Граничний строк подання звітності з податку на прибуток невпинно наближається. Поговоримо про ключові правила та окремі нюанси подання такої звітності.
Форма декларації та суб'єктний склад
Чинна на сьогодні форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. №467). Ця форма призначена для більшості категорій платників податку на прибуток. Єдиний момент — специфічні платники податку на прибуток мають проставляти в полі 9 позначку про свій статус. Звичайних платників податку це не стосується (лист ДФСУ від 04.01.2016 р. №102/7/99-99-19-02-01-17).
Підприємства, які застосовують ставку податку на прибуток 0%, мають звітувати за спрощеною формою декларації, затвердженою постановою КМУ від 09.08.2017 р. №5921.
Постійні представництва нерезидентів подають одну із трьох звітних форм залежно від особливостей алгоритму госпдіяльності: або декларацію з податку на прибуток, або розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності, або розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,72.
Як ми знаємо, в деяких випадках звітувати з податку на прибуток потрібно і «єдиноподатникам»-юрособам, наприклад у разі виплати у IV кв. 2017 року дивідендів юридичним особам у межах пп. 57.1-1.2 ПКУ3. Такі «єдиноподатники» мають подати декларацію із податку на прибуток із заповненими рядками 20 — 22 і додатком АВ. Ще один випадок, коли звітувати з податку на прибуток доведеться неплатникам цього податку: якщо підприємці-фізособи та/або «єдиноподатники»-юрособи проводили у IV кв. 2017 року виплати на користь нерезидентів — юридичних осіб доходів із джерелом їх походження з України (пп. 141.4.2 ПКУ). У такому разі подається декларація з податку на прибуток із заповненими рядками 23 — 25 та додатком ПН.
Граничні строки подання звітності
З 01.01.2018 року з'явився новий пп. 49.18.6, а до п. 49.19 внесено зміни. Тепер для тих платників податків, які обраховують податок на прибуток наростаючим підсумком за рік, строк подання звітності — 60 календарних днів (раніше вони звітували протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу). Увага: 60-денний строк діє тільки для річного періоду звітування: звітність за підсумками кварталу, півріччя і трьох кварталів слід подавати протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду. Отже, 1 березня — це граничний строк подання звітності всіма платниками податку на прибуток (і тими, хто такими не є, але має подати звітність з цього податку), а узгоджене ПЗ за такою декларацією слід сплатити до 9 березня 2018 року. Але оскільки 9 березня — умовно вихідний день (Кабмін радить не працювати в цей день), тож радимо ПЗ за декларацію сплатити до бюджету до 7 березня включно.
Куди звітуємо
За загальним правилом декларація подається за місцем обліку платника податків (п. 49.1 ПКУ), а в разі якщо протягом 2017 року він змінював місцезнаходження, то річну декларацію доведеться подавати за новим місцем реєстрації (п. 10.13 Порядку №15884). I ось чому. За старим місцезнаходженням платник податку перебуває до кінця звітного року, а з наступного року його основне місце обліку — уже в податковому органі за новим місцезнаходженням. А оскільки гранична дата подання декларації з податку на прибуток — 1 березня 2018 р., що, по суті, вже є датою, коли підприємство обліковується в новому податковому органі, то й подавати звітність треба саме до ДПI за новим місцезнаходженням.
1 Цим документом затверджено порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації.
2 Форму затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. №544.
3 З 01.01.2018 р. цю норму оновлено, тепер платники ЄП звільняються від сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів юрособам.
4 Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
Порожня звітність
Чи можуть підприємства, які не вели діяльності протягом 2017 року, не подавати порожню декларацію? Як ми знаємо, є п. 49.2 ПКУ, який говорить, що платник податків зобов'язаний за кожний звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації. Тобто у разі коли об'єкт не виникає, декларацію можна не подавати? Ні, порожню декларацію однаково доведеться подавати, адже відсутність показників для заповнення зовсім не означає, що не треба декларувати такі нульові показники (такі показники однаково слід задекларувати), це пояснюють і податківці в листі від 26.02.2016 р. №4307/6/99-99-19-02-02-15 та в IПК ДФСУ від 01.06.2017 р. №435/6/99-99-15-02-02-15/IПК.
Крім того, ті підприємства, що мають обсяг доходу менше ніж 20 млн грн, мають можливість не коригувати свій бухгалтерський фінрезультат — про це треба сповістити податківців шляхом проставляння номера і дати відповідного розпорядчого документа в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці»1.
Відповідальність
За неподання чи несвоєчасне подання декларації платнику податку загрожує штраф у розмірі 170 грн (цей штраф є актуальним і в частині звітності з пільг, бо з 2017 року цей звіт має статус податкової звітності). Якщо це вже друге правопорушення за рік, то розмір штрафу становитиме 1070 грн.
