Податкова накладна — це важливий документ для платника ПДВ, помилки в якому можуть коштувати йому дуже дорого. А її ще треба зареєструвати в ЄРПН правильно та вчасно. Відтак відобразити в декларації та не «промахнутися» зі звітним періодом… А коли ПН можна взагалі не відображати в декларації? У цій статті ми зібрали найпопулярніші запитання про податкові накладні.
Протягом якого строку реєструються податкові накладні та РК в ЄРПН?
Граничні строки реєстрації ПН та РК на збільшення суми компенсації та відповідно суми ПДВ визначені у п. 201.10 ПКУ. Так, реєстрація ПН та/або РК до них у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків:
— для ПН/РК, складених з 1 до 15 к. д. (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Наприклад, ПН/РК, складені з 1 до 15 лютого, реєструються до 28 (29) лютого, складені з 1 до 15 березня — до 31 березня, з 1 до 15 квітня — до 30 квітня включно;
— для ПН/РК, складених з 16 до останнього к. д. (включно) календарного місяця, — до 15 к. д. (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
При цьому для РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (мається на увазі випадок, коли покупець — платник ПДВ зобов'язаний здійснити реєстрацію), граничний строк реєстрації — протягом 15 к. д. з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем). Це правило почало діяти з 01.01.2018 р., але не без нюансів. Ця норма мала на меті захистити покупців від штрафів через порушення постачальниками обов'язку щодо складання та надсилання їм розрахунків коригування для реєстрації. Але податківці вважають, що вони не мають механізму контролю дати, якою покупець отримав РК від постачальника, щоб потім від неї відрахувати 15 к. д. Почасти з цим можна погодитися, адже РК можна передати на магнітному носії, переслати електронною поштою, надати за допомогою спеціального програмного забезпечення з електронного документообігу і, нарешті, скористатися електронним кабінетом платника податків1. Лише в останньому випадку податківці теоретично можуть мати доступ до інформації про дату надсилання РК від постачальника покупцю, в інших випадках — ні. Відповідно, вони і не можуть визначити, чи дотримався покупець 15-денного строку для реєстрації такого РК, тому і наполягають на тому, що такі РК повинні бути зареєстровані протягом 15 днів з дати їх складання.
Так, у IПК від 20.07.2018 р. №3204/6/99-99-15-03-02-15/IПК та від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/IПК податківці радять при реєстрації РК покупцем — платником ПДВ дотримуватися загальновстановлених строків для реєстрації ПН, які ми щойно розглянули. Вони зазначають: позаяк у ПКУ не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого РК, то для недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку в СЕА ПДВ ∑ Перевищ слід реєструвати РК до ПН на зменшення в межах загальних строків. Звісно, це лише рекомендація податківців, яка не має сили нормативного документа. Проте тим, хто не бажає суперечок з податківцями, варто цієї рекомендації дотримуватися. Iнакше доведеться оскаржувати штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування за ст. 56 ПКУ (тобто в адміністративному або судовому порядку).
А ось строків, протягом яких постачальник має скласти і надіслати такий РК для його реєстрації, ПКУ не встановлює, так само як не встановлює і відповідальності для постачальника за затримку в такому складанні. Це й не дивно, адже РК на зменшення працює на користь самого постачальника, тож він повинен бути сам зацікавлений у тому, щоб вчасно скласти та надіслати покупцю для реєстрації РК, який допоможе йому зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ. I якщо постачальник складе РК заднім числом, то покупець може підпасти під штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію такого РК, якщо отримає його пізніше, ніж граничні строки реєстрації ПН/РК.
Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію зменшувальних РК?
Штрафна санкція за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК визначається у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в несвоєчасно зареєстрованих ПН/РК — ст. 120-1 ПКУ. У цій статті немає прямої вказівки на те, що робити1, що є базою для розрахунку штрафу, є від'ємною.
Арифметично тут є два варіанти: а) розраховувати штраф виходячи з від'ємної суми ПДВ і, відповідно, не застосовувати штрафну санкцію через від'ємну суму штрафу; б) розраховувати штраф від абсолютної суми ПДВ, зазначеної у РК на зменшення. Тут маємо неоднозначне трактування прав та обов'язків контролюючих органів: нараховувати штраф на від'ємну суму або ні. Згадаймо, що у ПКУ є норма про презумпцію правомірності рішень платника податку у разі неоднозначного трактування норм ПКУ — пп. 4.1.4 ПКУ. Але тут маємо випадок, коли рішення приймає контролюючий орган, а не платник податку, тож контролери можуть не зважати на цю норму.
Відповідно, вони обрали більш фіскальний варіант «б». У листі ДФС від 23.08.2016 р. №18356/6/99-95-42-01-15 податківці зауважують: якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ терміну, то штрафні санкції відповідно до ст. 120-1 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування. У ЗIР, підкатегорія 101.272, вони цього вже не стверджують, але зазначають, що штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються до особи, на яку покладено обов'язок щодо такої реєстрації, тобто на покупця. А у вищезгаданому листі ще додають, що штраф застосовується незалежно від причин, які призвели до порушення, себто навіть якщо це сталося з вини постачальника.
Якщо граничний термін реєстрації ПН/РК припадає на святковий, неробочий або вихідний день?
Операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години (п. 3 Порядку ведення ЄРПН3). В позаопераційний час ПН/РК не реєструються, але їх можна надсилати до ЄРПН у цей час — з таким розрахунком, що їх реєстрація має відбутися у найближчий операційний день. Раніше, до 24.03.2018 р., реєструвати ПН та РК можна було щодня з 00:00 до 23:00. Мабуть, операційний день було скорочено у зв'язку з введенням механізму блокування реєстрації ПН/РК та з метою проведення технічних та регламентних робіт. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
1 За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
2 Відповідь на запитання: «До кого застосовується штраф за порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?».
3 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
Зверніть увагу! Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем для реєстрації ПН/РК. Це прямо передбачено у п. 3 Порядку ведення ЄРПН. Також податківці дали ствердну відповідь на запитання: «Чи може платник ПДВ зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної?» — у ЗIР, підкатегорія 101.16.
Проте поповнити спецрахунок у системі СЕА ПДВ у такий день буде неможливо, адже кошти у небанківський день не переказуються. Тож в останній день граничного строку для реєстрації ПН/РК, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день, можна зареєструвати лише ПН/РК у межах наявного ліміту, розрахованого за формулою, що наведена у п. 200-1.3 ПКУ, без можливості поповнення спецрахунку або реєстрації митної декларації. Також в останній день можна дочекатися реєстрації постачальниками вхідних податкових накладних і за рахунок збільшення ліміту внаслідок цього зареєструвати і свої ПН/РК.
Чи можна зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену раніше ніж 365 днів до поточної дати?
До 03.12.2017 р. це технічно неможливо було зробити. Тому з цієї дати викладено у новій редакції абзац вісімнадцятий п. 201.10 ПКУ, відповідно до якого платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р., в яких загальна сума ПДВ не перевищує наявного ліміту для реєстрації ПН/РК. При цьому штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію таких ПН/РК, передбачені ст. 120-1 ПКУ, застосовуються на загальних підставах. Зокрема, за порушення строку реєстрації ПН/РК на 366 і більше календарних днів застосовується санкція в розмірі 50% суми ПДВ.
Сам факт несвоєчасної реєстрації ПН/РК виявляється під час камеральної перевірки, порядок проведення якої визначено ст. 76 ПКУ. ППР надсилається платнику ПДВ згідно з п. 86.8 ПКУ протягом 10 р. д. з дня вручення йому акта камеральної перевірки. На практиці це може статися і раніше, в тому числі і в день вручення акта — податківці одночасно вручають акт та вже готове ППР. У цьому ППР зазначаються дані ПН/РК, щодо яких було порушено строки реєстрації, розмір та суми штрафу, загальна сума штрафу за всіма ПН/РК, включеними до ППР, строки та реквізити для сплати штрафу.
Який останній термін реєстрації ПН/РК при анулюванні платника ПДВ?
Якщо реєстрація платника ПДВ анулюється з будь-якої причини, для нього скорочуються граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Нагадаємо, що причини анулювання реєстрації платником ПДВ перераховані у п. 184.1 ПКУ. Відповідно до п. 184.2 ПКУ анулюється реєстрація платника ПДВ на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ПКУ, тільки за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, може анулюватися як за заявою платника ПДВ, так і за самостійним рішенням контролюючого органу. Тож платникам ПДВ потрібно стежити за тим, щоб не давати підстав для несподіваного анулювання їхньої реєстрації як платників ПДВ, або знати про це заздалегідь та підготуватися. Зокрема, слід подбати про складання та реєстрацію ПН/РК відповідно до п. 184.7 ПКУ, який передбачає нарахування ПЗ з ПДВ на всі товари/послуги, необоротні активи, не використані в госпдіяльності на дату анулювання реєстрації платника ПДВ.
Останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників ПДВ буде період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду (тобто перше число наступного місяця або кварталу) до дати анулювання реєстрації. Позаяк право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має лише особа, зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право ця особа втрачає (п. 184.5 ПКУ). Тож колишній платник ПДВ, реєстрацію якого анульовано, вже не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, попри те що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації. Щодо цього див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2016 р. №8078/10/26-15-12-01-18.
Якщо не зареєструвати ПН/РК до дати анулювання, то вони так і залишаться незареєстрованими назавжди. На цей випадок у п. 120-1.1 ПКУ передбачено штраф в розмірі 50% від суми ПДВ — за порушення строку реєстрації на 366 та більше календарних днів.
Коли слід включати вхідні та вихідні ПН до декларації?
Протягом всього періоду існування в Україні ПДВ та податкових накладних завжди працювало два правила.
Перше правило: вихідні податкові накладні та РК на збільшення завжди відображаються в декларації за той звітний період, в якому вони складені, незалежно від факту їх реєстрації в ЄРПН. Тобто несвоєчасно зареєстровані ПН, незарестровані та заблоковані ПН у будь-якому разі включаються до декларації за поточний звітний період. Це випливає з того, що ПН складають на дату виникнення податкових зобов'язань відповідно до п. 201.1 ПКУ, а податкові зобов'язання, своєю чергою, виникають на дату події, яка сталася першою, — отримання оплати або відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг (п. 187.1 ПКУ). Iншими словами, якщо подія (оподатковувана операція) сталася, то податкові зобов'язання виникли і вони мають потрапити до декларації незалежно від того, чи були взагалі складені відповідні ПН. Тож у місячних платників ПДВ у графі 3 «Період складання податкових накладних» таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ1 завжди зазначається звітний місяць. Iнше значення у цій графі свідчитиме про те, що в декларації допущено помилку. Власне, ця графа призначена не для місячних, а для квартальних платників ПДВ2, які фіксують там фактичний місяць складання ПН, що їх вони склали у поточному звітному кварталі.
Друге правило: вхідні ПН та РК на зменшення можна включити до декларації як у поточному звітному періоді, так і в наступних періодах. Це залежить від факту реєстрації ПН та РК в ЄРПН. При цьому не забуваймо про те, що фактичний період складення ПН/РК — місяць та рік — зазначається в графі 3 «період складання» таблиці 2 додатка 5 до декларації з ПДВ. Саме за цими даними податківці зможуть порівняти вхідні ПН у покупця з вихідними ПН у постачальника.
Проте завжди були встановлені і певні строки, після закінчення яких вхідну податкову накладну взагалі вже не можна включати до податкового кредиту та відповідно до декларації. У різні часи були встановлені різні строки, але тепер діє строк 1095 к. д.3 з дати складення ПН/РК, протягом якого можна включати до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.
1 За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.
2 Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період відповідно до п. 202.2 ПКУ.
3 Цей строк діє з 03.12.2017 р. згідно із Законом України від 09.11.2017 р. №2198-VIII.
З початку роботи СЕА ПДВ з'явилося і третє правило. ПН/РК, зареєстровані з порушенням строків, установлених п. 201.10 ПКУ, включаються покупцем (іноді продавцем, коли зменшувальний РК реєструє покупець) до декларації у тому звітному періоді, в якому вони фактично були зареєстровані, в тому числі їх можна включити до декларації і пізніше, але протягом 1095 к. д. Це правило діє завжди, в тому числі і коли ПН/РК зареєстровані до закінчення граничного строку подання декларації. Наприклад, податкова накладна складена 12 жовтня, а зареєстрована з порушенням строку 1 листопада. Позаяк строк її реєстрації — 31 жовтня, вона вже не може бути включена покупцем до декларації за жовтень, незважаючи на те що на час підготовки цієї декларації вона вже зареєстрована. Тепер її можна включити до декларації за листопад або за наступні місяці в межах граничного строку 1095 к. д. Але у ПКУ немає жодних обмежень щодо застосування строку 1095 днів для включення до податкового кредиту податкових накладних, складених до 03.12.2017 р., тож поточна редакція п. 198.6 ПКУ діє для всіх податкових накладних, складених не раніше 1095 днів.
На практиці строк 1095 к. д. може дещо збільшитися — а саме до граничного строку подання декларації з ПДВ за той період, на який припадає 1095-й к. д. з дати складення ПН/РК. Наприклад, податкову накладну, складену 01.11.2015 р., можна буде включити до декларації за будь-який звітний період до жовтня 2018 р. включно, тому що 1095-й день з дати її складення припадає на 31.10.2018 р., а ПН, складену 02.11.2015 р., можна буде включити ще до декларації за листопад 2018 р., тому що 1095-й день з дати її складення припадає вже на 01.11.2018 р.
Подавати уточнюючий розрахунок до декларації саме за той період, у якому складена вхідна ПН/РК, та уточнювати показники податкового кредиту за цей період зовсім не обов'язково, хоча це і можливо. До речі, подання уточнюючого розрахунку до декларації збільшує строк, протягом якого податківці мають право визначити суму податкових зобов'язань за уточненою декларацією, а саме: вони можуть це зробити протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (п. 102.1 ПКУ). Таким чином, можна подовжити собі строк давності для податкової перевірки аж до шести років.
Чи буде штраф за несвоєчасну реєстрацію помилкової податкової накладної?
Наприклад, на практиці може трапитися така ситуація: 16.10.2018 р. було складено та зареєстровано податкову накладну, у якій допущено механічну помилку у даті: дата була зазначена як 16.10.2017 р. На помилкову дату немає відповідної операції постачання. У жовтні 2018 р. до помилкової ПН складено РК та нову ПН від 16.10.2018 р. Чи має бути штраф за несвоєчасную реєстрацію помилкової ПН від 16.10.2017 р.? В індивідуальній консультації від 25.04.2018 р. №1855/6/99-99-12-02-01-15/IПК податківці розглянули ситуацію, коли суб'єкт господарювання помилково зареєстрував податкову накладну, при цьому порушивши терміни реєстрації. Вони нагадали, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ПКУ.
Якщо податкова накладна була складена з неправильною датою, вона визнається помилковою та підлягає сторнуванню шляхом складання РК до неї, з подальшим складанням нової ПН з правильною датою (див. IПК ДФСУ від 26.10.2017 р. №2388/6/99-99-15-03-02-15/IПК). Зверніть увагу: позаяк податківці затвердили1 перелік причин для коригування, єдина причина коригування, з якою можна скласти РК до помилкової податкової накладної, в цьому випадку є «повернення товару або авансових платежів». На думку податківців, якщо така помилкова накладна була зареєстрована з порушенням термінів (наприклад, помилково зазначили минулий місяць чи рік), то, незважаючи на статус «зайво складеної» накладної, до платника податків однаково будуть застосовуватись штрафні санкції за п. 120-1 ПКУ. Ґрунтується така фіскальна позиція податківців на тому, що статтею 120-1 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як зайво складені — див. IПК ДФСУ від 10.08.2017 р. №1570/6/99-99-15-03-02-15/IПК.
Ми пропонуємо такі аргументи проти застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію помилкових податкових накладних. Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 201.10 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафів на платника ПДВ. Для якої дії передбачено строк у п. 201.10 ПКУ? Відповідно до п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Отже, обов'язок щодо складання, реєстрації ПН покладається на платника ПДВ лише при здійсненні операції з постачання товарів/послуг. Якщо операції постачання не було здійснено, то цей обов'язок теж не виникає. Тобто платник ПДВ не мав обов'язку щодо реєстрації помилкової ПН/РК та надання її покупцю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Обов'язок реєстрації помилкової ПН не передбачений законодавством. Далі, позаяк такий примус робити те, щодо чого не встановлено обов'язку, заборонений Конституцією, то і застосування штрафу за такі дії теж є неправомірним. Штраф застосовується лише за невиконання дій, які є обов'язком. Такі самі аргументи будуть щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію РК до ПН, адже ст. 192 ПКУ теж встановлює обов'язок реєстрації тільки тих РК, що складаються при настанні подій, передбачених ст. 192 ПКУ (перегляд цін після постачання, повернення товару чи передоплати тощо). Якщо такі події не настають, обов'язку щодо реєстрації РК теж немає. Але платник ПДВ має право виправити помилки за допомогою РК.
