За якою формою юрособи подають фінансову звітність до ДФС? Якою є тривалість їхніх податкових перевірок? Усе це залежить від їхнього розміру. Які критерії при цьому враховують податківці, вони пояснили в IПК ДФСУ від 10.10.2018 р. №4372/6/99-99-14-03-03-15/IПК (див. «ДК» №44/2018).
Правила подання фінзвітності до ДФС
У коментованій IПК податківці нагадали, що фінансова звітність за п. 46.2 ПКУ є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною. Отже, подавати її до ДФС повинні саме платники податку на прибуток (і неприбуткові організації).
Але за якою формою подавати таку фінзвітність, ПКУ не встановлює. Адже правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання фінансової звітності в Україні визначено положеннями Закону про бухоблік. Тож доведеться аналізувати бухгалтерське законодавство.
Тепер коротко нагадаємо правила подання фінзвітності до ДФС.
Строки подання
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках (тобто за п. 46.2 ПКУ) подають до органів доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річну фінансова звітність підприємства подають до органів доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.
На сьогодні податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Поквартально декларацію з податку на прибуток (далі — декларація) подають:
— платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн грн;
— платники податку на дохід — суб'єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей (п. 137.8 ПКУ).
Також є спеціальні строки подання податкової звітності для неприбуткових організацій, які втратили такий свій статус.
Решта платників податку на прибуток подають декларацію та, відповідно, фінзвітність до ДФС раз на рік.
Вплив на декларацію
Чимало показників декларації з податку на прибуток беруться з даних фінзвітності. I це не випадково, адже за пп. 134.1.1 ПКУ оподатковуваним доходом (тобто базою для нарахування цього податку) наразі є фінансовий результат, визначений у бухгалтерському обліку, хоча і відкоригований на податкові різниці. А звідки взяти інформацію про фінансовий результат до оподаткування? Звісно, зі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). З цього ж звіту береться інформація про сукупний річний дохід за мінусом непрямих податків та решта показників.
Податківці про це добре знають та використовують під час камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток. Тож радимо уважно прочитати лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.2016 р. №321/7/04-36-15-03-22. Хоч з часу складання цього листа минуло вже майже три роки, у ньому докладно описується, як податківці порівнюють показники поданої декларації та фінзвітності.
Як ми вже зазначили вище, тепер така фінзвітність є додатком до такої декларації та її невід'ємною частиною. Тому про подану фінзвітність у самій декларації проставляється позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».
За якою формою подавати фінзвітність?
У коментованій IПК податківці нагадують про критерії, за якими юрособи з 01.01.2018 р. розрізняються за їхніми розмірами. Їх встановлено п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.
Щоправда, у коментованій IПК податківці не зазначили, які юрособи та яку фінзвітність повинні подавати. Але вони робили це раніше, і зв'язок між формою фінзвітності та розміром юрособи є прямим (див. таблицю 1).
Таблиця 1
За якою формою подається фінзвітність до ДФС
| Категорія платника податку на прибуток | Фінансова звітність, яку має бути подано |
| Платники податку на прибуток (крім суб'єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб'єктів господарювання) | Разом із квартальною декларацією — квартальна фінансова звітність, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати. Разом із річною декларацією — річна фінансова звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №1-5) |
| Платники податку на прибуток — суб'єкти мікропідприємств, малого підприємництва, представництва іноземних суб'єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами | Разом із квартальною або річною декларацією — скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. №1-м, ф. №2-м), Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. №1-мс, ф. №2-мс)) |
| Неприбуткові організації (крім тих, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) | Разом зі Звітом — Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №1-5) |
| Неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств | Разом зі Звітом — скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. №1-м, ф. №2-м), Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. №1-мс, ф. №2-мс)) |
| Суб'єкти державного сектору | Разом зі Звітом — форми фінансової звітності у складі Балансу (форма №1-дс), Звіту про фінансові результати (форма №2-дс), Звіту про рух грошових коштів (форма №3-дс), Звіту про власний капітал (форма №4-дс), Приміток до річної фінансової звітності (форма №5-дс) |
Тривалість податкових перевірок залежить від розміру платника податків
Зауважимо, що тривалість податкових перевірок залежить від категорії платника податків.
А вже вона може залежати від розміру юрособи. Хоча обсяги отриманого доходу та сплачених податків не є пропорційними величинами (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Строки проведення документальних планових та позапланових перевірок (ст. 82 ПКУ)
| Категорія платника податків | Тривалість документальної перевірки |
| Великі платники податків | Планова перевірка не перевищує 30 робочих днів (з можливістю продовження на 15 робочих днів). Позапланова перевірка не перевищує 15 робочих днів (з можливістю продовження на 10 робочих днів) |
| Суб'єкти малого підприємництва | Планова перевірка не перевищує 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 робочих днів). Позапланова перевірка не перевищує 5 робочих днів (з можливістю продовження на 2 робочі дні) |
| Iнші платники податків | Планова перевірка не перевищує 20 робочих днів (з можливістю продовження на 10 робочих днів). Позапланова перевірка не перевищує 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 робочих днів) |
Але хто є хто з названих у ст. 82 ПКУ платників податків?
Наразі нормами ПКУ встановлено лише визначення великих платників податків. Відповідно до пп. 14.1.24 ПКУ, до великих платників податків належать юридичні особи або постійні представництва нерезидентів на території України, в яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні звітні квартали перевищує еквівалент 50 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів за такий самий період перевищує еквівалент 1 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тис. євро.
А от поняття суб'єкта малого підприємництва немає. Через це неможливо за допомогою ПКУ визначити й «інших платників податків» (яких логічно називати середніми).
Тож податківці звернулися до п. 5.3 ПКУ. За ним інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначено ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. У зв'язку з цим податківці наголосили, що для визначення тривалості перевірок цих суб'єктів господарювання потрібно застосовувати норми пункту 3 ст. 55 ГКУ.
Так, суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Iнші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.
Тож за роз'ясненням ДФС для визначення тривалості проведення перевірок підприємства поділяються за нормами пп. 14.1.24 ПКУ та ст. 55 ГКУ.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»