Юрособа має акт на право постійного користування землею, виданий 1991 року. Кадастровий номер не отримувала, управління земельних ресурсів відмовляє у наданні довідки про нормативну грошову оцінку землі. Востаннє отримували довідку про нормативну грошову оцінку у 2015 році. За запитом у 2018 році видати таку довідку відмовили, хоча міськрада у 2016 році провела грошову оцінку землі та довідки на орендовані землі видаються без проблем. Як сплачувати податок на землю?
Правовий статус земель з режимом постійного користування
Відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №36131, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
1 Закон України від 07.07.2011 р. №3613-VI «Про Державний земельний кадастр».
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх держреєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Відповідно до п. 10 розділу VII Закону №3613, документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
При цьому слід враховувати, що стаття 132 ЗКУ називає наявність кадастрового номера істотною умовою для здійснення будь-яких правочинів із земельною ділянкою з режимом постійного користування.
Нагадаємо, що рішенням КСУ від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 визнано неконституційними такі положення ЗКУ:
— пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗКУ щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
КСУ про переваги постійного користування землею
Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі — в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є низка особливостей і переваг:
— право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;
— права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);
— постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.
— пункту 6 Постанови ВРУ від 18.12.90 р. №563-XII «Про земельну реформу щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Отже, слід врахувати, що на сьогодні законодавство не вимагає переоформлення земельної ділянки, наданої у постійне користування до 01.01.2004 р., тому й необхідності в отриманні кадастрового номера (потреби в отриманні/переоформленні техдокументації) також немає. По суті, таке право гарантовано протягом усього строку користування. Звісно, якщо не буде внесено зміни до законодавства щодо припинення чи зміни права постійного користування.
Зверніть увагу!
На нашу думку, поряд зі встановленням розмірів земельного податку, у т. ч. для земель, які перебувають у постійному користуванні госпсуб'єктів, відповідне рішення органу місцевого самоврядування має містити й посилання на те, яким чином була проведена нормативна грошова оцінка земель, що має використовуватись для визначення земельного податку на 2018 рік. Як показує систематичний аналіз рішень міських рад, викладених в Iнтернеті у відкритому доступі, у них вказується на проведення нормативної грошової оцінки земель міста ______, що затверджені рішенням _____ сесії _______ міської ради ______ скликання станом на 2013 — 2016 рр. Тобто фактично рішень про проведення нормативної грошової оцінки земель після 01.01.2017 р. не прийнято.
До речі, ознайомитись із інформацією про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів станом на 01.01.2018 р. можна на сайті Держгеокадастру за посиланням http://land.gov.ua/info/informatsiia-pro-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-naselenykh-punktiv-stanom-na-01-10-2017/.
Сплата земельного податку за «постійне» користування землею
КСУ однією з переваг постійного користування земельною ділянкою названа можливість для постійних землекористувачів, як і землевласників, сплачувати земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від орендної плати, величина якої встановлюється договором.
Задавалось би на перший погляд, достатньо заглянути до ПКУ у розділ щодо сплати податку на землю. Однак, як свідчить практика, не все так просто.
Так, відповідно до п. 271.1 ПКУ базою оподаткування є:
— нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
— площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) (пп. 271.2. ПКУ).
Щодо визначення нормативно-грошової оцінки землі звернімо увагу на таке.
Нормативно-грошова оцінка земель у межах населених пунктів здійснюється за Порядком, затвердженому наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 р. №489 (діє з 01.01.2017 р.), та проводиться юрособами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
Утім, як свідчить практика, госпсуб'єкти, які у січні 2018 року вже зверталися за довідками щодо нормативної грошової оцінки, отримали відмову від органів місцевого самоврядування.
Щодо земель сільгоспвикористання, то у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому КМУ, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення — оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території країни.
Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів держбюджету.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ПКУ, з урахуванням вимог цієї статті щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки без прийняття рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (п. 11 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-20181).
1 Закон України від 07.12.2017 р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
Отже, якщо ми говоримо про плату за землю, то, на нашу думку, відповідно до п. 271.2 ПКУ таке оприлюднення має стосуватися й земель, які перебувають у постійному користуванні госпсуб'єктів. Причому розмір земельного податку за такі землі має/може встановлюватися від нормативної грошової оцінки земель та може бути диференційований залежно від їх цільового призначення. Переважно ставка земельного податку для таких земель, як правило, коливається в середньому від 1% до 12%.
Щодо сільгоспземель Держгеокадастр надає інформацію, яка вказує на те, що з метою оподаткування платою за землю значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0 — пп. 9 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Кабмін 31.10.2011 р. прийняв постанову №1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», згідно з якою з 1 січня 2012 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), також застосовувався коефіцієнт змін у рентному доході 1,756. Але з 28.02.2017 р. норма втратила чинність і до значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі станом на 01.01.2018 р. не застосовується.
Станом на 01.01.2018 р. значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК та по областях визначені відповідно до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.05.2017 р. №262.
Висновки
Отже, враховуючи все вищенаведене, окреслимо висновки:
1) земельні ділянки у постійному користуванні госпсуб'єктів оподатковуються земельним податком на загальних підставах;
2) ставки плати за землю для земель, які перебувають у постійному користуванні, оприлюднюються органами місцевого самоврядування поряд зі ставками за інші земельні ділянки;
3) розмір земельного податку таких земель визначається залежно від нормативної грошової оцінки відповідної категорії земель;
4) інформація про нормативну грошову оцінку, у т. ч. земель у постійному користуванні, затверджувалась до 01.01.2017 р. відповідним рішенням органу місцевого самоврядування та видається у формі витягу з технічної документації.
Якщо отримати інформацію про новий розмір нормативно грошової оцінки землі не вдається, то незалежно від того, чи обізнаний користувач земельної ділянки про проведення такої оцінки у 2016 році (за умовами запитання), варто дізнатися про це або на сайті відповідної місцевої ради, або витребувати відомості про наявність/відсутність такого рішення через запит про публічну інформацію1. Якщо інформація підтвердиться, то, на нашу думку, варто взяти саме таку оцінку за базу оподаткування земельним податком, застосувавши до неї індексацію на 2017 рік (тобто коефіцієнт 1,0).
1 У порядку ст. 5 Закону України від 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, розмір земельного податку за землі госпсуб'єктів, які перебувають у них у постійному користуванні, оприлюднюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, а нормативна грошова оцінка може бути взята з наявної у госпсуб'єкта довідки станом на 2015 рік та проіндексована на коефіцієнт 1,0 за 2017 рік та 1,06 за 2016 рік (для сільгоспугідь — 1,0). Тобто фактично користувач земельної ділянкою може взяти ту нормативну грошову оцінку, яку було зазначено у декларації на 2017 рік.
Якщо ж користувачу все-таки стане достеменно відомо про оприлюднення рішення про нормативну грошову оцінку — враховуючи дані сайта органу місцевого самоврядування або відомості, отримані на запит, — то слід враховувати дату такого оприлюднення.
У разі оприлюднення до 15.07.2016 р. варто взяти за базу оподаткування таку оцінку вже в декларації на 2017 рік. Якщо після 15.07.2016 р., — нова нормативна грошова оцінка впливатиме на базу оподаткування лише у декларації сплати земельного податку на 2018 рік.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»