Редакція «Дебету-Кредиту» провела вебінар за участю представника Держпраці, де пролунали відповіді на запитання, що непокоять працедавців після скасування Порядку №2951.
23 травня 2019 р. ми провели вебінар спільно з начальником управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київський області Валентином Володимировичем Шаботинським. На вебінарі розглянули багато актуальних та болючих питань щодо перевірок Держпраці, а також обговорили скасування Порядку №295.
На початку начальник управління з питань праці зауважив, що до них щомісяця надходить 500 — 600 скарг від громадян про порушення роботодавцями їхніх прав. Крім цього, для позапланових інспекційних відвідувань Держпраці користувалася такими каналами надходження інформації для виявлення порушень, як ТБ, Iнтернет, оголошення про прийняття на роботу, інформація з ДФС.
Отже, потреба в перевірках від Держпраці була і є. Але тепер слід враховувати скасування Порядку №295, за яким інспектування проводилися до цього.
Що з інспектуваннями, які розпочались до 14.05.2019 р.?
Iнспекційні відвідування, які розпочалися до дати скасування Порядку №295, повинні бути завершені. За ними будуть складені акти та приписи, яких роботодавці повинні будуть дотриматися та виконати все необхідне для усунення порушень та недоліків.
Такою є позиція представника Держпраці, хоча вона не збігається з позицією нашого юриста.
Утім, наразі позиція Держпраці не збігається навіть з позицією ДРС, яка є такою: у разі коли особа допустила проведення перевірки, вона має право написати письмове звернення до Держпраці, вимагаючи припинення перевірки з підстави набрання чинності рішенням суду у справі №826/8917/17. Після проведення перевірки, яку є підстави вважати незаконною, підприємець має два шляхи захисту своїх прав:
1) подати скаргу до ДРС, зазначивши предмет порушення;
2) звернутися до суду.
Чи будуть планові перевірки з питань дотримання законодавства про працю?
Як повідомив представник Держпраці на нашому вебінарі, планових перевірок з питань дотримання законодавства про працю (не плутати з охороною праці!) в 2019 році не буде. Адже згідно з чинним законодавством інформація про планові заходи мала бути оприлюднена на сайті Держпраці ще наприкінці 2018 року. Та позаяк працювали за Порядком №295, планових перевірок не було заплановано.
Тож роботодавці можуть зітхнули з полегшенням, але ненадовго — до 2020 р., якщо нічого не зміниться.
Як перевірки Держпраці проводитимуться зараз?
Держпраці наголошує, що перевірки провадитимуться і надалі (і суд, скасовуючи Порядок №295, підкреслив, що таке право Держпраці має) згідно з нормами Закону №8772.
1 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
2 Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також є документи, які мають вищу юридичну силу, ніж Закон №877, а саме:
— Конвенція Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 1947 року (далі — Конвенція №81);
— Конвенція Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці в сільському господарстві» від 1969 року (далі — Конвенція №129).
Вищезгадані конвенції ратифіковані Україною і мають пріоритет над національним законодавством. Тож коли Закон №877 вступає в суперечність із конвенціями, інспектор з праці використовуватиме конвенції.
Зверніть увагу: згідно зі ст. 16 Конвенції №81, ст. 21 Конвенції №129, держінспектори праці проводять заходи держнагляду (контролю) так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства про працю. Єдиним критерієм, що має враховуватися ними при прийнятті рішень щодо періодичності проведення перевірок, є ефективність чи неефективність застосування СГ вимог законодавства про працю. При цьому періодичність здійснення планових заходів, установлена відповідними постановами КМУ на виконання вимог ст. 5 Закону №877, має для інспекторів праці рекомендаційний характер та застосовується ними за умови, що зазначена періодичність проведення перевірок не зменшить ефективності дотримання СГ положень законодавства про працю.
Також В. В. Шаботинський проаналізував і прокоментував зазначене в ст. 6 Закону №877, зокрема підстави для позапланових заходів.
1. Подання СГ письмової заяви до відповідного органу держнагляду (контролю) про здійснення заходу держнагляду (контролю) за його бажанням. Але таких випадків на практиці дуже мало, бо роботодавці не бажають самостійно наражатися на небезпеку.
2. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених СГ у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли СГ протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.
