Раніше ми вже розповідали про зміни, які відбулися в оподаткуванні доходів фізосіб у 2019 році, на які слід звернути увагу. Тепер наведемо практичні приклади їх застосування роботодавцями.
Насамперед нагадаймо, що показники мінімальної зарплати та прожиткових мінімумів з 1 січня 2019 року ви можете знайти у кожному номері «ДК».
Як ці показники вплинуть на працівників та роботодавців та які правила слід виконувати для дотримання мінімальних гарантій з оплати праці, ми розповідали у «ДК» №49/2018, а також розглянули на докладних прикладах у «ДК» №1-2/2019.
Також не забувайте, що зарплату за січень 2019 р. треба проіндексувати. На найчастіші запитання щодо індексації ми відповіли у «ДК» №45/2017 та №46/2017.
Крім того, зарплату та інші доходи, нараховані працівникові, треба оподаткувати. Про це і поговоримо.
Військовий збір
Почнімо з цього платежу, адже тут жодних змін не відбулося.
Як і доходи, всі виплати, нараховані (виплачені) працівникам з утриманням з них ПДФО, оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5%.
Без змін залишаються строки сплати військового збору та звітування за ним.
Податок на доходи фізичних осіб
Докладно про зміни в оподаткуванні ПДФО у 2019 р. ми писали у «ДК» №52/2018 та №49/2018.
Основні моменти, що їх кожен податковий агент (та його бухгалтер) повинен знати, — це ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть «натуральний» коефіцієнт), порядок і форма звітування. Строки сплати ПДФО до бюджету залишилися незмінними.
Ставки ПДФО, розмір податкової соціальної пільги і те, до якого доходу її можна застосувати, наводяться у кожному номері «ДК», а також на нашому сайті. А тепер наведемо приклади застосування ПСП.
Приклад 1 ПСП не застосовується.
Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 4173,00 грн. Яку суму зарплати працівник отримає на руки у січні 2019 р.?
Розмір військового збору: 4173,00 х 1,5% = 62,60 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника перевищує 2690,00 грн, він не має права на отримання ПСП. Тож розмір ПДФО дорівнює: 4173,00 х 18% = 751,14 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4173,00 - 62,60 - 751,14 = 3359,26 грн.
Приклад 2 Працівник має право на застосування ПСП (100%).
Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2019 р. становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору дорівнює: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника не перевищує 2690,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 960,50 грн.
ПДФО: (2000,00 - 960,50) х 18% = 187,11 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 - 30,00 - 187,11 = 1782,89 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227).
Приклад 3 Застосування ПСП на дітей
У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої зарплати становить 8000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, бо її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 8070,00 грн (2690,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 2881,50 грн (по 960,50 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 - 2881,50) х 18% = 921,33 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 - 921,33 = 6958,67 грн.
Благодійна допомога
Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги у 2018 р. читайте у «ДК» №49/2018. У 2019 р. ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишаться актуальними.
Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2019 р. становитиме 2690,00 грн.
Приклад 4 Надання благодійної допомоги працівникові
Працівник має право на застосування ПСП (100%). Він працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2019 р. становить 2000,00 грн, а ще працівникові було надано нецільову благодійну допомогу на суму 2500 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Позаяк розмір нецільової благодійної допомоги не перевищує 2690 грн, то її сума (2500 грн) не оподатковуватиметься ані ПДФО, ані військовим збором.
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника не перевищує 2690,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 960,50 грн. Отримання нецільової благодійної допомоги на право користування ПСП не впливає.
ПДФО: (2000,00 - 960,50) х 18% = 187,11 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 + 2500,00 - 30,00 - 187,11 = 4282,89 грн.
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2019 р. спричинило збільшення суми неоподатковуваних добових в Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. таблицю).
