Кабмін оновив критерії, за якими Державна служба з надзвичайних ситуацій відбиратиме госпсуб'єктів для проведення в них перевірок протипожежної безпеки.
Постановою від 05.09.2018 р. №715 Кабмін затвердив Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій (далі — Критерії №715).
З 12.09.2018 р. (моменту офіційного опублікування Постанови №715) втратили чинність попередні Критерії, затверджені постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1043 (далі — Критерії №1043).
Водночас постановою КМУ від 05.09.2018 р. №716 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається КМУ, і встановлюється періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з надзвичайних ситуацій (далі — Критерії №716).
З 12.09.2018 р. (офіційне опублікування Постанови №716) втратили чинність аналогічні Критерії, що були затверджені постановою КМУ від 04.04.2018 р. №246 (далі — Критерії №246).
Як бачимо, Критерії №715 стосуються всіх госпсуб'єктів, тимчасом як Критерії №716 — лише ліцензованих суб'єктів у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.
Чому були потрібні зміни?
Критерії №716 прийшлили на заміну Критеріям №246, які не пропрацювали ще й півроку, та й Критерії №1043, що їх замінюють Критерії №715, теж не надто старі: не мають ще й року. Чому ж виникла така нагальна потреба в заміні?
А тому, що Критерії №246 та Критерії №1043 були розроблені за застарілою методикою.
На момент їх створення була чинною Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою КМУ від 28.08.2013 р. №752. Сам рік її видання багато про що говорить. Достатньо сказати, що ця Методика встановлювала норматив розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику! Натомість не містила вимог щодо оприлюднення інформації про перелік суб'єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності.
Вимоги щодо віднесення суб'єктів господарювання до ступенів ризику
До кожного ступеня ризику повинно бути віднесено:
до високого ступеня ризику — до 10 відсотків суб'єктів господарювання;
до середнього ступеня ризику — до 30 відсотків суб'єктів господарювання;
до незначного ступеня ризику — 60 та більше відсотків суб'єктів господарювання.
Пункт 11 Методики №752 (нечинна з 12.06.2018 р.)
З 12.06.2018 р. набрала чинності нова Методика, затверджена постановою КМУ від 10.05.2018 р. №342. От на її основі і розроблено Критерії №715 та Критерії №716.
Критерії №715 — техногенна та пожежна безпека
Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є сім:
1) вид об'єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі — об'єкт);
2) площа об'єкта;
3) максимальна розрахункова (проектна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об'єкті;
4) умовна висота об'єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку);
5) наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об'єкті протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду;
6) клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об'єкта. Зверніть увагу: цей критерій застосовується виключно до об'єктів, що будуються;
7) кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов'язаних з експлуатацією або під час будівництва об'єкта та виявлених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду.
Ризики настання негативних наслідків від провадження госпдіяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки наведено у додатку 1 до Критеріїв №715.
Методика №342 передбачає шість цілей державного нагляду (контролю), з них Критерії №715 використовують лише дві: життя та здоров'я людини (код О1) та інші суспільні інтереси (код О6). Зрештою, вони мають більш методологічне, ніж практичне значення.
Зате якнайбільш практичне значення має додаток 2: Перелік критеріїв, їх показників, кількості балів за кожним показником, шкали балів та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Кожен із вищенаведених семи критеріїв дає певну кількість балів. Наприклад, за критерієм «площа об'єкта» може бути присвоєно від 1 бала (об'єкт площею до 300 кв. м включно) до 31 бала (понад 20 тис. кв. м). Якщо об'єкт може бути одночасно віднесено до двох або більше показників критерію, застосовується показник з найбільшою кількістю балів (це, звичайно, стосується лише першого критерію, решта є однозначними). Якщо суб'єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об'єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, окремо щодо кожного об'єкта. Стосовно об'єктів, що будуються, сума балів нараховується лише за критеріями 5 — 7.
А далі за кількістю набраних балів об'єкт відноситься до відповідного ступеня ризику за такою шкалою:
— від 41 до 100 балів — високий;
— від 21 до 40 балів — середній;
— від 0 до 20 балів — незначний.
Ця шкала встановлена Методикою №342 і є однаковою для всіх критеріїв оцінки ризику.
Усе зручно і прозоро. Кожен сам може підрахувати собі бали за Критеріями №715, визначити, до якої групи ризику належить і коли чекати перевірок.
Періодичність перевірок залежно від ступеня ризику:
— суб'єктів з високим ступенем ризику — не частіше 1 разу на 2 роки;
— із середнім ступенем ризику — не частіше 1 разу на 3 роки;
— з незначним ступенем ризику — не частіше 1 разу на 5 років.
До речі, загалом їх доведеться чекати частіше, ніж раніше. За Критеріями №1043 періодичність перевірок суб'єктів із середнім ступенем ризику становила не частіше ніж один раз на чотири роки, а з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на шість років. Тепер це три і п'ять років відповідно.
Щоправда, передбачено застосування коефіцієнта для суб'єктів середнього та незначного ступеня ризику. Якщо остання планова перевірка не виявила суттєвих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, то наступна планова перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через подвійний встановлений проміжок часу. А от за старими Критеріями №1043 проміжок між перевірками в такому разі збільшувався лише в 1,5 разу, причому для цього порушень (будь-яких, а не лише суттєвих) мало бути не виявлено під час двох останніх перевірок, а не одної. Зате право на такий подовжений інтервал теоретично мали всі госпсуб'єкти, а не лише ті, що віднесені до середнього та незначного ступенів ризику.
Гаразд, а якщо суб'єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об'єкта (а зазвичай саме так і буває)? Отут, на жаль, загадка. Критерії №715 кажуть, що в такому разі перевірка суб'єкта господарювання здійснюється «з періодичністю, що залежить від суми балів, нарахованих окремо щодо кожного об'єкта». Що це означатиме на практиці — невідомо. Можна було би припустити, що обраховуватиметься якесь середнє арифметичне чи медіанне значення. Але зауважте, що тут ідеться не про кількість балів і ступінь ризику, а саме про періодичність перевірок. А перевірки проводяться щодо суб'єкта господарювання, а не окремого об'єкта, і ступінь ризику присвоюється суб'єктові господарювання загалом, а не кожному об'єкту зокрема. Тому радше можна виключити варіант, що комісія ДСНС перевірятиме склад лакофарбових матеріалів раз на два роки, а заводську їдальню — раз на п'ять років. З цього питання хотілося б почути роз'яснення від ДСНС як виконавця і КМУ як автора Критеріїв №715. Непогано було б теж переформулювати останній абзац п. 5 Критеріїв №715 так, щоб виключити неоднозначне прочитання.
Хто належить до незначного ступеня ризику
Є і ще одна заковика. Ми мали претензії до давньої Методики №752 через те, що вона встановлювала норматив розподілу госпсуб'єктів за ступенями ризику. А погляньмо, які шанси має госпсуб'єкт бути віднесеним до незначного ступеня ризику за Критеріями №715. Нагадаємо, для цього треба набрати від 0 до 20 балів.
За критерієм «Вид об'єкта» мінімальна сума балів — 5, її набирають:
1) промислові будівлі (споруди), зовнішні установки, які за категорією пожежної небезпеки належать до категорій «В» та «Вз», площею до 1 тис. кв. м;
2) складські будівлі (споруди), які за категорією пожежної небезпеки належать до категорії «В», площею до 5 тис. кв. м.
За критерієм «Площа об'єкта» мінімальна сума балів — 1, її надають об'єктам площею до 300 кв. м включно. Від 300 кв. м до 2000 кв. м включно — це вже 13 балів.
Мінімальну кількість балів — 5 — за критерієм постійної або періодичної присутності людей дістануть об'єкти, де постійно перебувають до 50 осіб або періодично до 100 осіб.
Так само 5 балів дістануть об'єкти умовною висотою до 9 метрів.
За критерієм наявності і масштабу небезпечних подій і надзвичайних ситуацій за останні 5 років, а також за критерієм кількості виявлених порушень можна мати й нуль балів — якщо таких подій і ситуацій не було, а порушень не виявлено.
За критерієм класу наслідків мінімальна кількість балів — 11 (об'єкт із незначними наслідками (СС1)). Але якщо ми не маємо об'єктів на стадії будівництва, цей критерій не повинен нас хвилювати.
Як бачимо, мінімальна сума балів — 16, причому для доволі неймовірного набору ознак. Вже об'єкт площею понад 300 кв. м і до 2000 кв. м при всіх інших мінімальних балах набере 24 бали.
Послуги і роботи протипожежного призначення
Критерії №716 стосуються значно вужчого кола госпсуб'єктів. Ними передбачено загалом усе те саме, відрізняються тільки власне критерії, яких є лише п'ять:
1) строк провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;
2) види господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;
3) кількість допущених суб'єктом господарювання порушень вимог ліцензійних умов, виявлених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду;
4) відсоток працівників (керівників та виконавців робіт (послуг) протипожежного призначення) мінімальної кількості, передбаченої ліцензійними умовами, працевлаштованих працівників суб'єктом господарювання за основним місцем роботи;
5) відсоток обладнання, пристроїв, вимірювального обладнання та засобів вимірювальної техніки, призначених для надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, передбачених ліцензійними умовами, що належать суб'єкту господарювання на праві власності.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор