Діяльність СГ у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зазвичай не обходиться без застосування РРО. Але є й винятки.
Перш ніж вирішувати, чи потрібен вам РРО, слід визначити, чи здійснюєте ви розрахункові операції, адже саме їх реєструють через РРО.
Якщо операції, що здійснює СГ, не є розрахунковими, РРО не застосовується.
Що таке розрахункова операція?
Поняття розрахункової операції (далі — РО) визначено у ст. 2 Закону про РРО.
Розрахункова операція
Приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
По-перше, РО — це двосторонній правочин між продавцем і покупцем, за якого рух коштів може здійснюватися в обох напрямах:
— від покупця до продавця — з метою приймання продавцем оплати від покупця за товари, роботи, послуги;
— від продавця до покупця — з метою повернення продавцем покупцю раніше проведеної оплати за товари, роботи, послуги.
З погляду цивільного права РО зазвичай є правочином, який повністю виконується сторонами у момент його вчинення (ст. 206 ЦКУ). Як правило, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відбувається одночасне передання покупцю товару (виконання робіт, надання послуг) та приймання оплати за них. Iноді ці дві події можуть відбуватися не одночасно (наприклад, покупець може оплатити товар завчасно, а отримати його пізніше на складі чи за місцем доставки товару), але у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг такі операції теж є розрахунковими.
По-друге, РО можуть бути готівковими та безготівковими.
Розрахунки готівкою — це окремий випадок розрахункової операції. Поняття готівки та готівкових розрахунків визначено у п. 3 Положення №148:
— готівка — грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є платіжними засобами);
— готівкові розрахунки — платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
При безготівкових РО розрахунок проводиться без застосування банкнот та монет — тобто це приймання платіжних карток, платіжних чеків (за визначенням розрахункової операції у Законі про РРО). Платіжні чеки (розрахункові чеки) в Україні практично не застосовуються для розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, натомість збільшується частка розрахунків за допомогою платіжних карток порівняно з готівковими розрахунками. Проводити безготівкові РО за допомогою карток можна тільки після укладання договору еквайрингу з банком. Цей договір і буде головним маркером, за яким можна відрізнити безготівкову РО від інших видів безготівкових розрахунків.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону про платіжні системи, еквайринг — це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. На практиці еквайринг буває двох видів:
1) еквайринг із застосуванням POS-терміналів, що розташовуються у визначеному місці розрахунків з покупцями. Тоді покупець розраховується у цьому місці за допомогою платіжної картки та POS-термінала;
2) інтернет-еквайринг, який дозволяє приймати оплату дистанційно, за допомогою спеціального програмного забезпечення (цей вид еквайрингу застосовується в інтернет-магазинах). Тоді покупець користується спеціальним програмним забезпеченням для здійснення платежу із застосуванням платіжної картки. Місце проведення розрахунків при цьому не визначено, але незважаючи на це операція є розрахунковою.
Таким чином, якщо розрахунок з покупцем відбувається за допомогою послуги еквайрингу, що надається банком-еквайром (п. 1.8 ст. 1 Закону про платіжні системи) з використанням платіжної картки, то це безготівкова, але розрахункова операція.
Є ще один вид операцій, не зазначений у визначенні розрахункової операції, але про нього є згадка в абз. 1 ст. 3 Закону про РРО: це операції з приймання готівки для подальшого її переказу. На практиці під дію цього абзацу підводять і приймання оплати платіжною карткою, хоча в ст. 3 Закону про РРО про картки нічого не зазначено. На підставі цієї норми застосовують РРО поштово-логістичні оператори, кур'єрські служби тощо, якщо вони приймають оплату готівкою і платіжною карткою, а також якщо приймають кошти для подальшого переказу продавцю (післяплатою).
Наведемо кілька прикладів операцій та визначимо, чи це РО:
— СГ приймає оплату за товар (роботи, послуги) готівкою у торговому залі або на виносній чи пересувній торговій точці — це РО;
— СГ уклав договір еквайрингу з банком та приймає оплату за товар платіжними картками за допомогою POS-термінала у торговому залі або на виносній чи пересувній торговій точці — це РО;
— СГ уклав договір інтернет-еквайрингу з банком та приймає оплату за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (так званого платіжного віджету) на своєму сайті чи в інтернет-магазині — це РО;
— СГ приймає готівку для подальшого її переказу, а також приймає оплату платіжними картками на користь третіх осіб — це РО;
— СГ виставляє покупцям рахунки і зазначає у них свої платіжні реквізити (найменування та код отримувача, МФО банку, номер рахунку), а клієнт самостійно оплачує цей рахунок без застосування платіжної картки та без укладення продавцем договору еквайрингу з банком — ні, це не РО.
Наступне питання — винятки, тобто випадки, коли РО є, а РРО застосовувати не обов'язково. Такі винятки поділяються на дві групи:
1) за видами СГ, яким дозволено не застосовувати РРО;
2) за видами операцій, за якими дозволено не застосовувати РРО.
Які СГ не зобов'язані застосовувати РРО?
Такі пільги встановлені для фізичних осіб, які є ФОПами — платниками єдиного податку та юросіб-виробників.
Для ФОПів на загальній системі та юросіб жодних пільг щодо застосування РРО немає, вони мають застосовувати РРО з моменту проведення першої РО.
