Перші вісім постанов Правління НБУ, видані у 2019 році, замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання. Розгляньмо головні зміни, що стосуються більшості платників податків.
Новоприйняті нормативні акти НБУ розроблялися для потреб функціонування Закону про валюту, відповідно, набрання ними чинності було прив'язане до моменту набрання чинності цим Законом, а саме 07.02.2019 р.
Положення №5 та №7 мають тимчасовий характер і визначають конкретні заходи захисту, запроваджені НБУ. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.
Валютне послаблення насамперед стосуватиметься юросіб, що займаються ЗЕД. Утім, деякі позитивні зміни очікують і звичайних фізичних осіб. З'ясуймо основні нововведення за порядком.
Граничний строк розрахунків за ЗЕД-операціями
У Законі про валюту немає жодного слова про встановлення граничного строку розрахунків, а отже, загалом ЗЕД-розрахунки мають здійснюватися без часових обмежень. Утім, у п. 2 ст. 12 Закону про валюту сказано, що НБУ як заходи захисту до поліпшення макрофінансової ситуації дозволено встановлювати такий строк, що й було зроблено згідно з р. II тимчасового Положення №5.
Так, відповідно до п. 21 р. II цього Положення, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (див. таблицю 1). Загалом збільшення строку в 2 рази — це надзвичайно гарна новина для СГ. Проте головне запитання, яке наразі постає при цій зміні, — як рахувати строк розрахунку за ЗЕД-контрактом, якщо він розпочався до 06.02.2019 р. (включно), а закінчення його припадає на дату після 07.02.2019 р.?
Таблиця 1
Граничний строк розрахунків за ЗЕД-операціями
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| 180 календарних днів (абз.1 ст. 1 Закону №185) |
365 календарних днів (п. 21 р. II тимчасового Положення №5) |
Податківці вже поквапилися відповісти на це запитання в IПК від 22.12.2018 р. №5389/6/99-99-14-06-02-15/IПК. Так, вони роз'яснюють, що у разі введення НБУ з 07.02.2019 р. граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів розрахунки за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 07.02.2019 р., здійснюватимуться у строк, установлений НБУ відповідно до Закону про валюту. А строк такий введено, і він становить 365 календарних днів, про що зазначено вище.
Водночас податківці зауважують, що за операціями з експорту та імпорту товарів, граничні строки розрахунків, за якими були встановлені Законом №185 та до моменту набрання чинності Законом про валюту (до 07.02.2019 р.) були порушені, застосовуються строки відповідно до вимог Закону №185.
Аналогічна позиція податківців при переході зі 120-денного строку на 180-денний розміщена в ЗIР, підкатегорія 114.021.Таку саму позицію щодо зміни строків колись озвучив НБУ у листі від 10.08.2016 р. №22-0003/67025. Такі самі правила розрахунку строку при його зміні прописані й у п. 2 тимчасової Iнструкції №7.
1 Запитання: «На які експортно-імпортні операції та з якої дати поширюється 180-денний термін розрахунків?».
Конкретизуємо, як використовувати новий строк у можливих ситуаціях.
1. Якщо граничний строк 180 календарних днів закінчився до 07.02.2019 р., а розрахунки так і не відбулися, то збільшення цього строку до 365 календарних днів не звільняє СГ від штрафних санкцій. Адже на дату прострочення ще діяв 180-денний строк.
2. Якщо граничний строк 180 календарних днів закінчується після 07.02.2019 р., а розрахунки так і не відбулися, то граничним строком розрахунків буде 365 календарних днів.
3. Якщо відлік граничного строку ЗЕД-розрахунків розпочався після 07.02.2019 р., то для таких операцій строк валютного контролю становитиме 365 календарних днів.
Як здійснюватиметься валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, докладно прописано в тимчасовій Iнструкції №7. По суті, тут викладено те саме, що й в Iнструкції №136.
ЗЕД-операції, на які поширюється граничний строк розрахунків
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону про валюту НБУ має право також встановлювати:
1) винятки та (або) особливості запровадження заходів щодо граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями для захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням КМУ. 17.01.2019 р. на офіційному сайті Мінекономрозвитку було оприлюднено проект постанови КМУ, якою має бути затверджено Порядок подовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ. До таких операцій належать операції резидентів, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення;
Валютний нагляд при експорті немайнових прав
Важливо зазначити, що з 03.01.2017 р. до 07.02.2019 р. від валютного контролю було звільнено експорт послуг (окрім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, і визначав це законодавець у ст. 1 Закону №185.
Насторожує, що в ч. 2 ст. 13 Закону про валюту йдеться про те, як визначається строк виплати заборгованості у разі експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав.
А в тимчасовій Iнструкції №7 (пп. 1 п. 6 р. II, пп. 4 п. 9 р. III) прямо сказано, що банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з надання резидентом послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) та відповідно нагляд у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).
З огляду на це напрошується думка, що експорт/імпорт послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав під час дії тимчасових заходів підлягає валютному нагляду із дотриманням строків розрахунку.
2) мінімальні граничні суми ЗЕД-операцій, на які поширюються встановлені Законом про валюту граничні строки ЗЕД-розрахунків. Так, у п. 22 р. II тимчасового Положення №5 сказано, що граничні строки розрахунків у 365 днів не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. А згідно з пп. 7 п. 2 р. I тимчасового Положення №5 незначним розміром валютної операції є розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1702, тобто 150 тис. грн.
Найімовірніше, з цією метою братиметься курс НБУ на дату експортної МД або дату перерахування передоплати за імпорт.
Тож граничні строки розрахунків за ЗЕД-операціями не поширюються на операції в незначному розмірі — до 150000 грн (на сьогодні це близько 5400 доларів США1), включаючи незавершені розрахунки за операцією, крім дроблення (штучне ділення операції). Що саме розуміти під дробленням, докладно прописано у пп. 5 п. 3 р. I тимчасової Iнструкції №7 та пп. 2 п. 2 Положення №8.
Пеня за порушення граничних строків розрахунків
Як випливає з таблиці 2, тут нічого, по суті, не змінилося. Тож якщо строки розрахунків було порушено до 07.02.2019 р., то розмір пені буде однаковий.
Таблиця 2
Пеня за порушення граничних строків розрахунків
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Пеня в розмірі 0,3% суми недоодержаної виручки (вартості недопоставлених товарів) за кожен день прострочення (абз. 1 ст. 4 Закону №185) | Пеня в розмірі 0,3% суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення (п. 5 ст. 13 Закону про валюту) |
| Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаної виручки (вартість недопоставленого товару) | |
Спеціальні санкції у ЗЕД
Надзвичайно тішить скасування санкції у вигляді припинення ЗЕД за порушення строків розрахунків (див. таблицю 3). Цей крок позитивно вплине на інвестклімат, адже зловживань з накладанням цього штрафу було чимало.
Таблиця 3
Спеціальні санкції у ЗЕД
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Iндивідуальний режим ліцензування ЗЕД чи тимчасове зупинення підприємству ЗЕД (ст. 37 Закону про ЗЕД) | Таких санкцій немає (абз. «д» пп. 3 п. 4 ст. 16 Закону про валюту) |
| Штраф у розмірі 100% суми операції за порушення валютного законодавства, що накладається НБУ, скасовано (п. 2.2, 2.6 Положення №49) | Штраф до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, але з боку ДФС (ч. 4 ст. 14 Закону про валюту) |
Факт дотримання валютного контролю суб'єктами ЗЕД також перевірятимуть фіскали (пп. 3, 4 п. 1 ст. 14 Закону про валюту). Щодо застосування штрафу у розмірі до 100% незрозуміло, за якими критеріями працівник ДФСУ застосовуватиме максимальний штраф, а за якими — менший.
Утім, гадати не доводиться, адже в нещодавно оприлюдненому ДФСУ проекті постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства»2 йдеться про штраф у розмірі 100% і немає слова «ДО». Сподіваємося, цю неточність виправлять.
1 Курс НБУ станом на 25.01.2019 р. для долара США становить 2778,6528 грн/дол.
2 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2019-rik/73138.html.
Також чітко визначено терміни давності застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення (ч. 2 ст. 15 Закону про валюту).
Валютний нагляд
Валютний нагляд, по суті, передбачає збір та аналіз інформації на валютному ринку для статистичної мети. Під валютний нагляд потраплятимуть лише ті операції, які за сумою підлягатимуть фінансовому моніторингу (див. таблицю 4).