Зверніть увагу!
Прихід інспектора на перевірку з цієї підстави малоймовірний, бо роботодавці не здають жодних звітів до Держпраці. Що ж до решти контролерів (зокрема, ДФС), яким звіти подаються, то й вони приходять на позапланову перевірку не відразу після камеральної перевірки звіту.
У разі виявлення органом держнагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж 10 р. д. зобов'язаний повідомити СГ про необхідність її виправлення у строк до 5 р. д. з дня отримання повідомлення. I вже невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.
3. Перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом держнагляду (контролю).
Iнспектор праці має право на перевірку виконання роботодавцем уже раніше зробленого припису. Фахівець Держпраці наголосив та пообіцяв, що позаяк коло можливостей для нових перевірок у інспекторів Держпраці стало значно меншим і з'явилося більше часу, то вони перевірять усіх, кому були зроблені приписи з початку 2019 року, на предмет, чи були виконані рекомендації та вимоги.
4. Звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері держнагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Iнспекторам Держпраці погодження не потрібно
Iнспекторам Держпраці жодних погоджень не потрібно, бо вони виведені ч. 4 та 5 ст. 2 Закону №877 з-під дії абз. 6 п. 1 ст. 6.
Етапи позапланових перевірок
В. В. Шаботинський назвав та проаналізував етапи проведення позапланових перевірок, які будуть діяти зараз, після скасування Порядку №295. При їх проведенні, як і зазначалося вище, тепер посилатимуться прямо на норми Закону №877 та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною.
1 ЕТАП: Прийняття рішення про проведення
Державний інспектор праці здійснює планові та позапланові заходи держнагляду (контролю) без попереднього письмового або усного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового чи позапланового заходу. Позапланові заходи держнагляду (контролю) здійснюються за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 6 Закону №877.
Для здійснення планового або позапланового заходу центральний чи територіальний орган Держпраці видає наказ, який має містити найменування СГ, щодо якого здійснюватиметься захід, і предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника центрального чи територіального органу Держпраці (із зазначенням П. I. Б.) і засвідчується печаткою (ст. 12 Конвенції №81, п. 3 ст. 16 Конвенції №129, ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877).
2 ЕТАП: Початок перевірки
Тут було наголошено на тому, що під час перевірок інспектори мають право застосовувати фото- та відеофіксацію.
3 ЕТАП: Питання, що підлягають перевірці
Перелік питань має відповідати визначеним законами сферам господарської діяльності, які для Держпраці України є предметом держнагляду (контролю). Зокрема, для держінспектора праці такі питання мають відповідати сфері держнагляду (контролю), визначеній у п. 1 ст. 3 Конвенції №81, п. 1 ст. 6 Конвенції №129.
Зверніть увагу: без затвердженої уніфікованої форми акта перевірки проводити їх не можна. Такою є на сьогодні позиція ДРС.
Під Порядок №295 Мінсоцполітики була затверджена форма акта інспекційного відвідування Наказом від 18.08.2017 р. №1338. На початку цього наказу йде пряме посилання на цей порядок, а на Закон №877 та конвенції — ні. Це вже не кажучи про те, що самі інспекційні відвідування скасували, і суд дозволив проводити як заходи контролю саме перевірки. То про який акт інспекційного відвідування можна говорити?
Але Держпраці в цьому питанні не відступає: акт інспекційного відвідування, затверджений Наказом №1338, чинний і досі, його не скасовано. Тому цю форму і надалі використовуватимуть під час перевірок Держпраці, а перевірятимуть низку питань, зазначених у цьому акті.
Тож у роботодавців з'явиться новий аргумент для оскарження проведення такої перевірки та/або її результатів в суді.
4 ЕТАП: Дії держінспектора праці при проведенні заходів держнагляду (контролю)
Держінспектори праці при здійсненні держнагляду (контролю) мають право:
— перевіряти документи СГ, ведення яких прописано національним законодавством з питань, віднесених до сфери контролю Держпраці, та які вони вважатимуть потрібними для того, щоб переконатися, що правові норми з питань законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб суворо дотримуються;
Які документи перевіряє Держпраці
Документами, які може зажадати інспектор, можуть бути (перелік невичерпний): статут та інші установчі документи, штатний розпис, табель обліку робочого часу, відомості про оплату праці, звіти до статистики, кадрові накази, трудові книжки та журнали обліку руху трудових книжок тощо.
