Коефіцієнт коригування при розрахунку відпусткових

Що таке коефіцієнт коригування і в яких випадках його застосовують при розрахунку відпусткових? Чи можна зменшити розмір коефіцієнта? Чи повинні застосовувати такий коефіцієнт підприємці?

Перше, про що слід пам'ятати, — це спеціальне правило, встановлене п. 10 Порядку №100¹. Сам цей Порядок визначає, як розрахувати середню зарплату, за якою оплачуватиметься кожен день відпустки. А п. 10 цього Порядку — як вплине на розрахунок середньої зарплати (а отже, і на всю суму відпусткових) підвищення окладів у розрахунковому періоді (тобто до надання відпустки) або під час самої відпустки.

¹ Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.

Під час обчислення середньої зарплати для визначення розміру гарантійних виплат в умовах інфляції актуальним є питання обліку змін в оплаті праці, тобто росту заробітної плати.

Аби у всіх випадках обчислення середньої зарплати у працівників не знижувалася купівельна спроможність, законодавством України передбачено коригування середньої зарплати.

Чи всі роботодавці зобов'язані застосовувати коригування?

Питання коригування насамперед стосуються бюджетних організацій.

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування зарплати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Такі підприємства у випадку скрутного фінансового становища мають право зменшити коефіцієнт коригування, але не мають права взагалі не коригувати.

Тобто, якщо на підприємстві розмір окладів збільшено в 1,7 разу та немає фінансової можливості провести коригування середньої зарплати на коефіцієнт 1,7, підприємство шляхом видання наказу або розпорядження має право встановити коефіцієнт 1,2 або інший, з огляду на фінансові можливості. Такий наказ (розпорядження) має погоджуватися із профспілковим комітетом підприємства або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (лист Мінсоцполітики від 24.10.2008 р. №696/13/84-08).

Також у згаданому вище наказі слід чітко обумовити причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, а саме:

— зниження рентабельності;

— зниження обсягів виробництва;

— недостатність обігових коштів тощо.

Є думка, що підприємцям не потрібно застосовувати коефіцієнт коригування, позаяк в п. 10 Порядку №100 чітко не зазначено про підприємців.

Але Мінсоцполітики вважає, що таку норму Порядку №100 встановлено для того, щоби працівники в разі підвищення їм окладу не втрачали в заробітку під час відпустки. Також Мінсоцполітики наголошує в листі від 10.05.2018 р. №766/0/101-18 (див. «ДК» №22/2018, коментар «ДК»), що дія Порядку №100 поширюється не лише на юросіб, але й на фізичних осіб — роботодавців. Тому в цьому листі фахівці Мінсоцполітики заявили, що:

— на ФОПів також поширюються норми п. 10 Порядку №100;

— ФОПи проводять коригування за аналогією до госпрозрахункових юросіб, тобто з урахуванням власних фінансових можливостей.

Порядок застосування коефіцієнта коригування

Якщо тарифні ставки і посадові оклади підвищуються протягом розрахункового періоду, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (абз.1 п. 10 Порядку №100).

Зверніть увагу!

Коригуванню підлягають усі виплати, які включаються при обчисленні середньої заробітної плати, передбачені п. 3 Порядку №100 та не зазначені у п. 4 Порядку №100. А саме:

— доплати і надбавки (у т. ч. за ранг);

— індексація (лист Мінсоцполітики від 22.06.15 р. №802/13/84-15);

— виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, вимушеного прогулу тощо);

— допомога з тимчасової непрацездатності (лист Мінсоцполітики від 11.06.2007 р. №371/13/155-07);

— виробничі премії, які мають постійний характер.

Якщо збільшення тарифних ставок чи окладів відбулося в періоді, коли за працівником зберігалася середня заробітна плата (відпустка), відпусткові необхідно відкоригувати й донарахувати працівникові. Але підвищення відбувається тільки з дня підвищення тарифних ставок чи окладів (абз. 2 п. 10 Порядку №100).

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) після підвищення на тарифну ставку (посадовий оклад), яку було встановлено до підвищення.

Скільки знаків після коми повинен мати коефіцієнт підвищення?

На це запитання фахівці Мінсоцполітики в уже згаданому листі від 10.05.2018 р. №766/0/101-18 відповіли, що Порядком №100 не передбачено, скільки знаків після коми необхідно застосовувати при розрахунку коефіцієнта коригування.

Власної думки і рекомендацій фахівці в цьому листі не навели. Тож, як ми розуміємо, кожен роботодавець вирішує це питання на свій розсуд і застосовує стільки знаків, скільки вважає за потрібне.

Коли коефіцієнт коригування не застосовується

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу в межах підприємства тощо коригування середньої заробітної плати не проводиться (абз. 3 п. 10 Порядку №100).

Не здійснюється коригування, якщо заробітну плату було збільшено не за рахунок підвищення тарифної ставки чи посадового окладу, а за рахунок зростання розмірів інших видів виплат, таких як премії (разові), надбавки, доплати тощо.

