Коментованим судовим рішенням1 суд вкотре нагадав, що контроль за дотриманням цивільно-правових договорів не є функцією Держпраці2. А почалося все із запитання, чи правомірно укладати договір цивільно-правового характеру з медсестрою, яка щодня проводить медогляди водіїв у спеціально обладнаному для цього на підприємстві приміщенні.
Трудові та цивільно-правові договори: одвічна історія порівняння
Питання, за яким договором залучати до праці фізособу, є одним з найпопулярніших та найважливіших в історії перевірок від Держпраці. Особливо враховуючи, що розмір штрафу за неоформлений трудовий договір зростає щороку разом зі зростанням мінімальної зарплати. Так, якщо на початок введення сумнозвісного штрафу в 30 мінімальних зарплат (ст. 265 КЗпП) він становив 36 тис. грн (і це була незвично велика сума), то у 2018 р. становив 111,7 тис. грн, а з нового 2019 року сягне понад 125 тис. грн. I це за кожного не працевлаштованого офіційно працівника.
1 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. у справі №0840/3020/18.
2 Див. також статтю «Визнання ЦПД трудовим договором» у «ДК» №41-42/2018.
Коментована судова справа: зміст спору
Враховуючи загальні ознаки трудового та цивільно-правового договорів , Держпраці намагалася знайти відповідь, чи буде договір трудовим, якщо:
1) предметом договору є надання послуг щодо проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів замовника у приміщенні замовника;
Ознаки трудового договору і ЦПД — судова практика
У постанові від 08.05.2018 р. №127/21595/16-ц ВС чітко розмежував трудові та цивільно-правові договори. Для визначення, про який договір ідеться — трудовий чи цивільно-правовий, слід взяти до уваги три ознаки.
Ознака 1. Предмет договору — процес діяльності або її результат.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного обсягу робіт.
Ознака 2. Підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку — він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Ознака 3. Трудова функція або індивідуально визначена робота.
Трудовий договір — це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
2) послуги надаються з понеділка до п'ятниці з 8:00 до 9:00 та з 17:00 до 18:00;
3) як результат надання послуг — виконавці повинні щомісяця аналізувати проведені щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди, причини усунення від роботи водіїв та ведення журналів щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів за встановленою чинним законодавством формою;
4) виконавець зобов'язаний дотримуватися правил пропускного режиму, встановлених замовником, а також встановлених замовником правил корпоративної поведінки та поведінки відвідувачів.
I відповідь виявилася цілком на користь трудових відносин!
Наведені ознаки, на думку Держпраці, вказують на те, що:
— зазначений вид робіт свідчить про процес праці, а не про його результат. Предмет договору та результат його виконання підпадають під посаду «сестра медична» за класифікатором професій, що характерно саме для трудових відносин;
— дотримання правил пропускного режиму (що витлумачено як «дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку») вказує на те, що такі визначені договором роботи виконуються не на власний ризик, а у чітко встановлений час та відповідно до розпоряджень керівника з дотриманням вимог і правил, що є ознаками саме трудового договору;
— до того ж у договорах немає обсягів робіт, договори мають постійний характер відносин та містять ознаки підміни трудових відносин, оплата за договорами здійснюється систематично один раз на місяць та у фіксованому розмірі.
Головне тут було, звісно, навіть не те, що, на думку Держпраці, підприємство помилилося з формою (типом) договору, який треба було укласти. А те, що трудові відносини були, а трудового договору укладено не було. Тож є неоформлений працівник і підстави застосувати штраф у 30 мінімальних зарплат. А враховуючи, що таких «оформлених, але не так» фізосіб було не 1, а 27, загальний розмір штрафних санкцій роботодавця неприємно вразив. I він звернувся до суду.
Позиція суду: вид та предмет договору поза межами повноважень Держпраці
Суд, посилаючись на приписи ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП, вказує на те, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).
На думку суду, послуга з медичного огляду водіїв споживалась підприємством у процесі здійснення діяльності, що узгоджується з приписами ст. 901 ЦКУ.
Разом з тим у разі виконання робіт чи надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про виконання робіт чи надання послуг, тобто цивільно-правового договору, трудові відносини не виникають.
А далі в рішенні суду йдеться про контраргументи претензіям з боку Держпраці за наслідками відвідування.
Послуги надаються за графіком роботи підприємства: чи є це ознакою трудових відносин?
Держпраці вказала в акті на те, що послуги згідно з укладеними між підприємством та фізособами цивільно-правовими договорами надаються з понеділка до п'ятниці з 8:00 до 9:00 та з 17:00 до 18:00, і це, на думку інспекторів, є ознакою трудового договору.
