Часом бухгалтери стикаються з такими ситуаціями, як відпочинок директора або ж купівля ним дорогого годинника за кошти підприємства. Усе би нічого, але працівники бухгалтерії повинні обіграти це «по-бухгалтерськи». Розгляньмо, як упоратися з такою ситуацією.
На форумі «ДК» обговорювався випадок, коли директор підприємства приніс до бухгалтерії договір про надання туристичних послуг за кордоном, бажаючи відпочити за рахунок фірми. Дискусії на тему, як оподаткувати чи не оподатковувати взагалі купівлю директором швейцарського годинника, точилися і на Фейсбуці. Як бачимо, ситуація непоодинока, і на неї слід реагувати. Розгляньмо це питання із «зарплатного» погляду.
Подорож як додаткове благо
Оформити таку ситуацію правильно, тобто мінімізувавши оподаткування, по суті, неможливо. Адже гроші належать підприємству, а поїздка є особистою справою директора, і її вартість кваліфікуватиметься як додаткове благо.
Згідно з пп. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. Таким чином, вартість туристичної поїздки або годинника буде додатковим благом керівника.
ПДФО
Разом з тим, оскільки у цьому випадку дохід надано в негрошовій формі, базу оподаткування ПДФО слід визначати за правилами, визначеними у п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням натурального коефіцієнта.
Зверніть увагу!
Розмір натурального коефіцієнта залежить від ставки ПДФО. Якщо ставка ПДФО 18%, — величина натурального коефіцієнта становить 1,219512.
Натуральний коефіцієнт обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт.
ПКУ в деяких випадках передбачено застосування звичайних цін при визначенні бази оподаткування.
При оподаткуванні ПДФО звичайні ціни застосовуються у разі надання фізособі безоплатно товарів (робіт, послуг) або індивідуальної знижки від вартості товарів (робіт, послуг) (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).
Звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо послуга чи товар придбавається з ПДВ, то до уваги слід взяти всю суму, у т. ч. ПДВ.
Відповідно до пп. 168.1.4. ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, то ПДФО, а також військовий збір слід сплатити до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
У формі №1ДФ такі суми відображаємо з ознакою доходу «126».
Військовий збір
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, зазначені у ст. 163 ПКУ.
У пункті 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не передбачене застосування натурального коефіцієнта для військового збору.
Щодо відображення в бухгалтерському обліку
Якщо купівля годинника для директора відбувається за кошти підприємства і таке придбання не є складовою фонду оплати праці, і, як наслідок, не є госпдіяльністю підприємства, витрати слід відобразити за Д-т 977 «Iнші витрати діяльності» Д-т 977 К-т 209, якщо це подорож — Д-т 977 К-т 631 (аналітика розрахунків туристичної компанії). Відповідно, це вплине на фінрезультат, а отже, — на зменшення податку на прибуток. Зауважимо, що ті платники податку на прибуток, які визначають фінансовий результат з коригуванням різниць, за такою операцією їх не визначають.
ЄСВ
Відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Як бачимо, ЄСВ нараховується на зарплатні виплати. А подорож чи годинник ну ніяк не можна прирівняти до заробітної плати. Тому вважаємо, що нараховувати ЄСВ у такому випадку не треба.
Та податківці у ЗIР, підкатегорія 301.03, вважають інакше і наголошують на тому, що така операція все ж таки буде базою нарахування ЄСВ, оскільки, на їхню думку, це підпадає під пп. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Iнструкції №5. Разові заохочення працівникам підприємства, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), належать до фонду додаткової заробітної плати, і таким чином на ці виплати нараховується ЄСВ.
Тож рекомендуємо у разі виникнення такої ситуації звернутися за індивідуальною податковою консультацією.
ПДВ
Відповідно до п. 198.1 ПКУ, до податкового кредиту на підставі зареєстрованої податкової накладної відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів або послуг.
Одночасно у періоді визнання податкового кредиту платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ, адже операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. Базою оподаткування є вартість придбання за п. 189.1 ПКУ. Не пізніше останнього дня податкового періоду складається податкова накладна, яка реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також зауважимо, що з погляду ПДВ операція з подарунком годинника або турпоїздки класифікується як постачання товарів згідно з п. 185. ПКУ. Тоді, згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ, при фактичному даруванні база для ПДВ не може бути нижчою від ціни придбання подарунків. Виходить доволі фіскальна ситуація, бо підприємство зобов'язане визнати податкове зобов'язання з ПДВ.
Отже, якщо підприємство власним коштом придбаває коштовну річ для директора, рекомендуємо таке придбання здійснювати без ПДВ.
Приклад Вартість подорожі, оплачена підприємством, становить 50000,00 грн без ПДВ. З метою оподаткування ПДФО дохід директора у вигляді додаткового блага становитиме 60975,60 грн (50000,00 грн х 1,219512).
Обчислимо суму ПДФО, яку підприємству потрібно утримати з доходу:
60975,60 грн х 18% : 100% = 10975,61 грн.
Обчислимо суму військового збору, яку підприємство має утримати з доходу:
50000,00 х 1,5% х 100% = 750,00 грн.
Суми ПДФО та військового збору утримуються за рахунок працівника, тобто з заробітної плати директора, проте слід пам'ятати про граничний термін сплати протягом трьох банківських днів.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт, «Дебет-Кредит»