— знімати копії із зазначених вище документів або робити з них витяги;
— оглядати й обстежувати приміщення, споруди, територію чи інші місця, де можуть працювати громадяни;
— наодинці або в присутності свідків опитувати з будь-яких питань щодо застосування правових норм і перевіряти документи, що посвідчують особу, посадових чи службових осіб СГ, інших фізосіб, які перебувають у приміщеннях, спорудах, на території або виконують роботи на користь СГ в інших місцях;
— надавати СГ консультаційну допомогу з питань здійснення заходів держнагляду (контролю);
— витребувати пояснення від посадових чи службових осіб СГ або органу, який представляє інтереси найманих працівників, з питань виявлених порушень норм трудового законодавства (пп. «ь» п. 1 ст. 3 та пп. «с» п. 1 ст. 12 Конвенції №81, пп. «ь» п. 1 ст. 6 та пп. «с» п. 1 ст. 16 Конвенції №129, ст. 256 КУпАП).
5 ЕТАП: строк перевірки
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планового чи позапланового заходу не допускається (ч. 5 ст. 5 і ч. 4 ст. 6 Закону №877).
Аналізуючи характеристики щодо суб'єктів підприємництва, доповідач посилався на ст. 55 ГКУ.
6 ЕТАП: Оформлення результатів перевірки
Позаяк Порядок №295 вже не діє, то правила оформлення проведеної перевірки слід шукати в Законі №877.
Частина 6 ст. 7 Закону №877 говорить, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу держінспектор праці складає акт перевірки, у якому зазначає стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу держнагляду (контролю), які здійснювали захід, та СГ або уповноваженою ним особою.
Незгода з актом
Якщо СГ не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Додамо, що, позаяк на практиці цей акт матиме назву не акт перевірки, а акт скасованого інспекційного відвідування, починати можна буде прямо із зауважень щодо легітимності форми цього акта і права проведення перевірок Держпраці до затвердження форми, яка відповідає Закону №877.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення держнагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки держінспектора праці.
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт держінспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається СГ або уповноваженій ним особі, а другий — зберігається в органі держнагляду (контролю).
У разі неможливості вручення СГ акта перевірки він має бути йому надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому на примірнику, який зберігається в органі Держпраці, держінспектор праці робить відповідну позначку.
7 ЕТАП: Внесення вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства
Припис складається відповідно до ст. 7 і 8 Закону №877 та видається посадовим чи службовим особам СГ не пізніше ніж протягом 5 р. д. після завершення заходу держнагляду (контролю).
Припис не передбачає застосування санкцій до СГ, однак за невиконання викладених у ньому законних вимог інспектора праці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю ст. 188-6 КУпАП передбачає адмінвідповідальність.
8 ЕТАП: Притягнення до відповідальності за виявлені порушення
Держінспектори праці мають право складати протоколи про адмінправопорушення, відповідальність за які встановлена ст. 41, 41-2, 41-3, 188-1 КУпАП, та надсилати їх на розгляд до місцевого суду загальної юрисдикції. Крім того, складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також накладати адмінстягнення відповідно до ст. 188-6 КУпАП.
Щодо адмінправопорушень, відповідальність за які встановлена ст. 204, 211-3, 211-4, 212-19 КУпАП та ознаки яких будуть виявлені в ході перевірок, держінспектори праці зобов'язані інформувати відповідні органи, уповноважені складати протоколи за такі адмінправопорушення.
Також держінспектори праці зобов'язані надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок, що містять ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 150, 161, 172, 173, 174 та 175 ККУ.
Крім того, держінспектори праці мають право вносити відповідним органам чи посадовим особам пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на осіб, винних у порушенні правових норм.
Рішення державних інспекторів праці можуть бути оскаржені в 10-денний термін до вищої посадової особи територіального органу Держпраці, а в разі невирішення питання — до керівництва Держпраці України та в суді в порядку, встановленому законодавством.
Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання припису держінспектора праці до дати її розгляду. Скарга розглядається у 15-денний термін з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»