Проте суд вирішив інакше.
Він врахував, що за Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства на ньому встановлюється такий режим роботи:
— початок роботи — о 8 годині 30 хвилин;
— закінчення роботи — о 17 годині 30 хвилин;
— щоп'ятниці закінчення роботи — о 16 годині 15 хвилин;
— перерва на харчування та відпочинок — з 12 години 30 хвилин до 13 годин 15 хвилин.
Тобто години, коли ці послуги надавалися, не повністю збігаються з цим режимом.
Але навіть не це стало вирішальним аргументом.
Суд зазначив, що на фізосіб, з якими підприємство укладало цивільно-правові договори на надання послуг, не поширюється дія Правил внутрішнього трудового розпорядку, — про що зазначено безпосередньо в таких договорах.
А надання відповідних послуг в обумовлений час зумовлено характером послуг, які є предметом договору, — здійснення передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, а не видом відносин між замовником та виконавцями.
До речі, доволі цікава аргументація наведена судом щодо обов'язку виконавця послуг дотримуватися пропускного режиму, правил корпоративної безпеки та поведінки відвідувачів на території товариства як ознак трудового договору.
На думку суду, вимоги щодо дотримання вищезгаданих правил стосуються будь-яких сторонніх осіб, які перебувають на території товариства: відвідувачів, орендаторів, підрядників, працівників контролюючих та перевіряльних (інспектувальних) органів тощо.
Хвилинка гумору
Суд зауважив, що інспектори праці Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області, які проводили інспектування на території підприємства, також були ознайомлені під підпис з вищенаведеними правилами. Однак це не робить їх працівниками такого підприємства.
Отже, якщо підприємство має власні правила поведінки фізосіб на його території, і вони в чомусь збігаються з правилами поведінки на цій території працівників такого підприємства, це не означає, що всі, хто зайшов на цю територію, стають його працівниками.
Обсяг послуг не визначений у договорі: чи є це ознакою трудових відносин?
Держпраці звернула увагу на те, що в цивільно-правових договорах не було зазначено кількість медоглядів, які мають бути проведені, або ж інший показник обсягу таких послуг. На думку інспекторів, це свідчило про те, що фактично мають місце трудові відносини, де оплата відбувається за час роботи, а не за конкретні надані послуги.
Та суд поставився до цього аргументу критично. В п. 1.2 кожного наданого перевіряльником договору було зазначено детальний обсяг послуг, який надається виконавцем. До того ж п. 2.3 кожного договору було передбачено, що обсяг послуг, який надається виконавцем, не може бути меншим, аніж передбачено чинним законодавством1.
1 Докладніше порядок дій та обсяг заходів, які здійснюються особою, яка проводить передрейсовий та післярейсовий медичний огляд водія, визначено Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 р. №65/80.
Таким чином, сторони дійшли згоди при укладанні договору визначати обсяг наданих послуг як умовами договору, так і чинним законодавством.
Також суд врахував, що цивільно-правовим договором встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, конкретний результат роботи, який повинен передати виконавець замовникові, визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, що були відображені в акті приймання-передачі виконаних робіт.
Багатостраждальний штатний розпис як аргумент у спорі
Зі штатним розписом при відвідуваннях від Держпраці роботодавець має проблеми завжди. То у ньому повинні бути зазначені усі, чия праця застосовується, то лише ті, хто працює за трудовими договорами. Окреме улюблене питання від перевіряльників: чому у вас є вакансії, наприклад водіїв, а водії у вас працюють за договорами цивільно-правового характеру?
Ось і цього разу у Держпраці була претензія: мало того, що за згаданими послугами було укладено цивільно-правові договори, коли відносини були трудовими, ще й посади «сестра медична» в штатному розписі не було. Тобто і працівників не оформили, і трудових місць для них не створили — непорядок.
Але суд цього разу став на бік роботодавця. Він зазначив: зобов'язуючи підприємство укласти трудові договори, Держпраці не врахувала, що затвердження штатного розпису належить виключно до компетенції госпсуб'єкта господарювання. А не Держпраці.
При цьому суд зауважив, що цивільно-правовим договором встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, конкретні результати роботи, які повинні передати виконавець замовникові, визначено перелік завдань роботи, її види, кількісні і якісні характеристики, що були відображені в акті приймання-передачі виконаних робіт.
Своєю чергою, виникнення, зміна та припинення відносин між товариством (як замовником послуг) та фізособами зумовлена волевиявленням обох сторін, і одна з них не має права в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості про врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»