Переслідувати за незаконне збагачення — неконституційно: рішення КСУ
! Усім
Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 368-2 «Незаконне збагачення» ККУ.
КСУ підкреслив, що суб'єктом, який зобов'язаний збирати докази законності підстав набуття у власність відповідних активів конкретною особою, не може бути особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні будь-якого злочину, у тому числі передбаченого ст. 368-2 ККУ. Особа може надавати докази своєї невинуватості лише за власним бажанням або не надавати їх взагалі.
Також КСУ зазначив, що ст. 368-2 ККУ не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій конституційного принципу верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції), оскільки диспозиція цієї норми сформульована недостатньо чітко й допускає неоднозначне її розуміння, тлумачення та застосування. Зазначена стаття також не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (ч. 1, 2, 3 ст. 62 Конституції) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (право особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів) (ч. 1 ст. 63 Конституції).
КСУ підкреслив, що за приписами ст. 62, 63 Конституції законодавчим формулюванням складу такого злочину, як незаконне збагачення, не можна: покладати на особу обов'язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.
Таким чином, КСУ, вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ст. 368-2 ККУ, у зв'язку з чим вона з 26.02.2019 р. втратила чинність. Рішення КСУ є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Частинами рішення є Розбіжна думка судді Сергія Головатого, який переконаний, що юридична позиція суду в цьому питанні є хибною, а стаття 368-2 ККУ відповідає приписам ч. 1 ст. 8, ст. 62, ч. 1 ст. 63 Конституції, а також Окрема думка судді КСУ Колісника В. П., який вважає, що хоча законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, передбаченого ч. 1 ст. 368-2 ККУ, насправді є недолугим, слабким і недосконалим, однак зазначені вади цієї юридичної конструкції не можуть бути достатнім критерієм її конституційності чи неконституційності, а КСУ міг би відстрочити втрату чинності статтею 368-2 ККУ на певний час, протягом якого ВРУ могла б уточнити законодавче формулювання складу такого злочину з урахуванням юридичних позицій, викладених у рішенні.
Рішення КСУ від 26.02.2019 р. №1-р/2019 чинне з 26.02.2019 р.
Оновлено порядок використання коштів бюджету для підтримки тваринництва
! Тваринникам
Кабмін постановою від 30.01.2019 р. №110 виклав у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджений постановою КМУ від 07.02.2018 р. №107.
Тепер його назва — Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).
Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)».
Бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку за такими напрямами:
— часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов'язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво);
— часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування ПДВ за рахунок банківських кредитів;
— спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напряму продуктивності;
— спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняку великої рогатої худоби;
— часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність;
— часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільгосппродукції;
— часткове відшкодування сільгосптоваровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р. №110 чинна з 22.02.2019 р.
Як оцінюють відповідність у сфері електронних довірчих послуг
! Надавачам електронних довірчих послуг
Кабмін відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону «Про електронні довірчі послуги» затвердив Порядок проведення процедури оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг.
Порядок встановлює механізм проведення процедури оцінки відповідності вимогам до кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та послуг, що ними надаються.
Дія Порядку не поширюється на надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у банківській системі та під час здійснення переказу коштів.
Для проходження процедури оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг замовник процедури оцінки відповідності самостійно обирає орган з оцінки відповідності та укладає з ним відповідний договір.
Органи з оцінки відповідності надають публічний доступ до актуальної інформації про результати оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг.
Органом з оцінки відповідності є підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що пройшли акредитацію в національному органі з акредитації та провадять діяльність з оцінки відповідності у сфері електронних довірчих послуг.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. №1215 чинна з 28.02.2019 р.
Порядок перевірки стану інформаційної безпеки в банківських та інших установах
! Фінустановам
Нацбанк виклав у новій редакції Положення про порядок перевірки стану інформаційної безпеки в банківських та інших установах, які використовують засоби захисту інформації Національного банку України, затверджене постановою НБУ від 26.11.2015 р. №829.
Нацбанк здійснює контроль за використанням організаціями засобів захисту інформації (далі — ЗЗI) шляхом:
1) аналізу інформації, документів, звітів, отриманих від організацій;
2) здійснення виїзних перевірок.
Підставами для проведення перевірок є:
1) включення організації до СЕП та/або інформаційних завдань НБУ;
2) зміна місцезнаходження організації або зміна адреси розташування ЗЗI, які організація отримала відповідно до Положення про захист електронних банківських документів із використанням засобів захисту інформації Національного банку України;
3) ненадання організацією інформації або надання недостовірної та/або неповної інформації у Звіті та/або на запит НБУ. Під час проведення перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність у перевірці яких стала підставою для її здійснення;
4) ненадання організацією інформації або надання недостовірної та/або неповної інформації про вжиття заходів щодо усунення недоліків, порушень, виявлених під час перевірки.
Перевірка повинна здійснюватися у строк, що не перевищує трьох робочих днів.
Постанова НБУ від 13.02.2019 р. №38 набирає чинності 31.03.2019 р.