Таблиця
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2019 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових |
| Україна | Не більше 417,30 грн* |
| Закордон | Не більше 80 евро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2019 р. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
Приклад 5 Працівник перебував у відрядженні
Працівникові нараховано мінімальну зарплату за січень 2019 р. у розмірі 4173,00 грн. А ще він перебував у відрядженні в Україні і йому за 5 днів було нараховано 3000 грн. Яку суму податків слід сплатити за такого працівника?
Iз зарплатою все більш-менш зрозуміло. А що з добовими?
Неоподатковувана сума добових становить: 417,30 х 5 = 2086,50 грн. Перевищення цієї суми (3000,00 - 2086,50 = 913,50) оподатковуватиметься ПДФО (із застосуванням «натурального» коефіцієнта) та ВЗ (без жодних коефіцієнтів).
Розмір військового збору: (4173,00 + 913,50) х 1,5% = 76,30 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Позаяк зарплата працівника перевищує 2690,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: (4173,00 + 913,50 х 1,21951) х 18% = 951,66 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4173,00 + 3000,00 - 76,30 - 951,66 = 6145,04 грн.
Єдиний соціальний внесок
Про те, хто і скільки сплачуватиме ЄСВ у 2019 р., ми вже писали. А тепер розгляньмо зміни щодо роботодавців.
Мінімальний страховий внесок — це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток мінімальної зарплати та розміру ЄСВ (в основному 22%) (ст. 1 Закону про ЄСВ). Розмір мінімального страхового внеску з 1 січня 2019 р. становитиме: 4173 х 22% = 918,06 грн.
Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної зарплати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску (виняток для працівників не за основним місцем роботи).
Максимальна величина бази нарахування з 01.01.2019 р. становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом: 4173 х 15 = 62595 грн. Тож максимальний місячний страховий внесок (сума ЄСВ, яку роботодавець має нарахувати за працівника за наявності такого розміру доходу) у 2019 р. становитиме 13770,90 грн.
А тепер на прикладах розгляньмо, як це працюватиме.
Приклад 6 Оклад менший за мінімальну зарплату — що з ЄСВ?
Працівникові за основним місцем роботи встановлено оклад 2000,00 грн, і жодних інших виплат він отримувати не повинен.
Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі мінімальної зарплати 4173,00 грн. Отже, фонд оплати праці такого працівника складатиметься із зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 2000 грн та доплати до розміру мінімальної зарплати 2173,00 грн.
Така нарахована зарплата 4173,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Отже, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 918,06 грн. Але така доплата робиться не для того, щоби сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а для того, щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад через неповний робочий день (0,5 ставки)? Позаяк працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі половини мінімальної зарплати: 4173,00 х 0,5 = 2086,50 грн. А от ЄСВ довелося б сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску 918,06 грн. Адже це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Приклад 6.1 Якщо працівник — зовнішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 6, але працівник буде зовнішнім сумісником. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як розрахувати його зарплату та яку суму ЄСВ слід на неї нарахувати?
Позаяк оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно до відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі половини мінімальної зарплати: 4173,00 х 0,5 = 2086,50 грн.
Така нарахована зарплата 2086,50 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується — роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 2086,50 х 22% = 459,03 грн.
Приклад 6.2 Якщо працівник — внутрішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 6, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому самому підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за яку йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво — 2086,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?
Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава. Річ у тім, що ПФУ наполягав: ЄСВ треба нараховувати окремо за кожною посадою такого працівника (і навіть у таблиці 6 Звіту з ЄСВ зарплату відображати окремо). А ДФС наполягала, що зарплату за такими посадами слід підсумовувати (й у таблиці 6 відображати одним рядком). Ми писали про це ще у 2017 р., і з того часу мало що змінилося. Але позаяк адміністрування ЄСВ здійснюють саме податківці, роботодавцям, для уникнення штрафів під час перевірок, варто звернутися до них за індивідуальною консультацією.
Відповідно до роз'яснень податківців сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2086,50) х 22% = 1559,03 грн. I навіть якби за основною посадою працівник не виконав норму робочого часу й отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому разі, коли сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»