Те, чого всі вже якийсь час очікували, все-таки сталося: уряд запровадив в Україні карантин з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. у зв'язку зі спалахом коронавірусу у світі Чого очікувати бізнесу? Чи є запроваджений карантин форс-мажором?
Які обмеження встановлені?
Насамперед зауважимо, що обмеження, встановлені КМУ під час карантину, стосуються не лише відвідування закладів та проведення масових заходів (більше 200 осіб). Місцева влада більшості міст в Україні підтримала карантин та оголосила про відповідні заходи безпеки.
Але найголовніше, що з 12.03.2020 р. ця ситуація стосується усього бізнесу в Україні, особливо ФОПів та малого бізнесу.
Як ми повідомляли, постановою КМУ №211 (див. у рубриці «Документи для роботи») встановлено карантин на всій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 р.
Що заборонено на час карантину
На сьогодні заборонено:
1) відвідування закладів освіти її здобувачами;
2) проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників);
3) експорт з України товарів протиепідеміологічного призначення (до 1 червня).
Отже, першими під удар потрапили приватні заклади освіти, зокрема дитячі садки. За ними йдуть усі, хто проводить концерти, вистави, виставки і симпозіуми, а також спортивні змагання. Про експортерів захисних окулярів і медичних масок годі й говорити — такий експорт заборонили.
На черзі авіаперевізники і туристичний бізнес, адже уряд розглядає можливість закриття авіасполучення з деякими країнами (з якими саме, наразі не уточнюється). До речі, такі заборони встановлюються не лише в Україні.
Отже, маємо ситуацію, коли певні галузі бізнесу фактично паралізовані — вони не можуть надавати послуги або здійснювати експорт тих товарів, які становлять їх основну діяльність. У зв'язку з цим виникає два питання.
1. Що робити з уже укладеними договорами (зокрема, з отриманою передоплатою)? Чи є запровадження карантину форс-мажором? I якщо ні, то чим невиконання договору загрожує вітчизняному бізнесу? Чи можна розраховувати на компенсацію збитків від закордонних партнерів?
2. Що робити з власним бізнесом під час карантину? Чи можна не платити за надані в Україні послуги чи товари (чи дозволяє це карантин)? I що робити з працівниками під час карантину? Чи можна якщо не скоротити витрати, то подовжити час розрахунків за ними?
Розгляньмо ці питання окремо.
Як працюють банки під час карантину?
12.03.2020 р. Нацбанк заявив, що на час карантину банківська система працюватиме у звичайному режимі. НБУ готовий забезпечувати підтримку ліквідності банківської системи та знезаражувати гривневі банкноти у сховищі.
Нових валютних обмежень у зв'язку з карантином наразі НБУ теж не планує запроваджувати.
Отже, якщо ви маєте кошти на рахунку, то заплатити ними контрагентам, принаймні по Україні, зможете без проблем. Усі питання, які можуть виникнути до такого платежу в банків, є звичайними, до яких ми вже встигли звикнути.
Щодо ЗЕД-платежів, то з України кошти перераховуватись будуть. А далі вже залежатиме від конкретної країни і правил дії її банківської системи під час пандемії. Утім, позаяк усі обмеження наразі спрямовані на зупинення поширення вірусу, чого при безготівкових платежах не відбувається, навряд чи в цьому будуть обмеження. Навіть якщо ситуація в певній країні буде такою, що банки не працюватимуть через заборону, у вас на руках будуть документи про перерахування коштів, тобто ви обов'язок зі свого боку виконали, а далі вже ваш контрагент з'ясовуватиме зі своїм банком.
Зворотна ситуація, коли контрагенти, посилаючись на пандемію, не перераховують платежі з-за кордону, для резидентів гірша. Адже Положенням №5 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів. Порушення таких строків загрожує пенею в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).
Тут доведеться доводити форс-мажор (це передбачає ч. 6 ст. 13 Закону про валюту). Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Втім, до питання доведення форс-мажору ми ще повернемося.
