• Посилання скопійовано

Затримка реєстрації ПН не з вини платника

В IПК від 22.02.2019 р. №678/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №10/2019) податківці стверджують: якщо квитанція про отримання ПН не прийшла вчасно через технічні проблеми з сервером ДФС, на платника чекає штраф.

Нагадаємо, що 15 січня прес-служба ДФСУ повідомила: через перенавантаження сервера ДФС запити щодо отримання відомостей з ЄРПН опрацьовувалися із затримкою. Відповідно, деяким платникам ПДВ квитанція про реєстрацію ПН в ЄРПН надійшла не тільки із запізненням, то ще й датою після граничного строку реєстрації. Один із них вирішив дізнатись у податківців: чи покарають його за несвоєчасну реєстрацію ПН за перелічених обставин? Відповідь нас не здивувала, адже є абсолютно фіскальною — штрафувати будуть.

В які строки слід зареєструвати ПН/РК, щоб штрафу не було

Нагадаємо, що терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлено п. 201.10 ПКУ. За ним така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 до останнього календарного дня (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Тобто зазначений термін реєстрації встановлено ПКУ для всіх ПН та РК (окрім РК на зменшення ПЗ з ПДВ, що реєструється покупцем). Таку саму позицію податківці наводили в іншій індивідуальній консультації — від 16.01.2019 р. №175/6/99-99-15-03-02-15/IПК.

Та й у цій ситуації податківці, посилаючись на наявність у них технічних проблем щодо реалізації норм закону, примудряються їх порушувати.

Для реєстрації покупцем РК на зменшення ПЗ з ПДВ п. 201.10 ПКУ дає покупцю 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування.

Але податківці консультують, що вони не мають чіткого алгоритму, як відстежити, коли саме покупець цей РК отримав (а подекуди — і технічних можливостей для цього). Тож, усупереч нормам ПКУ, вони й далі застосовують до цього спеціального випадку загальні строки реєстрації РК, залежно від дати його складання. I покупцям про це слід пам'ятати, бо якщо продавець надішле такий РК для реєстрації із запізненням, то штраф сплачуватиме саме покупець. Адже відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК несе та особа, на яку ПКУ покладено обов'язок такої реєстрації.

ПН/РК надіслано в ЄРПН для реєстрації: як це довести?

Якщо документообіг між покупцем та продавцем ДФС дистанційно відстежити може не завжди, то про отримання і реєстрацію ПН/РК, які вона отримала від платників ПДВ, обов'язково надсилається відповідна квитанція.

Iнша річ, коли ПН/РК у програмному забезпеченні платника значиться як надіслана, а податківці через технічні проблеми її не побачили. Про цю проблему ми писали на нашому сайті і наголошували: якщо підтвердженням надсилання є лише статус у вашому програмному забезпеченні, то, найімовірніше, вас оштрафують за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.

Відповідальність за порушення строків реєстрації ПН та РК в ЄРПН

А от про відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК податківці у коментованій IПК не забули нагадати.

За п. 120-1.1 ПКУ на платника ПДВ у разі порушення строку реєстрації ПН та РК в ЄРПН до 15 календарних днів накладатиметься штраф в розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК. Ці штрафи не застосовуються при реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Податківці у згаданій IПК зауважили, що статтею 120-1 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення блокування та випадку кібератаки у липні 2017 року.

Тож податківці все одно планують штрафувати за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК, навіть якщо це їхня провина.

Адже довести факт успішного надсилання цього документа до ДФС (а саме це мав забезпечити платник ПДВ) буде вкрай важко. I сподіватися в цій ситуації слід лише на те, що суд врахує наявність на той момент технічних проблем у сторони, що приймає, — податківців (якщо вони цей факт офіційно підтвердять).

Формування квитанції щодо реєстрації ПН та РК в ЄРПН

Остаточним документом, який має отримати платник ПДВ, є квитанція щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У коментованій IПК податківці нагадали, як вона формується і надсилається.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику ПДВ протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття, або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН чи РК. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до ДФС є дата та час, зафіксовані у квитанції. У Порядку №12461 окремих правил формування квитанцій через технічні проблеми сервісу ДФС не передбачено.

1 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.

Але податківці не прокоментували норму п. 201.10 ПКУ. За нею підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Тобто ДФС має надсилати квитанцію протягом дня реєстрації, а не наступного дня.

Якщо квитанція про реєстрацію не була надіслана (але факт надсилання ПН/РК в ЄРПН був підтверджений), то ПН/РК вважаються зареєстрованими у день надсилання. А не тоді, коли податківці вирішать свої технічні проблеми.

Що робити платнику ПДВ при накладанні штрафів

Наведемо судову практику щодо оскарження штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН через відсутність квитанції в день надсилання ПН на реєстрацію.

Верховний Суд, приймаючи 26 червня 2018 року рішення у справі №806/2219/16, вказував:

— якщо немає підстав для неприйняття накладних, ДФС зобов'язана протягом операційного дня надіслати платнику квитанцію про підтвердження реєстрації накладних в ЄРПН. I, звісно, не лише квитанцію надіслати, а й зареєструвати таку податкову накладну в цьому Реєстрі. Оскільки підстав для відмови платникові немає;

— навіть якщо податкова накладна сформована з порушенням вимог ПКУ, ДФС зобов'язана протягом операційного дня надіслати платникові квитанцію про неприйняття такої ПН.

Тобто в будь-якому разі ДФС зобов'язана протягом операційного дня надіслати платникові квитанцію з позитивною або негативною відповіддю. Але навіть якщо ДФС не виконала цього свого обов'язку, платник ПДВ не повинен страждати.

Якщо протягом операційного дня ДФС не надіслала квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Це закріплено в п. 201.10 ПКУ.

Аналогічний висновок зроблений Верховним судом 26.06.2018 р. у справі №805/4998/16-а.

Така позиція судів може бути аргументом для автора запиту на коментовану IПК. Він і лише він, згідно зі ст. 53 ПКУ, має право оскаржити цю IПК у суді. I якщо суд стане на бік платника, то податківцям доведеться змінити свою позицію.

Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду — протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Таке ми вже спостерігали, і не раз, тож, якщо справедливість є, за неї варто боротися.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру