Неприбуткова організація в деяких випадках стикається з необхідністю продати товар. Чи має право вона здійснювати такі операції? За яких умов можна втратити статус неприбутковості? Як бути з оподаткуванням ПДВ? Як відобразити продаж товарів у Звіті про використання доходів?
С початку зупинимося на загальних вимогах щодо статусу неприбутковості з метою несплати податку на прибуток. Адже за пп. 14.1.121 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації — це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.
Визначення статусу неприбутковості
За пп. 133.4.1 ПКУ неприбутковою організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. При цьому не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків неприбуткової організації (визначених пп. 133.4.2 ПКУ);
— установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи;
— внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Окремою обов'язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Саме це передбачено пп. 133.4.2 ПКУ.
Податківці в індивідуальній консультації від 13.04.2018 р. №1553/6/99-99-15-02-02-15/IПК повідомляють, що для отримання статусу неприбутковості організація має бути створена і здійснювати діяльність без мети отримання прибутку (звідси і назва цього статусу). Але такого параметру в пп. 133.4.1 ПКУ не зазначено.
Щодо правомочності продавати товар
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійництво благодійна організація — юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Види благодійної діяльності
Передбачено перелік, який включає:
1) безоплатну передачу у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
2) безоплатну передачу бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
3) безоплатну передачу бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
4) безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
5) благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
6) публічний збір благодійних пожертв;
7) управління благодійними ендавментами;
8) виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
9) проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їхніх статутних цілей. Таку особливість встановлено ч. 4 ст. 16 Закону про благодійництво. Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та меті благодійної діяльності. Це зазначено у ч. 2 ст. 16 Закону.
Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Це затверджено ч. 1 ст. 11 Закону про благодійництво. Такі організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.
Саме тому благодійний фонд може здійснювати господарську діяльність лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутної мети.
Тож саме благодійна організація не має права продавати товар.
Виняток для Товариства Червоного Хреста
Товариства Червоного Хреста мають право відповідно до ст. 12 Закону про Товариство Червоного Хреста для досягнення цілей, передбачених Статутом Товариства, та виконання завдань відповідно до принципів Міжнародного червонохресного руху і цього Закону зокрема, створювати організації, фонди, а також засновувати підприємства з метою фінансового забезпечення виконання своїх статутних завдань.
Крім цього, ст. 23 Закону про Товариство Червоного Хреста встановлено, що з метою виконання своїх статутних завдань організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій зі статусом юридичної особи, а також заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством.
Прибутки, одержані підприємствами, які перебувають у власності Товариства, використовуються виключно на виконання статутних завдань Товариства, враховуючи адміністративно-господарські витрати, пов'язані з діяльністю.
Тож організації Червоного Хреста мають право реалізувати товари та надавати платні послуги, але через окремо створених юросіб, які не мають статусу неприбуткових. Хоча навіть за таких обставин податківці в IПК від 13.04.2018 р. №1553/6/99-99-15-02-02-15/IПК не дозволили без податкових наслідків надавати послуги. Відповідно, цю заборону можна перенести й на операцію щодо продажу товару.
Наведемо ще одне роз'яснення ДФС, яке стосувалося всіх неприбуткових. У листі від 03.04.2017 р. №6856/6/99-99-15-02-02-15 був зроблений такий висновок : «Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (у т. ч. від надання платних послуг), отриманих від статутної діяльності, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не розподіляються серед засновників (учасників), членів такої організації».
Тобто, на думку податківців, усе впирається у зміст статуту. А він, своєю чергою, ґрунтується на чинних нормах відповідного законодавства. Тож якщо законом, за яким провадиться діяльність відповідною неприбутковою організацією, встановлено, що вона не має права займатися підприємницькою діяльністю чи діяльністю, спрямованою на отримання прибутку, то продаж товарів у такому разі може розцінюватися податківцями як діяльність за межами статуту. А це вже призведе до втрати статусу неприбутковості.
Але територіальні податкові органи надали роз'яснення щодо можливості реалізації основних засобів, де на підставі ст. 133 ПКУ було зроблено висновок на користь неприбутківців. Якщо ґрунтуватися на цьому роз'ясненні, то продавати товари неприбуткові організації мають право без наслідків.
Думка податківців
…Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов'язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ. У цьому випадку податок на прибуток підприємств такою неприбутковою організацією на такий дохід не нараховується.
Але це все індивідуальні роз'яснення, які не можуть бути застосовані всіма неприбутківцями. Тому вважаємо за необхідне кожній неприбутковій організації отримати індивідуальну податкову консультацію від ДФС та діяти вже за нею.
Втрата статусу неприбутковості
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації — вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана подати протягом 20 к. д. за результатами місяця порушення Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. №553). Він подається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця вчинення порушення. У звіті у разі нецільового використання коштів слід зазначити їх суму і сплатити самостійно нарахований податок на прибуток.
Податкове зобов'язання розраховується виходячи зі суми операції (операцій) нецільового використання активів. При цьому сплатити податок на прибуток неприбуткова організація має самостійно протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку для подання звіту. За умови самостійної сплати (пп. 133.4.3 ПКУ) штрафів та пені не виникатиме. Нецільове використання слід відображати у рядках 3, 4 частини II звіту про використання доходів, об'єкт оподаткування — у рядку 5, а суму податку на прибуток — у рядку 6. Якщо ж нецільового використання не було, то сплачувати податок на прибуток за такий місяць не потрібно.
До того ж така неприбуткова організація вилучається ДФС із Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем вчинення порушення, до 31 грудня звітного року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу:
— подавати декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком) (протягом 40 календарних днів за звітним кварталом);
— сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду (строк — 10 календарних днів після граничного строку звітування);
— подавати фінансову звітність разом з декларацією з податку на прибуток, бо вона є невід'ємною її частиною.
А вже з наступного звітного року така неприбуткова організація подає декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток за загальними правилами. Припускаємо, що дохід становитиме менше 20 млн грн, тож треба буде звітувати один раз на рік (якщо неприбуткова організація отримала за рік дохід у розмірі понад 20 млн грн, то у наступному році вона звітуватиме щокварталу).
Коли можливо поновити неприбутковий статус
В індивідуальній податковій консультації ДФС від 19.06.2017 р. №726/6/99-99-15-02-02-15/IПК зазначено, що неприбутківці, вилучені з Реєстру, можуть подати заяву про повторне включення до Реєстру після закінчення звітного календарного року, в якому їх було вилучено. Тому якщо неприбуткову організацію було вилучено у вересні 2018 року, то вона зможе поновити свій неприбутковий статус уже в 2019 році.
З огляду на зміст рядків Звіту про використання доходів суми отриманого та відображеного в обліку доходу від реалізації товарів, якщо такий вид діяльності передбачений у статуті, слід зазначати у рядку 1.11, а собівартість проданих товарів — у рядку 2.6.
Облік податку на додану вартість
Якщо ж неприбуткова організація не є платником ПДВ, то слід пам'ятати про вимогу п. 181.1 ПКУ. Адже жодних винятків та/або особливостей щодо реєстрації окремих категорій осіб платниками ПДВ чинним законодавством не передбачено.
Якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то вона згідно з вимогами ПКУ повинна зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку. До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг з метою реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. А обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається. На це вказували податківці у листі від 08.12.2016 р. №39203/7/99-99-12-02-17.
Якщо неприбуткова організація є платником ПДВ, то при продажу товару, який є об'єктом оподаткування ПДВ, на неї поширюються загальні правила щодо нарахування ПДВ за першою подією (виняток лише у разі оплати за бюджетні кошти, тут перша подія не діє згідно з п. 187.7 ПКУ). Як наслідок — складання та реєстрація ПН за такою операцією на дату визнання ПЗ, а також декларування цих сум у декларації з ПДВ.
Якщо помилково зазначено об'єкт оподаткування податком на прибуток
Зміни до поданого Звіту про використання доходів вносяться в такому самому порядку, як і до податкової звітності.
При самостійному виправленні помилок, допущених у частині I Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі — додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового), зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, бо у частині I Звіту відображають доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов'язання.
Якщо виправляють помилки, допущені при заповненні частини II Звіту, то у частині II уточнюючого Звіту зазначають правильні показники з урахуванням уточнень, а в рядках 07 — 10 частини «Виправлення помилок» Звіту — суми уточнень податкових зобов'язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 наводять збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду.
У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюють.
Якщо помилки, допущені при заповненні частини II Звіту, виправляють у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображають правильні показники за податковий період, що уточнюється, та шляхом порівняння їх із відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначають суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з податку на прибуток, суму пені та штрафу (рядки 07 — 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пені та штрафу з додатка ВП переносять до частини «Виправлення помилок» (рядки 07 — 09) Звіту.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про благодійництво — Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
- Закон про Товариство Червоного Хреста — Закон України від 28.11.2002 р. №330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»