Між іншим, коли у розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулося підвищення тарифних (окладів) лише окремій категорії працівників або працівникові, коригування середнього заробітку не провадиться (лист Мінсоцполітики від 03.08.2005 р. №18-441-1).

Приклад 1 Працівник іде у відпустку з 3 червня 2019 р. на 10 днів. Розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати: червень 2018 р. — травень 2019 р. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2019 р. на 15%. Оклад працівника з червня 2018 р. до грудня 2018 р. включно становив 5000,00 грн. Після січневого підвищення у 2019 р.- 5750,00 грн.

Розрахунок відпусткових потрібно провести так:

1) розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду:

5000 х 7 міс. х 1,15 + (5750,50 х 5) = 69000,00 грн;

2) визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівника:

354 к. д. = 365 к. д. - 11 святкових і неробочих днів;

3) розраховуємо середньоденну зарплату: 194,92 грн = 69000,00 грн : 354 к. д.;

4) сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 1949,20 грн = 194,92 грн х 10 к. д.

Приклад 2 Працівник іде у відпустку з 3 червня 2019 р. на 10 днів. Розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати: червень 2018 р. — травень 2019 р. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2019 р. на 60%. Оклад працівника з червня 2018 року до грудня 2018 року включно становив 7000,00 грн. Після січневого підвищення у 2019 році — 11200,00 грн.

Фактично коефіцієнт підвищення має становити 1,6. Але після проведення аналізу своїх економічних можливостей підприємство вирішило встановити розмір коефіцієнта коригування на рівні 1,3.

Розрахунок відпусткових потрібно провести так:

1) розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду:

7000 х 7 міс. х 1,3 + (11200,00 х 5) = 119700,00 грн;

2) визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівника:

354 к. д. = 365 к. д. - 11 святкових і неробочих днів;

3) розраховуємо середньоденну заробітну плату: 338,14 грн = 119700,00 : 354 к. д.;

4) сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 3381,40 грн = 338,14 грн х 10 к. д.

Приклад 3 Працівник пішов у відпустку з 20 грудня 2018 р. на 14 днів. Відпустка тривала з 20.12.2018 р. до 04.01.2019 р. включно (25 грудня та 1 січня не включаються до відпустки і не оплачуються). На підприємстві підвищення зарплати проводили з 1 січня 2019 р. на 20%.

Оскільки під час відпустки (з 1 січня) оклад працівника було збільшено, то відпусткові за 3 дні січня треба перерахувати із коефіцієнтом 1,2.

Наприклад, денна сума відпусткових становить 500 грн. Працівникові за 3 дні в січні 2019 р. було нараховано 1500 грн. Після збільшення його окладу сума відпусткових за ці дні зростає: 500 грн х 3 к. д. х 1,2 =1800 грн. Тож працівникові слід донарахувати відпусткових: 1800 грн - 1500 грн = 300 грн.

Якщо підвищення окладів відбувалося кілька разів

У Порядку №100 не прописано, як проводити коригування у разі неодноразового підвищення окладів (тарифних ставок). Але порядок проведення коригування у такому випадку розглянули фахівці Мінпраці у листі від 05.12.2005 р. №06-4/165.

Отже, якщо посадові оклади було підвищено неодноразово, коефіцієнт коригування теж визначається шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення. Але в такому випадку коефіцієнтів коригування буде кілька.

Приклад 4 Працівникові надається щорічна відпустка у червні 2019 р. Розрахунковим буде період з червня 2018 р. до травня 2019 р. включно. Оклад на початок розрахункового періоду становив 5000 грн. З 01.10.2018 р. на підприємстві всім працівникам посадові оклади було підвищено на 15%, з 01.01.2019 р. — на 20%.

Визначаємо коефіцієнт коригування за період з червня 2018 р. до вересня 2018 р. у зв'язку з підвищенням окладів з жовтня 2018 р. Оскільки оклади було підвищено на 15%, то коефіцієнт становитиме 1,15.

На цей коефіцієнт коригуємо нараховану зарплату за червень 2018 р. — вересень 2018 р.

Аналогічно визначаємо коефіцієнт коригування за період з жовтня 2018 р. до грудня 2018 р. у зв'язку з підвищенням окладів з січня 2019 р. на 20%. Коефіцієнт за цей період становитиме 1,2.

Але зверніть увагу! Підвищення окладів з січня 2019 р. має відбитися на усьому попередньому розрахунковому періоді. Таким чином ми приводимо доходи всіх попередніх місяців розрахункового періоду у відповідність до останнього підвищення.

Тому за період червень — вересень 2018 р. потрібно застосовувати одразу два коефіцієнти коригування: і 1,15, і 1,2. Точніше, їх добуток. Для наочності покажемо це у таблиці.

Таблиця

Застосування коефіцієнтів коригування за умовами прикладу 4

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»