З'ясуймо, які особливості має звітування підприємців-«єдинників» I, II та III груп, в які строки та за якою формою подавати декларацію з ЄП за 2018 рік.
Форма декларації, за якою звітуємо за 2018 рік
Чинна форма податкової декларації платника єдиного податку — фізособи-підприємця затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578.
Зверніть увагу! До цієї форми вносилися зміни наказом Мінфіну від 17.03.2017 р. №369, і вперше чинну форму декларації (вже із цими змінами) слід було подавати за три квартали 2017 року. Хоч згадки про це у верхній правій частині декларації ви не знайдете, про це треба пам'ятати.
Що саме тоді змінилось у формі декларації, ми аналізували у статті «Оновлені форми декларацій ЄП» у «ДК» №20/2017. Але відтоді вже минуло півтора року, тож нагадаємо правила звітування.
Як подати декларацію?
Податкова декларація платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця подається за вибором платника податків відповідно до п. 49.3 ПКУ в один із таких способів:
— особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Коли звітують «єдинники» I та II груп?
За п. 296.2 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до ДФС декларацію у строк, установлений для річного звітного періоду. Тобто така декларація подається протягом 60 календарних днів після закінчення звітного періоду.
Тому за 2018 рік «єдинники» I та II груп мають подати декларацію до 1 березня 2019 року включно.
Коли звітують «єдинники» III групи?
За п. 296.3 ПКУ «єдинники» III групи подають до ДФС декларацію у строки, встановлені для квартального звітного періоду. Тобто така декларація подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду. Тож за IV квартал 2018 року «єдинники» III групи мають подати декларацію до 11 лютого включно, тому що 9 лютого припадає на суботу.
Відповідальність за неподання декларації
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником єдиного податку декларації визначена п. 120.1 ПКУ, згідно з яким кожне таке неподання або несвоєчасне подання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Основні правила заповнення декларації
Наразі діє єдина форма декларації для підприємців-«єдинників» I, II та III груп. Декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється у зв'язку з відсутністю даних (суми), то в ньому роблять прокреслення.
Декларація, у тому числі в електронній формі, заповнюється українською мовою.
Фізособи-«єдинники» заповнюють декларацію, використовуючи дані з Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат. Декларацію підписує сам підприємець або його представник за довіреністю.
Початок декларації для будь-якого підприємця аналогічний — він передбачає наведення персональної інформації та відомостей про те, за який звітний період подається декларація.
Розділ «Загальна інформація»
Рядок 01 — зазначають тип декларації «Звітна»;
Рядок 02 — податковий (звітний період) «Рік» та «2018»;
Рядок 03 — тільки у разі подання уточнюючої податкової декларації;
Рядок 04 — контролюючий орган, до якого подається декларація;
Рядок 05 — прізвище, ім'я, по батькові ФОПа;
Рядок 06 — податкову адресу (місце проживання) ФОПа;
Рядок 07 — реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта.
Розділ I «Загальні показники підприємницької діяльності»
Рядок 08 — зазначають найбільшу чисельність працівників. Але з цієї кількості вилучають працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення нею 3 і 6 років, та працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
Рядок 09 — зазначають види підприємницької діяльності, що їх здійснював ФОП у звітному періоді. Проставляють «Код згідно з КВЕД» та «Назва згідно з КВЕД». У цьому рядку слід фіксувати всі види КВЕДів, за якими здійснювалася діяльність у 2018 році.
А далі йдуть показники отриманих доходів та самого єдиного податку. I ось їх кожна група «єдинників» відображає окремо.
Платники єдиного податку I — II груп в декларації відображають обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески, визначені та сплачені за п. 295.1 ПКУ. Для цього для I групи передбачено заповнення розділу II декларації, а для II групи — розділу III декларації.
При цьому суму доходу відображають цілком за звітний період (у цьому випадку — рік), а суми авансових внесків наводять із поділом за кварталами звітного періоду (року). Проте річний дохід відображають двома рядками, залежно від ставки єдиного податку, яка до нього застосовується (діюча фіксована ставка відповідної групи або 15%). Усі види доходів, до яких «єдинники» I — II груп повинні застосовувати ставку ЄП 15%, наведені в п. 293.4 ПКУ.
Для звітування платниками єдиного податку III групи в декларації передбачено розділ IV. У ньому вже немає згадки про сплачені авансові внески (бо для цієї групи «єдинників» їх сплату ПКУ не передбачено), але дохід теж наводять у розрізі ставки ЄП, яка з нього сплачується: 3%, 5% або 15% відповідно. Нагадаємо, що ставка ЄП 15% передбачена лише для тих підприємців III групи, які отримують доходи, зазначені в п. 293.4 ПКУ.
Тепер про все це докладніше.
Розділ II «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку першої групи»
Тут зазначають поквартально сплачені щомісячні авансові внески платниками єдиного податку першої групи.
Позаяк за місяць 2018 року «єдинник» I групи мав сплатити 176,20 грн, за квартал сума авансових платежів становила 528,60 грн — саме цей показник і слід зазначити у графі щодо кожного кварталу рядка «Щомісячні авансові внески, грн, коп.» розділу II.
Далі у рядку 01 фіксують обсяг доходу, отриманий фізособою-«єдинником» I групи за звітний період 2018 року (в грн з коп.). Це той дохід, з якого «єдинник» сплачував податок у фіксованому розмірі. Якщо ж він отримував доходи, наведені в п. 293.4 ПКУ, то загальну їх суму слід зазначити у рядку 02.
Розділ III «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку другої групи»
Фізособи-«єдинники» II групи заповнюють цей розділ за таким самим алгоритмом, як наведено вище. Але в них суми квартальних авансових внесків будуть інші: 744,60 грн х 3 = 2233,80 грн.
До того ж суму отриманих у 2018 році доходів вони відображають у рядках 03 — 04.
Розділ IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи»
Обсяг доходу, отриманий за звітний IV квартал 2018 року, який оподатковується за ставкою 3% чи 5%, слід навести у рядку 05 або 06 відповідно (у гривнях з копійками).
Фізособи-«єдинники» III групи мають відображати доходи у декларації за квартал їх отримання. Також за квартал потрібно подавати декларацію і фізособам-«єдинникам» I та II груп, які вирішили перейти на іншу групу чи на загальну систему при порушенні умов перебування у своїх групах. У такому разі фізособи-«єдинники» I та II груп звільняються від подання декларації за рік. Це встановлено п. 296.2 ПКУ.
Чи треба відображати в декларації поповнення підприємцем власного рахунку обіговими коштами?
На жаль, у цьому випадку у податківців і досі позиція фіскальна. Так, в IПК від 09.11.2017 р. №2561/П/99-99-13-01-02-14/IПК вони роз'яснювали: якщо фізособа-підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу — виручка за певний період. Таким чином, ця виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку (і повторно не відображатиметься в декларації).
Тобто поповнення рахунку в межах загальної суми доходу за Книгою обліку податківці не вважатимуть новим оподатковуваним доходом. Проте варто лише вийти за ці межі — вони наполягатимуть на тому, що цей дохід слід було показати в Книзі (зокрема, як безоплатно отриманий) і в декларації.
А якщо було повернення коштів?
Свій дохід підприємці — платники єдиного податку отримують, як правило, коштами. Але і в них трапляються випадки, коли такі кошти доводиться повертати джерелу доходу (наприклад, покупцю при розірванні договору або поверненні товару).
Буває і зворотна ситуація — коли «єдинник» зробив з підприємницького рахунку передоплату, але йому її повернули.
Як це впливає на складання декларації? Відповідь податківців знаходимо в IПК від 08.11.2017 р. №2551/К/99-99-13-01-02-14/IПК.
До складу оподатковуваного єдиним податком доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ПКУ).
I якщо зарахування та повернення авансу відбулися в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, то такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не підлягають відображенню у податковій декларації.
А в разі якщо повернення коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, платник єдиного податку третьої групи повинен включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування зазначених коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулося повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
А якщо кошти надійшли помилково?
На практиці буває і таке. Ось що радять у цьому випадку податківці.
Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, відбулися в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб'єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа — підприємець — платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулося їх повернення, лише за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб'єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.
Чи треба відображати в декларації не оподатковувані єдиним податком доходи підприємця?
Перелік таких доходів насправді досить великий.
По-перше, це так звані пасивні доходи: у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.
По-друге, до неоподатковуваних доходів належать так звані транзитні суми за посередницькими договорами.
А ще не слід забувати про суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
При цьому чинна форма декларації не передбачає рядків для відображення в ній неоподатковуваних доходів підприємця. Тож хоча затвердженого Мінфіном порядку складання декларації з єдиного податку немає, наразі слід дотримуватися правила: в декларації показуємо лише ті суми доходу, з яких сплачується єдиний податок.
Розділ V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку»
Заповнення цього розділу є різним для I, II та III груп.
«Єдинники» I та II груп тільки наводять у ньому у рядку 08 загальну суму доходу за звітний 2018 рік. Тобто в цей рядок переноситься сума доходу, зазначена у рядку 01 розділу II, рядку 03 розділу III декларації відповідно.
А ось «єдинники» III групи мають дотримуватись певного алгоритму.
У рядку 08 вони фіксують загальну суму доходу за IV квартал 2018 року (сума значень рядків 01 + 02 + 03 + 04 + 05 + 06 + 07).
У рядках 10 чи 11 — суму ЄП за ставкою 3% або 5%, розраховану із загальної суми доходу, отриманого «єдинником» III групи за 2018 рік.
У рядку 12 — суму нарахованого всього за звітний період податку (рядок 09 + рядок 10 + рядок 11). Цей рядок потрібен тому, що такі «єдинники» в деяких випадках сплачують податок ще й за ставкою 15%. Його сума визначається у рядку 09.
Відображення в декларації доходів за ставкою 15%
Усі випадки застосування до отриманих доходів фізособами-«єдинниками» ставки 15%, як і наслідки порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, ми розглядали в статті «Наслідки порушення умов перебування на «спрощенці» в «ДК» №45/2018.
I група «єдинників» такі доходи має відобразити в рядку 02 розділу II, II група «єдинників» — у рядку 04 розділу III, а III група «єдинників» — у рядку 07 розділу IV декларації. Ці суми доходів також показують у розділі V у рядку 08.
Суму нарахованого єдиного податку за ставкою 15% слід зазначити у рядках 09 та 12 розділу V.
У рядку 13 — суму податку, нараховану за попередній звітний період (три квартали 2018 року), зазначену у рядку 12 декларації попереднього звітного періоду.
У рядку 14 — суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками IV кварталу 2018 року (рядок 12 — рядок 13).
Коли розраховуємось за декларованим податком?
«Єдинники» I — II груп мають власні строки сплати податку (авансовими внесками), тому подання декларації і сплата єдиного податку для них не пов'язані між собою. Платники III групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації (п. 295.3 ПКУ).
Але: за п. 295.7 ПКУ єдиний податок, нарахований за перевищення граничної суми (обсягу) доходу (який встановлений для певної групи п. 291.1 ПКУ), сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»