Уніфікована форма акта перевірки у сфері інтелектуальної власності
! СГ
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затвердило:
— уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;
— форму припису щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Водночас втрачає чинність Наказ МОН від 02.10.2013 р. №1355 «Про затвердження Переліку питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) з використання об'єктів права інтелектуальної власності, уніфікованої форми акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності та форми припису».
Наказ Мінекономрозвитку від 29.01.2019 р. №96
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 05.03.2019 р. офіційно не опублікований
Зміни в санітарних правилах планування та забудови населених пунктів
! Забудовникам, планувальникам
Міністерство охорони здоров'я затвердило зміни до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.96 р. №173.
Посилання на радянські норми та правила у тексті Правил замінено посиланнями на аналогічні вітчизняні ДБН та законодавчі норми.
Уточнено, що розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об'єктів із новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з п. 5.7) затверджуються головою Держспоживзахисту на підставі результатів держсанепідекспертизи відповідних матеріалів.
Передбачено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить до зони санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передання (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
Наказ МОЗ від 18.05.2018 р. №952
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 05.03.2019 р. офіційно не опублікований
Зміни в Положенні про іпотечне покриття звичайних іпотечних облігацій
! Учасникам ринку ЦП
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла зміни до Положення про іпотечне покриття звичайних іпотечних облігацій, порядок ведення реєстру іпотечного покриття та управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій, затвердженого рішенням НКЦПФР від 27.12.2012 р. №1902.
Новою редакцією пункту 14 глави 3 розділу II уточнено, що контроль за дотриманням принципів збалансованості іпотечного покриття із заборгованістю за звичайними іпотечними облігаціями, визначених у цій главі, покладається на емітента, управителя та аудитора, відомості про якого включені до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, що ведеться відповідно до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», а саме до розділів Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності в частині суб'єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності та/або обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, відповідно до їх повноважень, визначених Законом «Про іпотечні облігації».
Новою редакцією п. 5 та 6 гл. 2 розд. IV конкретизовано, що перевірка іпотечного покриття здійснюється (у попередній редакції — «може здійснюватися») шляхом перевірки іпотечних та інших активів у складі іпотечного покриття. За результатами перевірки іпотечного покриття аудитор складає відповідний звіт, у якому має зазначатися (замість колишнього «може зазначатися») інформація стосовно перевірки відомостей, зазначених у п. 4 цієї глави. Звіт аудитора, передбачений цим Положенням, має бути складений відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту та Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
Рішення НКЦПФР від 22.01.2019 р. №20
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 05.03.2019 р. офіційно не опубліковане
Одна голосова довідкова служба — один скорочений номер
! Операторам телекомунікацій
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, внесла зміни до Положення про державне регулювання номерного ресурсу телекомунікаційної мережі загального користування України, затвердженого рішенням НКРЗ від 01.06.2007 р. №769.
Уточнено, що скорочені номери виділяються операторам телекомунікацій у межах Національного плану нумерації. Один скорочений номер виділяється оператору (операторам) для організації доступу до однієї спільної голосової довідкової служби, інформаційно-довідкової служби (послуги) або замовної послуги на території місцевої телефонної мережі або на території міст, селищ міського типу, сільських районів області (зони нумерації) або на всій території України в інтересах одного замовника.
Також уточнено, що коди мереж призначення (Destination Network Code, DN code) та коди мереж рухомого (мобільного) зв'язку (Mobile Network Code, MNC) операторам виділяються відповідно до Національного плану нумерації та Рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку ITU-T Rec.E.164 «Міжнародний план нумерації електрозв'язку загального користування», ITU-T Rec.E.212 «План міжнародної ідентифікації мереж загального користування та абонентів».
Для отримання коду DN та MNC оператор подає до НКРЗI із супровідним листом заяву про виділення номерного ресурсу, до якої додаються документи, зазначені в п. 2.1 глави 2 цього Положення з урахуванням вимог п. 6.2 цієї глави.
Рішення НКРЗI від 22.01.2019 р. №31
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 05.03.2019 р. офіційно не опубліковане
Зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів
! Учасникам ринку ЦП
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.12.2013 р. №2826.
Змінами викладено в новій редакції розділ I «Загальні положення», главу 4 «Склад регулярної річної інформації емітентів цінних паперів» розділу III, розділи IV «Порядок розкриття емітентом цінних паперів календарного плану», V «Розкриття приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі, своєї структури власності», VI «Розкриття інформації в повідомленні про проведення (скликання) загальних зборів».
Розширено коло емітентів ЦП, на яких поширюється дія розділів VII «Розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії (інформації про випуск) цінних паперів та змінах до проспекту емісії (інформації про випуск) цінних паперів» та VIII «Розкриття інформації, що міститься у звіті про результати розміщення (підсумки випуску) цінних паперів».
Викладено в новій редакції додатки 1, 7, 15, 28, 29, 38, 39, 43, 44 до Положення.
Установлено, що розкриття емітентом проміжної інформації за IV квартал починається з 2019 року.
Рішення НКЦПФР від 04.12.2018 р. №854
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 05.03.2019 р. офіційно не опубліковане
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»