ТОВ отримало електронний лист від органу місцевого самоврядування (разом із РДА) з пропозицією щодо організації семінару на території підприємства з питань дотримання роботодавцем законодавства про працю. Крім того, до дати семінару, яку має визначити ТОВ, керівництво також має надати дані щодо кількості працівників, рівня заробітної плати (якщо нижче мінімальної, то з поясненнями). Запитання: оскільки у певної частини працівників робота має роз'їзний характер, то чи можна відмовитися? Чи мають право органи місцевого самоврядування на проведення подібних семінарів на підприємствах?
Виїзні семінари з питань праці
Роботодавців давно вже не здивувати надмірною увагою Держпраці та органів місцевого самоврядування до питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері праці. Останнім часом до них активно приєдналися й райдержадміністрації.
Останні намагаються доволі часто проводити семінари на тему дотримання законодавства про працю, процедури прийняття та звільнення з роботи, легалізації зайнятості населення тощо, одночасно проводячи роз'яснювальну роботу у сфері відповідальності за недотримання зазначених вище вимог трудового законодавства.
У таких семінарах, як правило, беруть участь посадові особи Держпраці, ПФУ та центрів зайнятості.
Результати таких семінарів та виконання вимог трудового законодавства, особливо щодо виплат зарплат, не нижчих за мінімальні, не лише заслуховуються на засіданнях РДА, але й мають наслідком виклики до фіскальних органів. У таких випадках надсилаються повідомлення з посиланням на пп. 20.1.1 ПКУ, якими керівник, головбух чи представник запрошуються за адресою фіскального органу для надання пояснень з питань легалізації виплати зарплати та зайнятості населення, ліквідації заборгованості з виплати зарплати, забезпечення повноти і своєчасності сплати податків та ЄСВ (штатний розпис та останній поданий звіт з ЄСВ є обов'язковими!).
Звісно, такі підприємства потрапляють до переліку ризикових і, можливо, вони частіше потраплятимуть до планів перевірок. Але це не внаслідок семінару — під пильну увагу потрапляють невеликі виробничі підприємства зі значною кількістю людей та виробничої техніки. Тож, як правило, заходи такого характеру не надто змінюють ситуацію. Щоправда, слід визнати, що на більшості таких підприємств усе ж таки дослуховуються до згаданих вище «порад».
Але докладені зусилля не дають бажаного результату. Тому РДА та органи місцевого самоврядування в окремих регіонах України намагаються піти іншим шляхом — надсилати «листи щастя» на підприємства з пропозиціями щодо проведення консультацій та семінарів безпосередньо на підприємствах. Проте про мету таких заходів можна лише здогадуватися... Хоча насправді варіантів небагато: наприклад, такі заходи можуть спонукати до скарг на роботодавців і, як наслідок, до проведення позапланової перевірки.
Для з'ясування законності такого прагнення звернімося до нормативних документів КМУ.
Так, у Порядку №295 є окремий розділ, присвячений забезпеченню об'єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю (п. 31 — 33 Порядку №295).
До прикладу, за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування. За результатами проведеного аналізу складається довідка.
З метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз'яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.
Iнспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Ще у 2017 році Законом №1774 до статті 34 Закону про місцеве самоврядування були внесені зміни, за якими до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом «б» частини першої цієї статті, належать:
1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;
2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
Отже, органи місцевого самоврядування уповноважені Законом проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають/не перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, однак з доволі чіткого та вузького кола питань: щодо дотримання зазначеними суб'єктами вимог законодавства про своєчасну та в повному обсязі оплату праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин 1, як це передбачено в абзаці третьому п. 2 Порядку №295.
1 Докладніше про це можна дізнатися за посиланням https://online.dtkt.ua/Book/«ДК»%20№9622-2018.epub/navPoint-29.
Щодо РДА, то відповідно до п. 10 ст. 16 Закону про місцеві держадміністрації місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці.
Повноваження місцевих держадміністрацій в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати
Докладний перелік повноважень місцевих держадміністрацій у галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати наведено у ст. 24 Закону про місцеві держадміністрації. Серед них:
— забезпечення реалізації державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю;
— вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері зайнятості населення та професійного навчання, проведення їх оцінки, прогнозування попиту та пропонування робочої сили, інформування населення та органів виконавчої влади про стан ринку праці;
— забезпечення реалізації державних гарантій у сфері праці.
