Уряд доручив Держпраці, ДФСУ, Пенсійному фонду, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести починаючи з 5 жовтня 2018 року комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Проаналізуймо, чого чекати від таких перевірок роботодавцям.
Відвідувачі нашого сайта знають1, що з 5 жовтня 2018 р. роботодавцям слід чекати на комплексні перевірки за участю ДФСУ, ПФУ, Держпраці тощо. Такі перевірки проводитимуться насамперед для виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах».
1 https://news.dtkt.ua/law/inspections/50411. Про те, кого перевірятимуть у першу чергу, та про можливі наслідки порушень, виявлених під час таких перевірок, — https://news.dtkt.ua/law/inspections/50306.
Як підготуватися до таких комплексних заходів (перевірок)? Що потрібно знати під час допуску до таких перевірок? Як оформляються результати цих перевірок? Про це і не тільки — у дайджесті запитань-відповідей.
Коли проводяться комплексні заходи контролю?
Порядок проведення комплексних заходів (перевірок) визначено Законом про держнагляд та Порядком №350.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону про держнагляд, у разі якщо суб'єкта господарювання на певний період включено до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно, тобто одночасно всіма такими органами державного нагляду (контролю).
От саме це і має назву комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) (ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд). За таких умов план комплексних заходів затверджується наказом ДРСУ та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше 15 листопада року, що передує звітному (п. 3 Порядку №350). Тобто якщо комплексні заходи мають проводитись у 2018 році, відповідний план мав бути затверджений та оприлюднений ДРСУ до 15.11.2017 р.
Проте План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік затверджено наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 р. №139.
Чи можуть вноситися зміни до плану комплексних заходів?
Так, можуть. Внесення таких змін урегульовано Порядком №387, ним же встановлено відомості, щодо яких може бути внесено зміни.
Зміни можуть вноситися щодо відомостей, визначених абзацами другим — восьмим ч. 2 ст. 4-1 Закону про держнагляд, зокрема, про:
1) юридичних осіб — найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, види діяльності, ступінь ризику від провадження госпдіяльності;
2) фізичних осіб — підприємців — прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу доходів і зборів та мають відмітку у паспорті), місце проживання, види діяльності, ступінь ризику від провадження госпсуб'єктом госпдіяльності;
3) найменування органів держнагляду (контролю);
4) види госпдіяльності, що підлягають держнагляду (контролю);
5) річні плани проведення заходів держнагляду (контролю) та план проведення комплексних заходів держнагляду (контролю);
6) дату і номер наказу (рішення, розпорядження), місце здійснення заходу, строки здійснення, тип, підставу та предмет здійснення заходу, найменування органу державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Зміни до наведених вище відомостей вносяться до системи суб'єктами наповнення (тобто органами контролю) не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення, в якому містяться відповідні відомості чи зміни до них (п. 25 Порядку №350).
Де можна дізнатися, кого включили до плану комплексних перевірок?
Доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) здійснюється через мережу Iнтернет та є відкритим і безоплатним (ч. 3, 4 ст. 4-1 Закону про держнагляд).
Отже, дізнатись про тих суб'єктів господарювання, щодо яких має бути проведено комплексні заходи (також планові та позапланові), можна на інспекційному порталі ДРСУ https://inspections.gov.ua/ за такими критеріями, як назва суб'єкта господарювання, його ЄДРПОУ або ідентифікаційний код та орган державного нагляду (контролю).
Який порядок допуску до здійснення комплексного заходу?
Для проведення комплексної перевірки кожен орган держнагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування госпсуб'єкта, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет комплексного заходу. I це зрозуміло, адже вони мають провести свої перевірки не разом, а одночасно! На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється направлення на здійснення заходу — теж для кожного інспектора тим органом держнагляду, в якому він працює.
Перед проведенням комплексних заходів посадові особи кожного органу держнагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику госпсуб'єкта-юрособи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізособі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) на здійснення заходу (п. 6, 7 Порядку №350).
Підстави для недопуску
Які підстави для недопуску до комплексного заходу?
Пам'ятаймо, що йдеться про комплексний захід контролю, — усі перевіряльники, які повинні проводити комплексний захід, здійснюють перевірку одночасно.
Проте окремих норм чи підстав для недопуску саме у разі здійснення комплексних заходів контролю Закон про держнагляд не містить. Тому, на нашу думку, госпсуб'єкт має повне право скористатися своїм правом недопуску окремо взятого перевіряльника окремо взятого держоргану (контролю) у разі, якщо він порушив порядок повідомлення про перевірку або відмовився вчинити такий запис у журналі (абзац дев'ятий ст. 10 Закону про держнагляд).
Загалом усі підстави для недопуску прописано в абзацах 5 — 14 ст. 10 Закону про держнагляд. Усі вони цілком стосуються і комплексних заходів контролю.
Чи зобов'язані перевіряльники розписатись у журналі перевірок?
Якщо госпсуб'єкт (юрособа чи фізособа-підприємець) веде журнал реєстрації заходів держнагляду (контролю), це, на думку автора, може бути один журнал для всіх видів перевірок, у т. ч. і податкових. Хоча, звісно, ніхто не забороняє вести окремий журнал за кожним видом перевірок.
Перевіряльники повинні внести до такого журналу запис про:
— тип та форму комплексного заходу;
— найменування органу державного нагляду (контролю);
— номер службового посвідчення, прізвище, ім'я, по батькові та посаду посадової особи органу державного нагляду (контролю), уповноваженої на здійснення комплексного заходу;
— дату та номер посвідчення (направлення) на здійснення комплексного заходу;
— строк здійснення комплексного заходу (дати початку та закінчення комплексного заходу).
Чи можна відмовитись від комплексного заходу контролю?
Госпсуб'єкти повинні знати, що Закон про держнагляд (абзац сьомий ч. 1 ст. 5) наділив їх правом взагалі відмовитися від проведення комплексного планового заходу держнагляду (контролю).
Для цього госпсуб'єкт повинен письмово звернутися до ДРСУ. Строків такого звернення не передбачено. Проте це має бути вчинено заздалегідь, до дати проведення комплексного заходу. Це може бути вчинено й відразу ж після оприлюднення планів комплексних заходів на веб-сайті ДРСУ.
Тобто, на нашу думку, госпсуб'єкт може письмово відмовитись у будь-який період з 15 листопада поточного року до дати проведення комплексного заходу (з урахуванням строків вручення поштової кореспонденції) наступного року. У такому разі перевірка госпсуб'єкта наступного року здійснюватиметься кожним органом нагляду окремо і вже наступного року (якщо до плану перевірок поточного року не буде внесено відповідні зміни), згідно з планом перевірок на такий рік.
Хто перевіряє
Хто має право здійснювати такі комплексні заходи контролю?
Відповідний перелік органів держнагляду (контролю), на які не поширюється мораторій на перевірки у 2018 році, наведено у Переліку №1104.
Які строки та періодичність проведення комплексного заходу?
Строк здійснення комплексного заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'яти робочих днів (п. 5 Порядку №350).
Але не слід забувати кілька правил:
— комплексний плановий захід проводиться один раз на рік всіма контролюючими органами, які запланували перевірити цього госпсуб'єкта, та виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на такий рік;
— сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'ятнадцяти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд).
Як оформляються результати комплексних перевірок?
За результатами здійснення комплексних заходів кожен орган державного нагляду (контролю) окремо складає акти у двох примірниках.
Такий акт надається госпсуб'єкту на ознайомлення протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу. У цей же день акти підписуються посадовими особами відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та госпсуб'єктом або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта залишається у госпсуб'єкта.
Якщо госпсуб'єкт не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями.
За відмови госпсуб'єкта підписати акт перевіряльник вносить до нього відповідний запис, а сам акт надсилає рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу.
Нормативна база
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Перелік №1104 — Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затверджений постановою КМУ від 18.12.2017 р. №1104.
- Порядок №350 — Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджений постановою КМУ від 24.05.2017 р. №350.
- Порядок №387 — Порядок функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей, затверджений постановою КМУ від 24.05.2017 р. №387.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»