатиметься лише загальний опис продукції (без схеми (креслення) конструкції виробу), а також документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (АБО договори, АБО товарно-супровідна документація тощо).
Зверніть увагу!
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.
Якщо документи про продукцію складено іноземною мовою?
Госпсуб'єкту надається строк до 30 робочих днів для здійснення перекладу. І на цей час перебіг строку перевірки призупиняється. Проте переклад не завжди потрібен. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їхні копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд (ч. 10 ст. 23 Закону №2735).
Позаяк ми вже згадали про перевірку за ланцюгом постачання, то додамо, що під час перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за секторальними планами та за зверненнями споживачів (користувачів), а також об'єднань госпсуб'єктів на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки відтепер є, зокрема:
- наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції,
- ланцюг постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання. Послідовність установлення такого ланцюга покладається на органи ринкового нагляду.
Увага! Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників:
1) у всіх випадках з'ясування, що продукція є небезпечною, становить ризик;
2) якщо виробника можна встановити (або особу, яка ввела продукцію в обіг);
3) якщо за результатами перевірки характеристик продукції її розповсюджувач має документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції, за умови повідомлення виробника про такі підстави на початку перевірки.
Отже, перевірки за ланцюгом постачання передбачають не лише пред'явлення документів розповсюджувачу, а й повідомлення виробника про таку перевірку.
При цьому загальний опис продукції, а також документація, передбачена технічним регламентом на відповідний вид продукції, надаються виробником протягом 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги органа ринкового нагляду рекомендованим листом із повідомленням про вручення (за умови що перевірка проводиться за місцезнаходженням органу ринкового нагляду — про що уточнюється у направленні на перевірку).
За результатами перевірки госпсуб'єкта складають акт, вимоги до якого наведено у ч. 5 ст. 23-1 Закону №2735 (незалежно від кількості розповсюджувачів та виробників продукції).
Відповідальність та обмежувальні заходи
Якщо орган ринкового нагляду виявив, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для життя та здоров'я громадян або інших аспектів захисту суспільних інтересів, він невідкладно вимагає від суб'єкта вжити заходів для усунення такого ризику, вилучення продукції з обігу та/або відкликання її з ринку залежно від характеру визначеного ризику.
Методика вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів затверджується КМУ (ч. 1 ст. 29-1 Закону №2735).
Увага!
Орган ринкового нагляду у письмовій формі протягом 10 робочих днів після виявлення, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для суспільних інтересів, повідомляє про таку продукцію та обмежувальні заходи, вжиті щодо неї, центральні органи виконавчої влади та СБУ (ч. 3 ст. 29-1 Закону №2735). Про відповідний ризик для життя та здоров'я громадян повідомляється й громадськість (ч. 1 ст. 41 Закону №2735).
Коментованими змінами штрафи, які застосовуються до госпсуб'єктів, визначено як адміністративно-господарські, на які не поширюється дія ст. 250 ГКУ (яка передбачає обмеження застосування штрафів шістьма місяцями з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення).
Розмір штрафів, установлених ст. 44 Закону №2735 (аналогічна відповідальність продубльована й у ст. 15 Закону №2736) до виробників та розповсюджувачів, доволі вражаючий та збільшений подекуди вдвічі:
- до виробника або особи, яка ввела в обіг продукцію, що становить серйозний ризик, — 102 тис. грн;
- до виробника або особи, яка ввела в обіг продукцію, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), — 51 тис. грн;
- до розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яку він розповсюджує, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, — 34 тис. грн;
- за невиконання або неповне виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених ч. 1 ст. 28 цього Закону, — 170 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вони вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та 119 тис. грн для розповсюджувачів;
- за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону, — 51 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та 34 тис. грн для розповсюджувачів;
- за невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, — 17 тис. грн;
- за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, — 170 тис. грн.
Адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Справи про накладення штрафів розглядаються та застосовуються керівниками органів ринкового нагляду або їхніми заступниками відповідно до їхньої компетенції.
Перевірки під час карантину
Держпродспоживслужба не припинила перевірки під час карантину. За повідомленням її вебпорталу, управління Держпродспоживслужби здійснюють посилений контроль та обстежують торговельні заклади, ринки, заклади громадського харчування, що здійснюють онлайн-доставку, аптеки, відділення банків щодо дотримання обмежувальних заходів та виконання основних профілактичних та протиепідемічних рекомендацій щодо дотримання ними запровадженого на території району карантину.
За результатами обстежень надсилаються інформаційні та рекомендаційні листи керівникам закладів з питань запобігання поширенню коронавірусу, виносяться попередження та складаються протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення карантину. Нагадаємо, що штраф за порушення правил карантину передбачено у ст. 44-3 КУпАП і становить: на громадян — від 17 тис. грн до 34 тис. грн, на посадових осіб юросіб — від 34 тис. грн до 170 тис. грн.
Що перевіряє Держпродспоживслужба
Переважно на об'єктах, які працюють під час карантину, перевіряють:
— наявність засобів індивідуального захисту в працівників, у т. ч. під час обслуговування відвідувачів;
— порядок застосування засобів індивідуального захисту;
— наявність умов для миття рук працівників, створення умов для особистої гігієни працівників;
— порядок та умови використання мийних та дезінфікуючих засобів для обробки виробничих поверхонь, які найчастіше контактують з руками людей і персоналу (камери схову в супермаркетах, візки, кошики, прилавки в магазинах тощо);
— періодичність провітрювання торговельного залу;
— контроль за кількістю відвідувачів, що можуть одночасно перебувати у торговельних залах;
— умови продажу сипких товарів, упаковок харчової та нехарчової продукції;
— скарги госпсуб'єктів щодо перебування на внутрішньому ринку України, в обігу на онлайн-платформах підробленої продукції тощо.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон №2735 — Закон України від 02.12.2010 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
- Закон №2736 — Закон України від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»