По суті, враховуючи вищенаведене, на відміну від Держпраці, в органів місцевого самоврядування та місцевих держадміністрацій вибір заходів контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері праці невеликий. Тому перед тим як погодитися чи ні на проведення відповідного заходу на території підприємства (йдеться про регулярні інформаційно-роз'яснювальні кампанії), слід з'ясувати перелік питань, які є предметом подібного заходу.
Адже навіть якщо ми говоримо про органи місцевого самоврядування, то інспекторів праці останніх нарівні з інспекторами Держпраці наділено правом проводити такі кампанії щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників (п. 32 Порядку №295).
До речі, не дивує й сама форма звернення — електронний лист з пропозицією про проведення семінару. Адже якщо уважно прочитати п. 32 і 33 Порядку №295, то, по суті, сам інспектор праці не може ініціювати проведення інформаційно-роз'яснювальних кампаній. Проте він може самостійно прийняти рішення щодо відвідування того чи іншого роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю.
Отже, виходить, що, надаючи відповідь на таку пропозицію від органів місцевого самоврядування та РДА, роботодавець ініціює подібний захід — дату, час, місце та предмет семінару.
Надалі, очевидно, серед тих, хто погодився та визначився з переліком питань запланованого заходу та кола працівників (посадових осіб) підприємства, інспектор праці і обиратиме відповідного роботодавця з метою відвідування його та працівників.
Тому у разі погодження проведення таких інформаційно-роз'яснювальних кампаній роботодавцеві, який отримав відповідну пропозицію, слід врахувати приписи наведених вище законів про місцеве самоврядування та місцеві держадміністрації, якими і органи місцевого самоврядування, і місцеві держадміністрації прямо обмежено щодо обсягу подібних роз'яснювальних кампаній-консультацій питаннями виплат зарплати у повному обсязі та своєчасно, мінімальних гарантій в оплаті праці, у т. ч. оплати праці на рівні, не нижчому за мінімальний, та оформлення трудових відносин.
Чи можна відмовитись від таких семінарів?
Такі інформаційно-роз'яснювальні кампанії не є перевірками, і відмова від їх проведення чи допуску на підприємство не може мати жодних негативних наслідків. Проте такі рішення має приймати тільки керівництво підприємства, яке отримало лист з такою пропозицією.
Одне ми можемо сказати точно: порядку проведення чи організації таких інформаційно-роз'яснювальних кампаній чинним законодавством не передбачено.
Що каже Порядок №295
У п. 33 Порядку №295 встановлено, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою проведення таких кампаній. Проте не сказано, що це може відбуватись у будь-який час чи в порядку, встановленому для інспекційних відвідувань. Такі заходи все-таки мають виключно інформативний характер, тож їх треба погоджувати з роботодавцем.
У випадку, зазначеному у листі, підприємству надане право вибору: дати, часу, місця, переліку питань, які можуть стати предметом конкретної інформаційно-роз'яснювальної кампанії, а також кількості працівників та/або керівників/заступників відділів, інших структурних підрозділів, які повинні бути на семінарі.
Тому якщо керівництво підприємства все ж таки піде на організацію та проведення такого семінару (без втручання у господарську діяльність підприємства та у нормальну роботу працівників), усі можливі та необхідні умови організації та проведення слід обговорити наперед (таким самим способом, як і отримання листа-пропозиції).
Проте ми не виключаємо можливості відмови від проведення такого заходу, якщо підприємство не має відповідного місця (приміщення) для його організації.
На нашу думку, причини, зазначені у запитанні, також можуть бути підставою для відмови або перенесення такого заходу на невизначений термін — роз'їзний характер роботи працівників унеможливлює проведення заходу через постійну відсутність працівників за місцезнаходженням підприємства.
Загалом тут все залежатиме від того, наскільки обидві сторони зацікавлені у подібних кампаніях.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1774 — Закон України від 06.12.2016 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
- Закон про місцеве самоврядування — Закон України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Закон про місцеві держадміністрації — Закон України від 09.04.99 р. №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації».
- Порядок №295 — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»