Простій під час карантину
Запровадження карантину безпосередньо стосується роботодавців, які можуть тимчасово припиняти роботу підприємств (правда, не завжди виробничий цикл це дозволяє) або перевести його у дистанційний режим роботи. Тут варто згадати, що у цій ситуації у пригоді став би електронний обмін документами та здатність працювати дистанційно — це вирішило би багато нагальних проблем. Але у нашій країні використання кваліфікованого електронного підпису доступно ще не всім!
Проте, на наш погляд, проблеми тільки починаються...
Раніше ми вже розглянули, до яких дій можуть вдатися ті роботодавці, у яких все не так погано: бізнес працює і потреба в працівниках та їхній роботі є. Єдине, що треба вирішити, це як зробити, аби працівники та клієнти не хворіли.
Варто нагадати, що у зв'язку із запровадженням карантину закриваються й деякі магазини та торгові центри — кількість відвідувачів там явно сягає понад 200 осіб одночасно. Зачиняються кінотеатри, скасовуються розважальні заходи, ділові зустрічі, міжнародні форуми, конференції, симпозіуми, бізнес-ланчі тощо.
У результаті таких дій організатори, власники комерційних приміщень вже підраховують збитки.
Ситуація у сфері ЗЕД також не дає приводу заспокоїтись. Адже закрито авіасполучення, закриття в Україні більшості митних постів також може завдати чималих збитків імпортерам та експортерам.
А коли немає доходів, у більшості роботодавців виникають проблеми з оплатою праці їхніх працівників. Утім, ситуація тут точнісінько як у 2008 році, коли до України дійшла хвиля світової економічної кризи. Наші поради відтоді не змінилися, тож нагадаємо їх.
Чи призводить запровадження карантину до виникнення простою?
Так. Адже за визначенням ч. 1 ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
А далі діємо за обставинами (а вони, як свідчить практика інших країн) можуть змінюватись щодня:
— тим працівниками, які захворіли, виплачуємо лікарняні. Про те, як нараховуються лікарняні у 2020 році, ми докладно розповідали в «ДК» №3/2020. Звісно, що до запуску електронних листків непрацездатності, який було заплановано на 1 квітня 2020 року, непрацездатність підтверджуватиметься паперовими листками непрацездатності. А вони надаватимуться працівниками після закриття (одужання). Можливо, що буде і подовження таких листків. Тобто до надання цих документів доведеться вірити працівникам на слово, табелювати їх як захворілих, а нарахування і оплату здійснювати вже за наданими листками непрацездатності;
— якщо працівник здоровий і є потреба у його роботі, в якому режимі він працюватиме, домовляємось разом і уважно стежимо за розпорядженнями контролюючих органів. Якщо заборони працювати на звичному робочому місці немає (а наразі, попри всі рекомендації Держпраці та МОЗ, це так), можна нічого не змінювати. Хіба що встановити неповний робочий час — і працівнику безпечніше, і витрати на оплату його праці менші. Про неповний робочий час ми писали в «ДК» №32/2018. Якщо є можливість, застосовуємо його роботу дистанційно (з дому). Про працівників-надомників ми писали в «ДК» №42/2017 і в №35/2019;
— якщо працівник здоровий, але потреби в його роботі немає, то варіантів є кілька:
1) оформити простій. Це звичайна процедура, до того ж передбачена КЗпП, мінус якої для роботодавця один — простій не з вини працівника треба оплачувати. Як зазначає Держпраці, на період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам у подальшому. Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству. Порядок оплати часу простою передбачений ст. 113 КЗпП. Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки (окладу). Це мінімальний розмір виплати в разі простою. Проте колективним договором можна передбачити і вищий за цей розмір оплати часу простою;
Зверніть увагу!