Вимоги до застосування РРО фізособами, які здійснюють РО
Нагадаємо, що РРО застосовуються лише СГ, які здійснюють РО (див. преамбулу до Закону про РРО). Серед фізосіб такими є лише підприємці (ст. 128 ГКУ). Тому фізособи, що здійснюють незалежну професійну діяльність без реєстрації підприємницької діяльності (зокрема, це нотаріуси, адвокати, науковці, митці та ін.), не є СГ, тож вимоги про застосування РРО на них не поширюються.
Щодо ФОПів, то деяким з них можна не застосовувати РРО відповідно до п. 296.10 ПКУ:
1) ФОПи першої групи ЄП;
2) ФОПи II — IV груп ЄП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. Про те, що буде, якщо річний обсяг доходу ФОПа перевищить 1 млн грн, ми писали в «ДК» №9/2019.
Увага!
Норми п. 296.10 ПКУ не поширюються на платників ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Тому такі підприємці повинні застосовувати РРО!
Про перелік технічно складних побутових товарів ми писали в «ДК» №16/2017, а про те, що вважається медвиробами та лікарськими засобами, — в «ДК» №12/2019.
Обов'язок застосовувати РРО працює для всіх груп товарів загалом, якими торгує ФОП.
Наприклад, якщо ФОП має дві торгові точки, на одній з яких ведеться торгівля технічно складними побутовими товарами, а на іншій — торгівля виключно продовольчими товарами, то РРО застосовується на обох точках.
Норми п. 296.10 ПКУ не працюють і в тому разі, коли ФОП будь-якої групи ЄП торгує підакцизними товарами. Для ФОПів I, II та III груп є заборона щодо торгівлі підакцизними товарами, крім роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 л та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (пп. 3 п. 291.5 ПКУ). Для ФОПів IV групи такого обмеження немає — вони можуть торгувати підакцизними товарами без обмежень.
Роздрібна торгівля підакцизними товарами, крім столових вин, потребує наявності ліцензії (див. ст. 15 Закону №481), яку, своєю чергою, неможливо отримати без зареєстрованого РРО. Так, у п. 3.7 Рекомендацій №2131 сказано, що у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначаються адреса місця торгівлі і перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них. ФОПам-«єдинникам» слід отримувати такі ліцензії у разі роздрібної торгівлі пивом, сидром та пері. Про те, що вважати столовими винами, ми писали в «ДК» №36/2018, а про проблемні питання, які виникають, — у «ДК» №16-17/2019.
1 Рекомендації щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджені наказом ДФСУ від 24.10.2014 р. №213.
Для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним також потрібен уже зареєстрований РРО (ст. 15 Закону №481).
Розрахункові операції, які можуть проводитись без РРО
Операції, які можна здійснювати без РРО, зазначені у ст. 9 Закону про РРО та у Переліку №1336. Звертаємо увагу, що операції, перелічені у Переліку №1336, слід проводити з використанням РК та КОРО (п. 1 Постанови №1336).
Операції, при здійсненні яких РРО не застосовується відповідно до ст. 9 Закону про РРО
1. Торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.
Зверніть увагу!
Виробникам можна продавати власну продукцію без РРО, лише якщо готівкові розрахунки за неї оформлені касовими ордерами. Приймати до розрахунку платіжні картки не можна, адже в цьому разі немає підстави для оформлення касових ордерів. У разі приймання до оплати платіжних карток необхідно застосовувати РРО.
Винятки:
— продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, якщо вони є продукцією власного виробництва;
— підприємства торгівлі та громадського харчування.
2. Продаж проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
3. Продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Казначейством.
4. Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
5. Здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.
Хто є фізичними особами
Під терміном «фізичні особи» в цьому контексті слід розуміти будь-яких фізичних осіб, що торгують на ринках — як ФОПів, так і фізосіб, які торгують на ринках без реєстрації підприємницької діяльності. При цьому обсяг продажу ФОПів на ринку буде включатися до розрахунку річного обсягу доходу 1 млн грн, при досягненні якого ФОП повинен застосовувати РРО для реєстрації інших РО, крім продажів на ринках.
Виняток: продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, якщо вони є продукцією власного виробництва.
6. Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу.
Виняток: має бути повністю відсутній продаж алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медпризначення.
7. Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і ПТНЗ під час навчального процесу.
Операції, при здійсненні яких РРО не застосовується відповідно до Переліку №1336
1. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики)1, що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку №1336).
1 Докладніше про виносну та виїзну торгівлю див. «ДК» №25/2017.
Граничний розмір річного обсягу цих розрахункових операцій — 500 тис. грн на одного СГ (п. 2 Постанови №1336).
2. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках.
Виняток: розташовані на території ринків магазини, кіоски, палатки, павільйони, приміщення контейнерного типу (п. 3 Переліку №1336).
Граничний розмір річного обсягу цих розрахункових операцій — 500 тис. грн на одного СГ (п. 2 Постанови №1336).
Зверніть увагу: ФОП, який здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником ЄП 1-ї групи (роз'яснення ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.08.2018 р.).
Про інші операції, які дозволено проводити без РРО відповідно до Переліку №1336, можна дізнатися з п. 4 — 27 Переліку №1336.
Підкреслимо, що у п. 2 Постанови №1336 встановлено граничні розміри для цих операцій:
— для операцій, зазначених у пунктах 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку №1336, встановлено граничний розмір доходу 500 тис. грн на одного суб'єкта господарювання;
— для операцій, зазначених у пунктах 4 та 7 Переліку №1336, встановлено граничний розмір доходу 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктах 1, 8 — 11, 15, 19 — 21, 24 — 26 Переліку №1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Нормативна база
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»