Чи відображати помилкові ПН та РК у декларації?
Помилкові ПН та РК до них не підлягають відображенню в декларації з ПДВ, але з певними умовами. ДФСУ у листі від 29.12.2017 р. №3225/6/99-99-15-03-02-15/IПК наголошує, що обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, зазначені в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, складений без факту здійснення господарської операції, також не підлягає відображенню в декларації з ПДВ.
Проте ця схема коректно працює лише в тому випадку, коли помилкова ПН та РК до неї складені в одному звітному періоді та вчасно зареєстровані. В інших випадках, коли ПН та РК складені в різних звітних періодах або коли їхня реєстрація відбулася невчасно, у формулі ліміту реєстрації ПН/РК виникне сума перевищення ∑ Перевищ. Тому такі документи слід відображати у звітності за загальними правилами. Щодо цього див. IПК від 10.07.2018 р. №3048/6/99-99-15-03-02-15/IПК1.
Чи мають значення нулі на початку IПН постачальника або покупця для реєстрації ПН/РК?
Нерідко трапляється така ситуація: підприємство зареєструвало ПН, яка успішно пройшла реєстрацію і має статус зареєстрованої в ЄРПН. Але контрагент за допомогою програмного забезпечення з електронного документообігу відхиляє цю ПН через те, що в ній допущено помилку в IПН контрагента — першу цифру IПН «0» не було зазначено. Чи правильні дії контрагента і як слід вчинити постачальнику?
ДФСУ у ЗIР, підкатегорія 101.16,2 зазначила, що заповнюють рядок «Iндивідуальний податковий номер» (далі — IПН) отримувача (покупця) в податковій накладній залежно від статусу отримувача (покупця), зокрема юридична особа, фізична особа — підприємець, неплатник ПДВ. IПН для фізосіб — це 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення, не повинні містити жодних інших знаків та символів.
1 Наш коментар до цієї IПК читайте на сайті «ДК» за посиланням https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/49108.
2 Запитання: «Чи зазначаються при складанні податкової накладної, в якій рядок «Iндивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) є 10-значним, нулі та чи є помилкою відсутність/наявність нулів перед таким 10-значним номером?».
Для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі електронного документа звітності суб'єктів господарювання. Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких IПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність у податковій накладній перед 10-значним IПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Процедура відхилення податкових накладних та РК до них не передбачена чинним законодавством та жодним чином не впливає на зміну прав чи обов'язків сторін операції. Тож постачальнику не потрібно складати РК до такої податкової накладної та формувати нову ПН з нулями перед IПН, а покупець не втрачає права на податковий кредит.
Якщо не працює СЕА ПДВ або казначейство невчасно зарахувало кошти на поповнення спецрахунку, чи будуть штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК?
На практиці податківці надсилають ППР на сплату таких штрафів, проте є і позитивна судова практика щодо їх оскарження. Наприклад, ВСУ у постанові від 30.01.2018 р. № К/9901/2226/17 у справі 816/390/17 погодився, що реєстрація ПН із порушенням термінів у зв'язку з несвоєчасним зарахуванням коштів до СЕА ПДВ відбулася не з вини платника ПДВ. Останній довів учинення всіх дій для своєчасної реєстрації ПН. А це виключає склад податкового правопорушення та доводить безпідставність та протиправність ППР. Також є позитивне рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 р. у справі № 815/2697/18, в якому суд звертає увагу на відсутність вини платника ПДВ у несвоєчасній реєстрації ПН. Отже, єдиний варіант захисту в цьому випадку — оскарження ППР, якщо податківці його все ж таки надіслали. При складанні скарги рекомендуємо звернути увагу на формулювання п. 120-1.1 ПКУ: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку…». Тож якщо порушення сталося саме з вини платника ПДВ, тільки тоді мають застосовуватися штрафи. Якщо платник ПДВ доведе відсутність своєї вини, він матиме високі шанси на оскарження ППР.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»