Прийняття рішення про простій не потребує узгодження з профкомом або завчасного попередження працівників. На час простою правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором може бути обумовлено як присутність працівників на робочому місці, так і надано дозвіл не перебувати на роботі.
2) відправити працівників в оплачувані відпустки. Наразі карантин запроваджується на 3 тижні, тож, якщо є працівники, які мають невикористані оплачувані відпустки, а потреби в їхній роботі немає, можна скористатися цією можливістю. Якщо навіть ситуація розтягнеться на кілька місяців, ст. 4 Закону про відпустки дозволяє роботодавцям самостійно запроваджувати додаткові оплачувані відпустки, яких у цьому законі немає;
3) відправити працівників в неоплачувані відпустки. Усі дозволені Законом про відпустки варіанти неоплачуваних відпусток наведені в ст. 25 і 26 цього Закону.
До 18.03.2020 р. ситуація була такою: карантин у цих варіантах згадувався лише один раз. Була лише одна категорія працівників, яких можна було відпустити в неоплачувану відпустку на весь час карантину без проблем — це батьки, які доглядатимуть за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території!
Вигадувати неоплачувані відпустки, які цим Законом не передбачені, не дозволяється. Надання «незаконних» неоплачуваних відпусток розглядатиметься щонайменше як «інше» порушення законодавства з праці. А за поточною редакцією ст. 265 КЗпП таке порушення каратиметься штрафом у розмірі однієї мінімальної зарплати (на час виявлення порушення) за кожний такий випадок (по суті, за кожного працівника і відпустку). Звісно, можна сподіватися, що в цій ситуації роботодавець відбудеться приписом або навіть попередженням, але коли буде ця перевірка від Держпраці, порядок інспекційних відвідувань знову може змінитися, і не факт, що він буде лояльний до роботодавців.
З 17.03.2020 р. ситуація змінилася. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» нового Закону №530 роботодавець може на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), надавати працівнику за його згодою відпустку. І хоча в цьому підпункті не уточнюється, яка це відпустка, очевидно, що вона може бути й неоплачуваною (відповідні зміни внесено до ст. 84 КЗпП та до ст. 26 Закону про відпустки).
При цьому зазначається: у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений згаданими статтями. Тобто надання неоплачуваної відпустки на час карантину не позбавляє працівника права на неоплачувану відпустку строком не більше 15 календарних днів за сімейними обставинами або з інших причин в цьому ж році.
Зверніть увагу: з’явилося право саме надавати працівнику відпустку, а не спрямувати працівника у відпустку, тобто для надання таких відпусток недостатньо наказу керівника, а потрібна ще й заява від працівника! Простий наказ про відсторонення від роботи у зв’язку з пандемією чи карантином розглядатиметься як простій не з вини працівника, а отже потребуватиме оплати (див. вище).
Iз працівниками з'ясували. Настав час вже приймати рішення, як бути з внутрішніми договорами та ЗЕД-контрактами.
Чи є запроваджений карантин форс-мажором?
Визначення терміна «форс-мажор» наведено у ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП. 17.03.2020 р. в газеті «Голос України» опублікований Закон України від 17.03.2020 р. №530-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)». Закон в цілому (окрім окремих пунктів) набирає чинності з дня його опублікування. Зокрема, це стосується змін до переліку форс-мажорних обставин.
Так, до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) віднесено також надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Досі ТПП України не вважала карантин форс-мажором, посилаючись на відсутність його у переліку ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП. Разом з тим внесення відповідних змін до Закону про ТПП надає госпсуб'єктам право все ж таки отримати сертифікат про форс-мажор на весь період дії карантину — з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р.
Сертифікат, виданий торгово-промисловою палатою, підтверджуватиме неможливість виконання договірних зобов'язань у період дії обставин непереборної сили (як резидентами, так і нерезидентами — пп. 3.6.2 Регламенту ТПП України).
Увага! Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Звертатися за отриманням сертифікату можна вже з 17.03.2020 р.
Договірні застереження про форс-мажор
Як свідчить практика, такі застереження нині можна побачити у більшості договорів — і не лише у внутрішніх договорах поставки/купівлі-продажу та у сфері ЗЕД, а й у договорах оренди приміщень у торгових та бізнес-центрах, окремо взятих приміщень для проведення ділових зустрічей, круглих столів, семінарів тощо.
Як правило, вони вказують на строк для повідомлення про настання форс-мажору та обов'язкового засвідчення таких обставин сертифікатом ТПП України.
I якщо особа, яка має повідомити про форс-мажор, цього не зробила, вона позбавляється права посилатися на нього як на обставини непереборної сили у майбутньому.
I вкотре нагадуємо, що форс-мажорні обставини звільняють сторін договору від штрафних санкцій та іншої відповідальності, проте не звільняють від виконання основних зобов'язань.
Зверніть увагу!
Важливо повідомити про форс-мажор іншу сторону. На практиці, як правило, у текстах договорів зазначається, що «неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались форс-мажорні обставини, іншу Сторону про їх настання або припинення, та/або несвоєчасне звернення в ТПП України тягне за собою втрату права Сторони посилатися на такі обставини у майбутньому як на підставу звільнення від відповідальності».
Утім, на нашу думку, ситуація, що склалась на сьогодні, може бути вирішена будь-якими шляхами і без звернення до ТПП України. Якщо домовитись контрагентам не вдасться, а в договорі є положення, які вказують на підтвердження форс-мажору сертифікатом ТПП — його потрібно отримати.
Орендні відносини
Коли йдеться про договори оренди приміщень у торгових та бізнес-центрах, інших великих торгових комплексах, то орендар та орендодавець можуть піти один одному назустріч та не сплачувати орендну плату за період карантину (звісно, за умови що магазин увесь цей період не працюватиме). Це може бути зроблено повідомленнями від власників таких центрів.
Якщо домовитись не вийде, то варто таки повідомити орендодавця про форс-мажор, звернутись до ТПП України, отримати сертифікат та вирішувати, якою буде сума орендної плати за цей період, без штрафів за її несвоєчасну сплату шляхом розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати.
Договори поставки
Нині на своїх сторінках у соцмережах основні інтернет-магазини та служби кур'єрської доставки намагаються заспокоїти всіх та вказують на те, що посилки, листи, інші відправлення будуть доставлятись у строк. Щоправда, із застереженням про застосування всіх заходів особистої гігієни та інших засобів безпеки при спілкуванні з кур'єрами.
Тож наразі, коли ми говоримо про поставки у внутрішньому сполученні України, мало би бути без змін. Утім, ми цілком розуміємо, що у зв'язку із запровадженням карантину відповідні заходи можуть запроваджуватися й на підприємствах автоперевізників, у т. ч. через відсутність працівників, які можуть перебувати на карантині через підозру у захворюванні на коронавірус.
Тому, якщо карантин впливає на своєчасне виконання перевезень, ми також би радили звертатися до ТПП України за відповідним сертифікатом про засвідчення форс-мажору. I, звісно, попереджати клієнтів про можливі затримки.
ЗЕД-контракти
Ось ця сфера викликає найбільше занепокоєння. На початку статті ми вказували на обмеження авіаперельотів та закриття низки рейсів, закриття певної кількості митних постів. Порти в Україні наразі не закриті, лише запроваджено особливі застережні заходи. I це все безпосередньо впливає на авіа- та автомобільні перевезення. Тому всі затримки поставок на період карантину також потребують підтвердження відповідним сертифікатом.
Штрафні санкції за порушення строків виконання договору
Тут варто розуміти, що договірні зобов'язання виконуються протягом певного часу, що або зачіпає період запровадження карантину, або ні. Але, так чи інакше, прострочення поставки товару, надання послуг чи виконання робіт має все ж бути пов'язано з періодом карантину. Наприклад, якщо поставка товару мала відбутися до 10.03.2020 р., а відбулася щойно 28.03.2020 р., то просто послатися на форс-мажор буде недостатньо. Варто отримати відповідний документ у країні, де відбулась затримка транспорту, заборона перетину кордону або скасування авіарейсу. Якщо йдеться про кордони України — звертатись до ТПП України.
