Підприємство (платник 4-ї групи ЄП та платник ПДВ) продає легковий автомобіль фізособі. Які особливості оподаткування? Як виписати ПН? Що з обмеженням на готівкові розрахунки?
Насамперед зазначимо, що ПН складається на дату виникнення податкових зобов'язань. За п. 187.1 ПКУ це дата події, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата, а в разі постачання за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку;
або дата відвантаження товарів/послуг — тобто в нашому випадку дата акта приймання-передачі автомобіля і переходу права власності до фізособи.
База оподаткування за п. 188.1 ПКУ не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого здійснюється продаж авто (або за звичайними цінами, якщо облік не ведеться).
Податкова накладна, що складається на неплатника ПДВ, має певні особливості. У верхній лівій частині такої ПН роблять позначку «X» — «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» та зазначають тип причини «02 — складена на постачання неплатнику податку». У графі «Отримувач (покупець)» пишуть «Неплатник», а у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний IПН «100000000000». Решту реквізитів такої ПН зазначають у загальному порядку.
Однак, попри те що така ПН не підлягає отриманню покупцем, це не знімає з продавця обов'язку її реєстрації в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ.
Позаяк фізособа за зазначеною операцією є покупцем і сплачує за придбаний актив, то його вартість не є оподатковуваним доходом такого покупця та у формі №1ДФ не відображається.
Проте у пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ згадано такі додаткові блага, як суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, — для випадку, коли автомобіль продається фізособі зі знижкою від середньоринкової ціни, зокрема, якщо така знижка досить значна.
Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).
На сьогодні методику визначення звичайної ціни в неконтрольованих операціях законодавством не встановлено. Формально з метою визначення доходу від продажу ОЗ звичайною ціною буде вважатися його ціна, передбачена умовами договору. Однак не можна виключати можливості виникнення розбіжностей з контролюючими органами і необхідності доведення встановленої ціни.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Отже, розмір такої знижки оподатковуватиметься і військовим збором за ставкою 1,5%.
Щодо готівкових обмежень, то підприємство має право отримувати від покупця-фізособи готівкою не більше ніж 50 тис. грн протягом одного дня. Якщо ж покупець перераховує кошти безпосередньо на рахунок підприємства-продавця, то жодних обмежень не встановлено. Докладніше про готівкові обмеження див. «ДК» №46/2018.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»