Державна регуляторна служба погодила проект Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Отже, незабаром ми отримаємо оновлені критерії блокування ПН та РК.
Оновлення критеріїв: чому саме нині?
Насправді ситуація, що склалася із блокуванням ПН/РК, відновленим у 2018 році після невдалої спроби зробити це у 2017 році, потребує затвердження нових нормативних актів.
Нагадаємо, що розпочалася процедура блокування ПН/РК з 1 липня 2017 року, але вона викликала стільки нарікань та скарг з боку бізнесу, що було прийнято особливе рішення на законодавчому рівні. По-перше, таке блокування припинялося на 2 місяці (січень — лютий 2018 року). По-друге, за цей час мали бути розроблені нові нормативні акти, які би врахували критику і вирішили всі проблеми, що виникали при такому блокуванні. Контролювати цей процес мав уже уряд (тобто КМУ). Позаяк ДФСУ та Мінфін вочевидь не впоралися із цим завданням торік і себе дискредитували.
Що з цього вийшло? КМУ, який мав затвердити нову нормативку, цю процедуру затягнув. У результаті блокування ПН/РК відновилося не з 1-го, а з 22-го березня. Але мало цього. Через кілька місяців після цього з'ясувалося, що таке блокування, по суті, і тепер відбувається нелегально. Позаяк критерії, за якими нині відбувається блокування ПН/РК, визначила ДФСУ, а не КМУ і навіть не Мінфін (на плечі якого КМУ переклав це завдання). Визначила простим повідомленням на сайті та листами, а не нормативними актами. При цьому Мінфін ці критерії 21.03.2018 р. погодив. Але наказом так і не затвердив.
Державна регуляторна служба (лист від 19.04.2018 р. №3890/0/20-18, див. «ДК» №22/2018, коментар «ДК») першою заявила, що критерії, визначені ДФСУ (листи від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18, див. «ДК» №14-15/2018 та №960/99-99-07-18, див. «ДК» №14-15/2018, коментар «ДК»), затверджені без дотримання регуляторних процедур. Крім того, листи не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Таким чином, ДРСУ поставила під сумнів правову обґрунтованість та об'єктивність застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Подання Міністерством фінансів на погодження проекту наказу, яким затверджуються вищезазначені критерії, підтверджує, що зупинення реєстрації ПН/РК з моменту набрання чинності Постановою №117 (23.03.2018 р.) досі є протиправним у зв'язку з відсутністю нормативно визначених підстав для зупинення такої реєстрації.
Утім, і досі зазначені критерії та підстави перебувають у стані проектів, щоправда, вже на останній стадії. Нині їх уже погодила ДРСУ, тож найближчим часом вони стануть легальними.
Як блокування ПН/РК відбувається нині
Якщо коротко, то нині система моніторингу ПН/РК передбачає чотири етапи.
1 етап. Відсікаючий критерій:
— операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або звільненим від оподаткування;
— обсяг постачання менше 500 тис. грн та керівник є директором менше ніж у трьох платників ПДВ;
— податкове навантаження більше 3%.
Якщо податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, то вона реєструється в Реєстрі податкових накладних. Якщо ж ні, то податкова накладна чи розрахунок коригування переходить на другий етап перевірки.
II етап перевірки
На цьому етапі здійснюється контроль ознак ризиковості платника: платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на неіснуючих, померлих, безвісти зниклих осіб тощо.
Якщо платник податку відповідає одній з умов, то реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Якщо ж ні, то ПН/РК переходить на третій етап перевірки.
III етап перевірки
Під час третього етапу відбувається моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника.
Якщо платник не відповідає жодній умові позитивної податкової історії, податкова накладна/розрахунок коригування переходить на четвертий етап перевірки. У разі відповідності податкова накладна реєструється.
IV етап перевірки
I нарешті останній етап — він передбачає контроль ознак ризиковості операції.
Якщо виконується одна з визначених умов, то така податкова накладна/розрахунок коригування зупиняється.