Навіть за наявності сертифіката ТПП ви маєте зазначати лише ті обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений договором чи законом строк.
Госпсуб'єкти про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання / фізичних осіб за договірними зобов'язаннями подають заяву згідно з додатком 1 до редакції Регламенту ТПП України зі змінами і доповненнями, затвердженими рішенням Президії ТПП України від 23.02.2017 р. №20(1). Документом, що підтверджує форс-мажор, і буде Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».
Приклад заповнення заяви див. на сайті ТПП України.
А чи можна буде зобов'язання за договором зовсім не виконувати у зв'язку з пандемією коронавірусу?
Настання форс-мажорних обставин не вказує на припинення, зупинення чи можливість не виконувати основні договірні зобов'язання. Форс-мажор звільняє лише від штрафних санкцій, іншої відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Але якщо форс-мажор триває більше трьох місяців (може бути інший строк), то сторони (одна зі сторін) можуть відмовитись від договору. Втім, знову ж таки, сторони можуть домовитись (додатковою угодою) про зміну умов та порядку виконання договору.
Якщо у договорі немає застережень про форс-мажор
Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідні положення щодо непереборної сили наведені й у ст. 218 ЦКУ.
Проте є спеціальні випадки, коли форс-мажор звільняє від відповідальності, зокрема:
— щодо якості товару (ч. 2 ст. 679 ЦКУ);
— щодо порушення зобов'язань у наданні послуг (ч. 1 ст. 906);
— у разі затримки перевезення пасажирів (ч. 1 ст. 922 ЦКУ).
Але навіть у разі відсутності в укладеному договорі застережень про форс-мажор їх перелік, підтвердження (ст. 14-1 Закону про ТПП) та звільнення від відповідальності (ст. 617 ЦКУ) передбачені чинним законодавством та можуть бути застосовані сторонами незалежно від наведення відповідних положень у тексті договорів.
Але це українське законодавство. Чи поширюється воно на ЗЕД-відносини?
Це питання, зокрема щодо встановлення в ЗЕД-договорах строку давності, ми розглядали в коментарі до листа Мін'юсту від 15.06.2017 р. №22533/К-14013/8. Тоді ми уточнювали: у ЗЕД правила обчислення строків позовної давності мають визначатися згідно з нормами того права, яким регламентується відповідний договір. При цьому учасники правовідносин можуть самостійно обрати право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Але щодо форс-мажору, причиною якого стала пандемія коронавірусу, треба враховувати один нюанс.
З одного боку, відповідні заходи безпеки, запроваджені в Україні щойно тепер, уже діють певний час в інших країнах — і не лише в ЄС. I це не може не впливати на виконання ЗЕД-контрактів з боку партнерів-нерезидентів (форс-мажорні обставини передбачені ст. 79-80 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, яка застосовується її державами-учасницями). З іншого боку, треба враховувати, що аж ніяк не всі країни мають на законодавчому рівні закріплені правила поведінки сторін у разі настання форс-мажору та його наслідків. Тож контрагенти зазначають перелік таких обставин безпосередньо у договорі (форс-мажорні застереження). Якщо його немає, то ситуація може значно ускладнитись — обране сторонами право країн, яке має застосовуватись у спорах між сторонами, може не врятувати. Тоді варто вирішувати наслідки встановлених обмежень іншими країнами через коронавірус шляхом переговорів або звернення до суду.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон №530 — Закон України від 17.03.2020 р. №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про ТПП — Закон України від 02.12.97 р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
- Регламент ТПП України — Регламент Торгово-промислової палати України, затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. №44(5).
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»