Чи можна не оподатковувати зарплату, лікарняні та відпускні, нараховані під час карантину? Якщо ні, то чи можна до закінчення карантину не сплачувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ за працівників?
Правила роботи під час карантину
Як бути роботодавцям під час карантину, ми докладно описали у статтях «Карантин: пам'ятка для працедавця» і «Простій на підприємстві: порядок оформлення та оплати» у цьому номері «ДК».
Якщо коротко, то є три варіанти:
1) роботи немає через відсутність попиту, обмеження пересування громадян, а також через заборону проведення масових зібрань тощо;
2) робота є, але зросли витрати та впали доходи;
3) робота є, і хоча витрати зростають, доходи зберігаються на звичайному рівні або зростають (так пощастило аж ніяк не всім).
При першому варіанті застосовують безоплатні або оплачувані відпустки чи оформлюють простій.
Якщо потреба у працівниках є і вони працюють (вдома чи на робочому місці), вони отримуватимуть зарплату пропорційно до виконання норми праці. У такому разі одним із варіантів економії для роботодавця буде тимчасове встановлення для працівників режиму неповного робочого часу.
Отже, з оплатою праці варіантів буде лише два: або працівники її отримуватимуть (за відпрацьований час як оплату простою чи як відпусткові), або ні.
Правила оподаткування доходів працівників під час карантину
Якщо зарплати (та інших доходів) певний працівник цілий місяць не матиме, то ПДФО, ВЗ та ЄСВ сплачувати за нього буде не треба. Просто не буде бази нарахування. Не виконується в цьому разі і вимога щодо нарахування ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску. Про можливість відправлення у неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до 14 років до закінчення карантину ми розповідаємо у першій статті цього номера «ДК». А свіжий Закон №530 додав роботодавцю можливість відправляти працівників за їх бажанням у неоплачувану відпустку будь-якої тривалості (але у межах дії карантину). Нагадаємо, що цей Закон набрав чинності з дня опублікування — з 17 березня.
Якщо ж доходи працівнику нараховуватимуться, то наголошуємо: звільнення зарплати (лікарняних, відпускних) на час карантину від ПДФО, ВЗ та ЄСВ не сталося!
Отже, при їх нарахуванні слід буде нарахувати і ПДФО, ВЗ та ЄСВ. I сплатити ці платежі у строки, встановлені законодавством. Як правило, це день виплати працівникові такого доходу. А якщо він був нарахований, але не виплачений, то діють граничні строки сплати:
— для ПДФО та ВЗ — це 30 днів місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано;
— для ЄСВ — це 20 число (і тільки для гірничих підприємств — 28 число) місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано.
Проте деякі зміни все ж таки відбулися.
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2020 року, штрафів не буде.
Також протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Що це означає? Зокрема, що протягом цих трьох місяців можна без штрафу та пені:
— не утримувати ПДФО та ВЗ зі суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
— не подавати форму №1ДФ або ж подавати її з помилками (неповною інформацією).
Проте після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже, виправити всі порушення треба до 31 травня (включно) — це наша порада. Бо інакше будуть спори з податківцями.
З ЄСВ ситуація дещо інша.
Тимчасово штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 до 31 березня та з 1 квітня до 30 квітня 2020 року:
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до податкових органів, у т. ч. щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄСВ стосовно періодів з 1 до 31 березня та з 1 квітня до 30 квітня 2020 року.
Також протягом періодів з 1 до 31 березня та з 1 квітня до 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Що це означає? Ще почекаємо, що скажуть про це податківці (найімовірніше, їхня позиція буде фіскальна). Але наразі бачимо, що скасовується відповідальність за порушення, але не ті, що вчинено протягом певного періоду, а ті, що вчинено стосовно певних періодів (березня та квітня)!
Тобто формально мало би бути так: якби роботодавець не виправив ці порушення, штрафу та пені бути не повинно. Але навряд чи на практиці обійдеться без спорів із податківцями. Тому і тут радимо виправитися до 30 квітня (включно), а норми закону використовувати, якщо не буде іншого виходу.
Але є одна проблема, яку Закон №533 не вирішує.
Як бути з банками?
Вимогу щодо контролю банками сум ЄСВ під час виплати зарплати висувають ч. 2 ст. 24 Закону про ЄСВ та відповідний Порядок №453. Контролюють банки і сплату ПДФО та ВЗ (пп. 168.1.2 ПКУ). I ось до цих норм зміни внесено не було!
Тому нині, якщо кошти на виплату зарплати (лікарняних, відпусткових) отримуються в банку або через банк перераховуються на рахунок працівника, уникнути сплати ЄСВ, ПДФО та ВЗ не вийде.
Щоправда, сплату ЄСВ банки контролюють досить формально — у розмірі 1/5 від тієї суми, яка знімається (перераховується).
Якщо є переплата з ЄСВ, на допомогу прийде довідка про це (див. IПК ДФСУ №4413/6/99-99-13-02-01-15/IПК в «ДК» №44/2018).
Суму ПДФО та ВЗ, зазначену у платіжних дорученнях, банки взагалі не перевіряють (абз. 4 п. 3.9 Iнструкції №22). Отже, це може бути і 1 гривня (або навіть менша сума). Але наявність переплати, як випливає з роз'яснення у ЗIР, підкатегорія 103.25, тут уже не врятує.
Щодо правил нарахування ЄСВ
Слід пам'ятати про необхідність донарахування ЄСВ до мінімального рівня на зарплату основних працівників.
Якщо їхня зарплата буде менша за розмір мінімальної зарплати (через оплату простою або встановлення неповного робочого часу), то треба буде сплатити ЄСВ у розмірі не менше ніж 1039,06 грн.
Зверніть увагу! Це правило не стосується працівників з інвалідністю, працівників, які були прийняті на роботу не з 1-го числа місяця або звільнені не останнім числом місяця (за такий місяць). I, звісно, це правило не працює щодо зовнішніх сумісників!
Наприклад, якщо з 17 березня роботодавець відправив у відпустку без збереження зарплати основного працівника, йому доведеться нарахувати за цей місяць ЄСВ на рівні мінімального, якщо зарплата за частину місяця буде меншою за 4723 грн.
Якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати цілий місяць, то ЄСВ не нараховується, бо немає бази нарахування.
Здавання ф. №1ДФ та звіту з ЄСВ
Обов'язку подавати Звіт з ЄСВ та ф. №1ДФ ніхто не скасовував.
Але з огляду на відсутність штрафів за несвоєчасне подання звіту з ЄСВ та ф. №1ДФ, то їх можна буде подати із запізненням. Зокрема, подати ф. №1ДФ у строк до 31 травня, а звіт з ЄСВ за лютий та березень — до 30 квітня.
Нормативна база
- Закон №530 — Закон України від 17.03.2020 р. №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №22 — Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.
- Порядок №453 — Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №453.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»