Ці чотири етапи залишаться актуальними і надалі. Усе, що зміниться, — це офіційне затвердження наказом Мінфіну критеріїв та умов, за якими вони будуть проводитись.
Де знайти ці критерії?
Ті критерії, які ДФСУ застосовує зараз, беремо зі згаданих вище листів ДФСУ від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 («ДК» №14-15/2018) та №960/99-99-07-18 ( «ДК» №14-15/2018), коментар «ДК».
Текст проекту тих критеріїв, які будуть затверджені Мінфіном, можна подивитися на сайті ДРСУ http://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/9375-03.07.18.pdf.
Критерії ризиковості платника податку
Зараз основних критеріїв п'ять:
1) платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізособами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;
3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізособами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізособами;
4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
5) наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах ДФС.
Крім цього, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків через додаткові критерії, а саме:
— платника податку зареєстровано (перереєстровано) за адресою на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
— дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
— платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
— посадова особа та/або засновник платника податку був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, ліквідованого за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
— платник податку не подав контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 ПКУ;
— платник податку на прибуток не подав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 та пункту 46.2 ПКУ;
— є податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Що зміниться? По-перше, додаткові критерії зникають як клас. По-друге, основних критеріїв, тобто тих, які застосовуються ДФСУ обов'язково, стає дев'ять. Тобто вже жодних варіантів, умови оцінки платників ПДВ стають універсальними для всіх.
Без змін залишаються перші чотири основні критерії. Решта п'ять критеріїв взяті з додаткових.
Зникають два критерії ризиковості платника податку:
— дата реєстрації платником податку на додану вартість, що не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації. Тобто новоствореність платника ПДВ вже не буде вважатися ознакою його ненадійності;
— наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби. Тепер це також не завадить платнику ПДВ, у якого працюють такі посадові особи, реєструвати свої ПН/РК.
Як і нині, якщо буде виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості хоча б за одним із зазначених критеріїв, то такий платник податків вноситься до переліку ризикових платників. У день, коли ДФС отримає інформацію, що ситуація змінилася і платник вже не відповідає критеріям, його з цього переліку вилучатимуть.
Критерії ризиковості здійснення операцій
Нині таких критеріїв чотири:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 разу, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
Зверніть увагу!
У переліку кодів, розробленому ДФСУ до першого критерію, який буде додатком до наказу, як і зараз, налічується 65 позицій. Але тепер вони наводяться в іншому порядку — спочатку товари, потім послуги, у порядку зростання числового значення відповідного коду.
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;
3) відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 ПКУ;
4) розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД — зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП — перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Тут сюрпризу не буде. Ці критерії внесено до проекту наказу Мінфіну, погодженого з ДРСУ, і вони, як передбачається, діятимуть і надалі.
Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку
Що таке позитивна податкова історія? Наявність її у платника ПДВ зараз визначається за вісьмома критеріями:
1) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування не перевищує 150 тис. грн на одного покупця — платника ПДВ протягом місяця;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить понад 50 відсотків загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі;
3) товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, становлять понад 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;
4) платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, за якими обсяг постачання становить 20 відсотків від загального такого обсягу постачання;
5) залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до пункту 137.4 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ для певної групи платників) становить понад 1 млн грн та відображена у звітності, за якою граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 р. керівник та засновник не змінювалися;
6) наявність власних або орендованих земельних ділянок понад 200 га включно. Якщо це орендовані земельні ділянки комунальної або державної власності, то площа має бути не менш як 0,5 га (станом на 01.01.2018 р.) і така наявність має бути задекларована до 20.02.2018 р.;
7) сплата ЄСВ на одного працівника має перевищувати 1,5 мінімального страхового внеску (в 2018 році — 1228,59 грн, у 2017 році було 1056 грн) за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 р. керівник та/або засновник не змінювалися;
8) сплата ЄСВ та податків і зборів (крім ПДВ при імпорті товарів) становить понад 5 млн грн у попередньому звітному році.
Ці критерії залишаються без змін — їх повністю перенесено до проекту наказу, який має затвердити Мінфін.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»