У разі відсутності подання фінансової звітності як додатка декларацію можуть просто не прийняти.
Крім того, слід бути уважними при заповненні обов'язкових реквізитів декларації. Зверніть увагу: у 2017 році до складу обов'язкових реквізитів додані і повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, назва та код держави резиденції нерезидента (п. 48.4 ПКУ).
Рішення про незастосування податкових різниць
Якщо платник податку і за підсумками 2017 року не застосовує податкові різниці, він має про це повідомити шляхом проставляння позначки, повторивши інформацію з декларації, коли він вперше не застосовував різниці (ЗIР, підкатегорія 102.23.01).
До речі, не слід робити передчасних висновків про незастосування податкових різниць. Адже ми пам'ятаємо, що абсолютно всі платники податку на прибуток мають право на врахування збитків, отриманих за підсумками минулих звітних періодів. Крім того, є перехідна норма — п. 18 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ в частині перехідної фінансової допомоги. Тож слід чітко розуміти, чи застосовує суб'єкт господарювання все-таки податкові різниці.
Звітність про пільги
Ті, хто користується пільгами (рядок 05 додатка ПЗ до декларації), зокрема враховує збитки минулих років, має подати звіт про пільги2. Граничний строк подання такої звітності був 9 лютого 2018 року (ЗIР, підкатегорія 102.23.013). Наразі податківці наполягають, що цей звіт належало подати до 9 лютого, бо саме такий строк передбачено п. 3 Порядку №12334.
1 ЗIР, підкатегорія 102.23.02, відповідь на запитання: «Як у податковій декларації з податку на прибуток підприємств платником податку зазначається рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. III ПКУ?».
2 Форма затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233.
3 Відповідь на запитання: «Як подається звіт про суми податкових пільг платником податку, який має пільги з податку на прибуток та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств лише раз на рік?».
4 Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233.
Фінансова звітність є додатком до декларації
Норма абз. 2 п. 46.2 ПКУ зазначає, що фінансова звітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінансової звітності податковий орган може не прийняти декларацію як таку, що є неповною звітністю!
Склад фінансової звітності залежить від величини самого підприємства. Малі підприємства долучають до декларації фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-м та №2-м), мікропідприємства — спрощений звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-мс та №2-мс), великі і середні підприємства подають весь комплект звітності (форми №1, №2, №3, №4 та №5). Який комплект фінансової звітності долучається до декларації, треба позначити в розділі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності». Ті, хто складає фінансову звітність за міжнародними стандартами, знають, що затвердженої форми приміток для них не передбачено. Вони складають примітки за довільною формою і позначку про це не ставлять.
Коли збиткову декларацію відмовляються приймати
Усі добре знають, що прийняти декларацію без попередньої її обробки — обов'язок податківця. I як би головні посадові особи податкового регулятора не хизувалися сервісними функціями податкової, насправді ми всі розуміємо, що ручного регулювання та живого спілкування з інспекторами все ще залишається більше, аніж хотілося б. Зазвичай вони відмовляються приймати збиткові декларації, тиснучи на посадових осіб підприємств через дзвінки та запрошення до керівництва місцевої ДПI.
У зв'язку з цим бухгалтери свідомо йдуть на спотворення даних у декларації (у фінансовій звітності — прибуток, у декларації — збиток). Цього в жодному разі робити не можна! Значення рядка 2295 форм №2 та №2-мс і рядка 02 декларації мають збігатися. Підштовхуючи бухгалтерів до службового підроблення документів (ст. 366 ККУ), заподіяння шкоди юрособі (ст. 364 ККУ), податкові інспектори чудово розуміють, що відповідальність за ці провокативні дії для них не настане ніколи, а от лягти на плечі бухгалтерів, що піддалися на провокації, — цілком може.
Як варіант, деякі бухгалтери відносять у такому разі частину витрат на негосподарські. Але ж у межах бухобліку (як і в межах податку на прибуток за 2015 — 2017 роки) немає поділу на господарські та негосподарські витрати. Бухгалтерський облік лояльний до всіх видів витрат підприємства й апріорі надає їм статус господарських.
Списувати частину витрат за рахунок прибутку (через рахунок 44, минаючи рахунки 9-го класу) — теж не вихід. По суті, йдеться про те, що частина витрат, які формують збиток, списуються безпосередньо за рахунок прибутку. А враховуючи той факт, що на сьогодні до повноважень податківців належить і перевірка бухгалтерського обліку (пп. 20.1.6 ПКУ), зовсім не виключено, що відповідати за такі службові підроблення бухгалтеру все-таки доведеться.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор