Раніше Мінсоцполітики наполягало на тому, що підприємцю штатний розпис потрібен. А в свіжому листі від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/1330 (див. «ДК» №22/2019) ідеться про те, що чинним законодавством не передбачено обов'язковості штатного розпису для підприємця.
Перед коментуванням листа наголосимо, що чим далі, тим зрозуміліше, що чинне трудове законодавство потребує серйозного доопрацювання або й повного перезавантаження.
Зокрема через те, що хоча роботодавців — фізичних осіб все більшає, проте майже у всіх нормах трудового законодавства згадується про роботодавців-юросіб.
Мінсоцполітики, а за ним і Держпраці, звісно, наполягають, що норми закону є для всіх однаковими. Проте відсутність чітких формулювань, як, власне, і узгодження всіх питань, з якими стикаються роботодавці (наприклад, щодо потреби та правил складання штатного розпису), під час перевірок породжує чимало суперечок та неоднозначних трактувань з боку контролерів.
Що таке «штатний розпис»?
У законодавстві України штатний розпис згадується у ч. 3 cт. 64 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює кількість працівників і штатний розпис.
Водночас законодавством не передбачено єдиних стандартів штатного розпису, тому він може мати довільну форму (крім бюджетних установ та організацій, які складають документ за формою відповідно до наказу Мінфіну від 28.01.2002 р. №57). Про це зазначало Управління Держпраці у Кіровоградській області у роз'ясненні від 31.01.2017 р.
Отже, маючи досвід, поради Мінсоцполітики та форму, якою користуються бюджетники, підприємству буде нескладно скласти власну форму штатного розпису.
Мінсоцполітики радить
Свої поради щодо складання штатного розпису наводило і Мінсоцполітики у листі від 27.06.2007 р. №162/06/187-07.
1. Штатний розпис — це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників.
2. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади щодо кожної посади.
3. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначає кількість працівників кожної професії із розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.
Але, як ми зазначали вище, для підприємців ситуація залишається остаточно не врегульованою.
ФОП та трудове законодавство
Оскільки ФОП у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має вести кадрову документацію. Про кадрові документи у ФОПа читайте у «ДК» №22/2019.
На думку фахівців Мінсоцполітики, ФОП повинен:
— оформляти локальні нормативні акти (тобто накази і розпорядження);
— укладати трудові договори у письмовій формі;
— вести трудові книжки. При цьому він не зобов'язаний вести книгу обліку руху трудових книжок, оскільки не зберігає їх, про що Мінсоцполітики писало в листі від 20.03.2019 р. №14/0/23-19/133 (див. «ДК» №15/2019, коментар «ДК»);
— розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку;
— вести табелі обліку використання робочого часу тощо.
А як щодо штатного розпису? Чи мається на увазі його наявність у цьому загадковому «тощо»?
Позиція Мінсоцполітики №1: у ФОП має бути штатний розпис!
Ще в листі від 21.11.2016 р. №5907/0/10-16/06 фахівці Мінсоцполітики наполягали на обов'язковій наявності штатного розпису у всіх суб'єктів господарювання, у т. ч. ФОПа. А за ними цю думку повторювали і фахівці Держпраці.
По суті, зрозуміти позицію контролерів неважко.
Пункт 1 ч. 1 cт. 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Проте скорочення штату працівників без штатного розпису здійснити неможливо. Це документ, потрібний у разі звільнення працівників у зв'язку зі згаданими умовами. Отже, для дотримання норм трудового законодавства, як наполягають контролери, без штатного розпису не обійтися.
Здавалося б, який зв'язок між ліквідацією або перепрофілюванням підприємства та припиненням підприємницької діяльності? Але автори науково-практичного коментарю до цієї норми КЗпП такий зв'язок знаходять! Вони кажуть: «Поняття ліквідації підприємства, установи, організації за аналогією може застосовуватися і до випадків припинення підприємницької діяльності фізичної особи, що використовує найману працю». А отже, звільнення за цією нормою КЗпП цілком можливе і в ситуації, коли роботодавцем є фізична особа. Та щоб говорити про скорочення штату, потрібно цей штат затвердити. I зробити це можна лише у штатному розписі.
Позиція Мінсоцполітики №2: законодавством штатний розпис у ФОПа не передбачено!
Разом з тим Мінсоцполітики у листі від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133, посилаючись на Iнструкцію №2861, дотримується протилежної позиції.
1 Iнструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. №286.
Річ у тім, що прямо закон вимагає наявності штатного розпису лише від юросіб (у ч. 3 cт. 64 ГКУ). А Iнструкція №286, яка поширюється як на юросіб, так і на фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, наводить свій перелік типових форм первинної кадрової облікової документації (п. 1.6 розд. I Iнструкції №286), в якому штатного розпису немає.
Отже, було би краще, якби підприємець штатний розпис мав, але для того щоб вимагати його наявності, потрібна пряма норма закону або іншого нормативного акта. А на сьогодні її у законодавстві про працю немає.
Висновки
Як бачимо, роз'яснення Мінсоцполітики суперечать одне одному. Але обидва вони наведені в листах, які, як відомо, мають лише інформаційний і рекомендаційний характер, наводять позицію Мінсоцполітики на певну дату і не є обов'язковими для застосування.
Тож складати чи ні штатний розпис, кожен підприємець, який використовує найману працю, вирішує самостійно. I, на нашу думку, це справедливо і не порушує чинного законодавства.
Аргументи за штатний розпис у ФОПа
1. На підставі штатного розпису ухвалюються рішення про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові.
2. Штатний розпис потрібен роботодавцям, які у трудовому договорі не зазначили оклад (ставку) працівника, а обмежилися формулюванням, що зарплата виплачується працівникові в розмірі, не нижчому від мінімальної. Конкретний розмір зарплати для кожного працівника в цьому випадку буде зазначено у штатному розписі.
3. На підставі даних штатного розпису (де, як правило, зазначається не лише назва посади, але і її код за Державним класифікатором професій) зручно складати Звіт з ЄСВ, який щомісяця повинні подавати всі роботодавці, зокрема підприємці.
Ну і, звісно, якщо підприємець матиме штатний розпис, це зніме, як мінімум, одне питання під час перевірок від Держпраці. Які, як наголошує цей орган контролю, триватимуть і надалі, про що ми пишемо у «ДК» №22/2019.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»