У 10 областях України на 30 днів вводиться воєнний стан. Але що це означатиме для підприємств та підприємців, а також для їхніх працівників?
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (далі — Закон №389), а також Указ Президента1.
Обмеження свобод — обов'язкові та ні
Згідно зі ст. 8 Закону №389, в областях України, в яких введено воєнний стан, може бути запроваджено 24 види заходів.
Проте з тексту указа Президента випливає, що не всі зазначені у Законі №389 заходи будуть застосовані цього разу. Зокрема, часткова мобілізація буде оголошуватись Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України. Тобто введення воєнного стану не означає, що всі його складові автоматично починають застосовуватися. Деякі з них вводитиме Президент, а деякі — призначатимуть військові адміністрації областей.
Що таке військові адміністрації?
Статус військових адміністрацій визначається ст. 4 Закону №389. По суті, це тимчасові державні органи, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан. Вони виконуватимуть функції місцевих органів самоврядування (повноваження військових адміністрації наведені у ст. 25 Закону №389).
Але також — не обов'язково і не автоматично з початку введення цього стану. Вони утворюються, лише якщо місцеві ради припиняють виконувати свої повноваження (через самоусунення, порушення законодавства тощо).
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Якщо ж військові адміністрації не утворюються, місцеві органи влади і далі виконують свої функції відповідно до законодавства України.
Те саме стосується і Верховної Ради України, і Кабінету Міністрів України, і решти міністерств та відомств.
Тобто не варто починати рахувати потенційні збитки. Цілком можливо, що більшість із таких заходів не буде застосована, враховуючи те, що воєнний стан вводиться лише на місяць.
Водночас звичайні обов'язки бізнесу — виплачувати зарплату, дотримуючись при цьому мінімальних гарантій, встановлених законодавством з праці, документально оформлювати працівників на роботу, подавати податкову і фінансову звітність, сплачувати податки — під час воєнного стану ніхто не скасовував. I штрафи за такі порушення залишаються. I перевірки від ДФС та інших контролерів у цей період не скасовуються.
Правосуддя в умовах воєнного стану
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Це прямо передбачено ст. 26 Закону №389.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, якщо ви подали або плануєте подати позов до суду під час воєнного стану, він розглядатиметься у звичайному порядку й у звичайні строки.
Відшкодування збитків, завданих під час введення воєнного стану, або повернення майна, що збереглося
Одним із заходів, які можливі під час воєнного стану, є вилучення або відчуження майна юридичних осіб для забезпечення захисту держави. I ці два терміни слід розрізняти.
Вилучення майна є тимчасовим і передбачає його повернення. Тому згідно зі ст. 3 Закону №47652 вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.
1 Указ Президента від 26.11.2018 р. №393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні».
2 Закон України від 17.05.2012 р. №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
А ось якщо відбулося відчуження (або вилучене майно неможливо повернути), стаття 23 Закону №389 передбачає повне відшкодування вартості такого майна або, якщо це можливо, надання на заміну іншого майна, за вибором власника.
Відшкодування може бути як попереднє (тобто те, яке здійснюється до відчуження майна), так і наступне (після відчуження). Правила його виплати встановлені статтею 10 цього Закону.
Попереднє відшкодування
Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Оцінка такого майна проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Тобто незалежним експертом-оцінювачем, або ж органами державної влади, або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити оцінку самостійно.
Компенсація (відшкодування) виплачується військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про відчуження, за кошти державного бюджету.
Як на вилучене, так і на відчужене майно складається акт. Одним з реквізитів такого акта є сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Наступне відшкодування
Якщо відшкодування наступне, то його мають виплачувати протягом п'яти наступних бюджетних періодів (тобто років).
Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до військового комісаріату за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна. Тобто і в цьому разі незалежна оцінка такого майна є обов'язковою.
I ще одне: стаття 12 Закону №4765 передбачає: якщо після воєнного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні саме цього майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Якщо суд вирішить повернути, то майно повертається колишньому власнику, а той повертає отриману компенсацію (відшкодування) за мінусом розумної плати за використання державою цього майна. Очевидно, що і розмір такої «розумної плати» має встановити суд.
Чого чекати ще?
Наприкінці зазначимо, що серед можливих наслідків введення воєнного стану є часткова мобілізація. Звісно, такими мобілізованими можуть знову стати працівники або ж підприємці. Будуть проведені і навчальні збори резервістів. Тому про гарантії таких фізосіб та обов'язки роботодавців щодо них ми нагадаємо в окремій статті, яку опублікуємо найближчим часом.
Ще одне питання, яке вже непокоїть читачів, — чи буде визнано введення воєнного стану форс-мажорними обставинами і чи звільнить це від виконання обов'язків під час воєнного стану.
Цю проблему наш юрист теж проаналізує окремо, у наступній статті.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»