Таблиця 4
Валютний нагляд
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Усі операції підпадають під валютний контроль | Замість валютного контролю запроваджується валютний нагляд. Валютному нагляду підлягають тільки ЗЕД-операції, які перевищують еквівалент 150 тис. грн (ч. 7 ст. 11 Закону про валюту) |
Для проведення такого нагляду розроблено постійне Положення №8, яке прийшло на зміну Положенню №369. Новим Положенням №8 визначено ознаки валютних операцій, які вказують на необхідність проведення банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв'язку додаткового аналізу транзакцій. Ознак, на які слід звернути увагу, побільшало (додаток до Положення №8). Серед нових такі:
— якщо основним джерелом походження коштів (активів) суб'єкта валютної операції є фінансова допомога;
— якщо відбувається дроблення валютної операції — штучне ділення загальної суми операції;
— якщо регулярно здійснюються пов'язані валютні операції, які не потребують надання документів, групою осіб на користь одного контрагента на суму, меншу за еквівалент у 150 тис. грн.
Залишилися й основні критерії (індикатори) нагляду за валютною операцією, зокрема розбіжність обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, значна розбіжність у заявлених цінах товарів і їх справедливій вартості, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо.
За відсутності окреслених індикаторів уповноважені агенти зможуть здійснювати нагляд на власний розсуд, використовуючи власні індикатори.
Органами валютного нагляду визначено НБУ та ДФСУ (п. 4 ст. 11 Закону про валюту).
Зазначені органи мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції і пояснень щодо проведених валютних операцій.
Продаж валютної виручки
Прямої вимоги про обов'язковий продаж валюти в Законі про валюту немає. Втім, знову-таки, згідно з п. 1 ст. 12 Закону про валюту НБУ має право встановлювати як один із заходів захисту обов'язковий продаж частини інвалютних надходжень — що і тут було зроблено. Тож вимоги щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб/ФОПів у розмірі 50% буде збережено й після 07.02.2019 р. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства.
Щоправда, НБУ анонсує план знизити норму обов'язкового продажу валютної виручки експортерами з 50% до 30% або повністю її скасувати. Як-то кажуть — подивимося.
Обов'язковому продажу інвалюти присвячено розділ III тимчасового Положення №5. Правила обов'язкового продажу валюти залишаються незмінними (п. 27 — 29 р. III Положення №5, див. таблицю 5):
1) вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора і в російських рублях;
Таблиця 5
Продаж валютної виручки
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Обов'язковий продаж інвалютної виручки у розмірі 50% від загальної суми отриманої виручки (Постанова №138) | Обов'язковий продаж інвалютної виручки у розмірі 50% від загальної суми отриманої виручки (п. 25 р. III тимчасового Положення №5) |
2) банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті на розподільчий рахунок;
3) банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
Ліміти на проведення окремих валютних операцій
Ліміти на проведення окремих валютних операцій установлені розділом IХ тимчасового Положення №5 (див. таблицю 6). Зокрема, ліміти на:
— здійснення валютних операцій фізособами-резидентами для власних потреб і не пов'язаних з їх підприємницькою діяльністю з переказу коштів з України на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя /здійснення інвестиції за кордон/розміщення коштів на власному рахунку за межами України. Протягом календарного року загальна сума таких операцій не повинна перевищувати сукупно 50 тис. євро включно або еквівалент цієї суми в іншій інвалюті/гривні за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції (далі — еквівалент цієї суми);
Таблиця 6
Е-ліміти
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Необхідно отримувати індивідуальні ліцензії на рахунки за кордоном | Замість ліцензій — е-ліміти: 2 млн євро/рік для юридичних осіб та ФОПів; 50 тис. євро/рік для фізичних осіб — непідприємців |
— здійснення валютних операцій резидентом (юрособою або ФОПом) з метою здійснення його госпдіяльності з переказу коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків). Протягом календарного року загальна сума таких операцій не повинна перевищувати сукупно 2 млн євро включно або еквівалент цієї суми. На які операції не поширюється ліміт, прописано у п. 90 р. IХ тимчасового Положення №5, їх є 10;
— придбання/перерахування інвалюти/гривні з метою виплати дивідендів іноземному інвестору. Протягом місяця не більше 7 млн євро (або еквівалент цієї суми) і за умови що дивіденди виплачуються за період діяльності до 2017 року включно. Тож на виплату дивідендів засновникам-нерезидентам, які нараховано після 2017 року, ці правила перерахування інвалюти не поширюються.
Як відбувається контроль дотримання е-лімітів, прописано у п. 94 — 106 р. IХ тимчасового Положення №5. Банки проводитимуть валютні лімітні операції не раніше наступного дня після звернення клієнтів та надання ними всіх необхідних документів. I якщо валютна операція не відповідає встановленому ліміту, НБУ має право відмовити у проведенні операції. А отже, банкам у такому разі забороняється проводити відповідну валютну операцію.
Строк, на який запроваджуються заходи захисту
Запроваджувати заходи захисту НБУ зможе лише на строк не більш як 6 місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців (абз. 1 ч. 2 ст. 12 Закону про валюту). Мало того, в абз. 6 ч. 2 ст. 12 Закону про валюту закріплено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту.
Що ж належить до таких заходів? Це, зокрема, обов'язковий продаж інвалюти, граничні строки ЗЕД-розрахунків, е-ліміти.
Адмінштрафи за порушення в ЗЕД
Законом про валюту внесено зміни й до КУпАП (див. таблицю 7). Так, ст. 162-1 КУпАП, яка раніше передбачала адмінштраф за ухилення від повернення валютної виручки в Україну, а також умисне приховування такої виручки, тепер передбачає відповідальність за будь-яке порушення порядку здійснення валютних операцій. Розмір штрафу збільшено, але тепер він не залежить від кількості правопорушень. Так, на посадових осіб підприємств за порушення у сфері ЗЕД очікує штраф у розмірі від 17 тис. до 51 тис. грн.
Таблиця 7
Адмінштрафи за порушення в ЗЕД
| До 06.02.2019 р. (включно) | З 07.02.2019 р. |
| Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави — попередження або накладення штрафу від 30 до 44 н. м. д. г. з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КУпАП) | Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави — попередження або накладення штрафу від 500 до 1000 н. м. д. г. з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КУпАП) |
| Умисне ухилення службових осіб підприємств, незалежно від форми власності або громадян-СПД від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей — штраф від 600 до 1000 н. м. д. г. Дії, вчинені особою протягом року повторно, — штраф від 1000 до 3000 н. м. д. г. Дії, вчинені в особливо великих розмірах, — штраф від 3000 до 5000 н. м. д. г. (ст. 162-1 КУпАП) |
Порушення порядку здійснення валютних операцій — штраф на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян-СПД від 1000 до 3000 н. м. д. г. (ст. 162-1 КУпАП) |
| Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, який постійно проживає на її території, а також валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій громадянином-СПД — штраф від 500 до 1000 н. м. д. г. Такі самі дії, вчинені протягом року повторно, — штраф від 1000 до 3000 н. м. д. г. (ст. 162-2 КУпАП) |
Виключено |
Валютні зміни для фізосіб з 07.02.2019 р.
1. Дозволено оnline-купівлю іноземної валюти фізособами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти — до 150 тис. грн/день в еквіваленті).
2. Купити валюту можна не тільки в банку й обміннику, а й у поштовому відділенні. Адже до лав суб'єктів валютного ринку долучаються оператори поштового зв'язку.
3. Збільшено ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб — з 15 до 150 тис. грн/рік.
4. Збільшено ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквівалента 150 тис. грн/день (без обмежень для юросіб, що ведуть діяльність, пов'язану з використанням банківських металів).
5. Резидентам дозволено вносити платежі в іноземній валюті під час страхування життя.
6. У разі купівлі інвалюти в еквіваленті до 150 тис. грн не потрібно її резервувати, тобто таку суму можна придбати того самого дня (п. 41 р. IV тимчасового Положення №5).
7. Сума готівкової інвалюти, яку можна перевозити через кордон без письмового декларування, і надалі становить 10 тис. євро.
8. Згідно з п. 11 ст. 16 Прикінцевих та перехідних положень Закону про валюту, до 21.12.2018 р. Кабмін спільно з НБУ повинен розробити і внести на розгляд Парламенту законопроекти щодо одноразового декларування активів фізичних осіб і про міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування.
Нормативна база
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Положення №1 — Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №1.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №2.
- Положення №3 — Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №3.
- Положення №4 — Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №4.
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
- Положення №6 — Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №6.
- Iнструкція №7 — Iнструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 р. №7.
- Положення №8 — Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №8.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»