Нещодавно правова бібліотека принципового платника податків поповнилася новим важливим рішенням із правовою позицією нового Верховного Суду щодо перенесення строків сплати податків у випадку, якщо граничний (останній) день їх сплати згідно з ПКУ припадає на вихідні або святкові дні.
Відомо, що після набрання чинності ПКУ в ньому лише частково збереглися положення законодавства, яке діяло раніше, і було встановлено, що в разі якщо останній день подання декларації припадає на вихідний, термін продовжується до наступного робочого дня. Однак для сплати податків такого передбачено не було.
I незважаючи на те, що це здається загальнозрозумілим, податківці роз'яснювали: якщо граничний строк сплати податку припадає на вихідний день, податок слід сплатити напередодні1.
Проте Верховний Суд, як видно з постанови від 23.10.2018 р. у справі №804/3230/172, вважає інакше — і стає на сторону платника податку, здорового глузду та європейської правової практики.
1 Див., наприклад, роз'яснення http://od.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/93197.html.
У згаданій справі розглядалося питання про строк сплати податку з квартальним звітним періодом — рентної плати за спеціальне використання води. Відповідно до п. 257.5 ПКУ, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Таким чином, граничним строком подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води було 09.02.2017 р. Десятий календарний день граничного строку сплати податкового зобов'язання з рентної плати, визначеної позивачем у податковій декларації за податковий (звітний) період — IV квартал 2016 р., припав на 19.02.2017 р. — вихідний день (неділю).
Податківці вважали граничним терміном сплати податку 17.02.2017 р. (п'ятницю), і з цього дня рахували для підприємства строк затримки в погашенні податкового зобов'язання.
Верховний Суд зазначає, що ПКУ не містить застережень щодо строку сплати податку у разі, якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день. Водночас у статті 5 Європейській конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16.05.72 р., підписаній державами — членами Ради Європи, яка застосовується для обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, визначено, що під час обчислення строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Проте якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк минає) строку, до завершення якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.
Суд касаційної інстанції (Верховний Суд) у цій справі знайшов правильним висновок судів попередніх інстанцій (які також були на боці платника податків) про перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний день, на перший після нього робочий день, у даному випадку на 20.02.2017 р. (понеділок) (див. приклад 1).
Прикро відзначати наполегливість податківців у цій справі, які дійшли до Верховного Суду, однак добре, що вони по суті програли, і платники, які практикують сплату податків в останній день строку, тепер мають принципову правову позицію Верховного Суду.
Зазначимо, що висновок, аналогічний до висновку Верховного Суду, містився в постанові Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 р. у справі 805/1211/16-а.1
Водночас ми би не радили автоматично переносити у своїх планах платежів сплату податків у подібних випадках на наступний робочий день. Надто ймовірно, що податківці не сприймуть цю практику і далі застосовуватимуть штрафи в подібних випадках. Тож користатися цим варто тоді, коли підприємство не має можливостей сплатити податок напередодні.
Водночас Державній фіскальній службі варто порекомендувати сприйняти це рішення Верховного Суду як усталену практику, налаштувати відповідне програмне забезпечення та підготувати для платників податків і контролюючих органів узагальнюючу податкову консультацію, яку має видати Мінфін.
А якщо підприємство через фінансові труднощі або з інших причин потрапить до ситуації, коли буде змушене затримати сплату податку, дата завершення граничних строків його сплати матиме значення і для визначення розміру санкцій за затримку сплати. Адже відповідно до ст. 126.1 ПКУ, сума штрафу у разі затримки до 30 календарних днів включно становить 10% суми податкового боргу, а у разі затримки більше 30 календарних днів штраф буде вже вдвічі більшим і становитиме 20% суми податкового боргу (саме в неправильно обчисленому розмірі штрафу через неправильно визначений строк затримки сплати полягав спір, що виник між платником і контролюючим органом у згаданій справі №804/3230/17).
Принагідно згадаймо також досить відоме рішення у справі щодо строків сплати податків, прийняте ще Верховним Судом України 09.06.2015 р. у справі за позовом ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані»2, в якій зверталася увага на те, що 10 днів граничного строку сплати податку слід рахувати від дня, коли минув граничний строк подання декларації. А це не завжди суто автоматично 20-те число наступного місяця (чи відповідно 40-й день після закінчення кварталу) (див. приклад 2).
З рішення у цій справі випливає, що в разі коли граничний строк подання декларації припав на вихідний і його було перенесено на понеділок, 10 днів для сплати податків (а цей строк відповідно до п. 57.1 ПКУ діє для всіх податків, що сплачуються на підставі податкової декларації або розрахунку) слід рахувати з вівторка.
Про цю справу податківці добре знають і неодноразово писали про неї у своїх роз'ясненнях3. Проте чомусь у розглянутій вище справі вони наполегливо оскаржували рішення суду аж до найвищої судової інстанції.
1 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65489632.
2 Справа №21-18а15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46047496.
Нагадаємо також про те, що граничний строк сплати ЄСВ переноситься згідно з п. 11 розділу IV Iнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 04.05.2018 р. №469), див. приклад 3.
Розгляньмо приклади з урахуванням двох згаданих судових справ і використовуючи для прикладу строки сплати податків і ЄСВ, які в найближчі місяці можуть припасти на вихідні або святкові дні.
Приклад 1 Граничний строк сплати ПДФО з нарахованих, але не виплачених фізособам доходів за лютий 2019 р. (30 календарних днів після закінчення звітного місяця) минає не 30 березня 2019 р. (бо це субота) і не напередодні в п'ятницю, а в понеділок 1 квітня 2019 р.
Приклад 2 Строк подання місячної декларації з ПДВ за грудень 2018 р. минає не 20 січня 2019 р. (бо це неділя), а в понеділок 21 січня 2019 р. Відповідно граничний строк сплати ПДВ за грудень 2018 р. (10 днів після граничного строку подання декларації) не 30 січня 2019 р., а 31 січня 2019 р.
Приклад 3 Граничний строк сплати ЄСВ з нарахованої, але не виплаченої зарплати за грудень 2018 р. (згідно з ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ) не 20 січня 2019 р. (бо це неділя), а понеділок 21 січня 2019 р.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор