Відпустка у платника ЄП

Солодке слово «відпустка» спокушає всіх, хто працював протягом року, у тому числі підприємців. От і з'ясуймо, за яких умов підприємець — платник ЄП має право на так звану відпустку, протягом якої він звільняється від сплати єдиного податку.

Відповідно до ст. 45 Конституції, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Мають таке право і платники ЄП першої та другої груп, але за дотримання певних умов. Власне кажучи, до самозайнятих осіб поняття «відпустка» у прямому сенсі не застосовується, проте законодавець надав їм можливість протягом одного місяця на рік не сплачувати єдиний податок, що в ПКУ так і називається — відпустка.

Підприємці 1-ї і 2-ї груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Авансові внески для таких платників ЄП нараховуються на підставі заяви¹ щодо розміру обраної фіксованої ставки ЄП (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). Відповідно, податківці на підставі цієї заяви та зазначеної у ній ставки ЄП здійснюють контроль за вчасною сплатою (у повному розмірі) авансових платежів. Пам'ятайте: відповідно до п. 122.1 ПКУ несплата авансових внесків ЄП тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% обраної ставки ЄП.

Це означає, що навіть за відсутності доходу єдиний податок доведеться сплатити у фіксованій сумі в будь-якому випадку. Але все ж таки один раз на рік підприємець має можливість зекономити — піти у відпустку, щоправда, за дотримання певних вимог.

Вимоги до відпустки підприємця

Від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки звільняється підприємець:

1) платник ЄП 1-ї і 2-ї груп, який не використовує працю найманих осіб (п. 295.5 ПКУ);

2) який подав заяву до податкової за своїм місцем реєстрації (пп. 298.3.2 ПКУ).

Наймані особи

У п. 295.5 ПКУ йдеться про відсутність найманих працівників, оформлених за трудовим договором, щодо яких підприємець подає повідомлення до податкової². Тому не слід плутати з фізособами, які співпрацюють з підприємцем за договорами цивільно-правового характеру. Також, щоб скористатися правом на відпустку з дотриманням умови про відсутність працівників, потрібно звернути увагу на пп. 291.4.1 ПКУ: «При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період³».

У читача може виникнути запитання: якщо платник ЄП 2-ї групи у заяві на реєстрацію зазначив найманих працівників, а за якийсь час вони звільнилися, чи має він право скористатися нормою п. 295.5 ПКУ? На нашу думку, так. Адже п. 295.5 ПКУ не містить уточнення, наприклад «протягом календарного року не використовують працю найманих осіб». Тому якщо, приміром, підприємець 2-ї групи ЄП у червні поточного року мав найманого працівника, але на дату подання заяви на відпустку до податкової трудові відносини з таким працівником було розірвано (про що, до речі, зазначається у таблиці 5 Звіту про ЄСВ), на погляд автора, підприємець має право скористатися нормою п. 295.5 ПКУ та не сплачувати єдиний податок за місяць, у якому перебуватиме у відпустці.

¹ Заява про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.

² Постанова КМУ від 17.06.2015 р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

³ Щодо терміна «особливий період» див. «ДК» №32/2018.

Тривалість відпустки

Зверніть увагу: у п. 295.5 ПКУ передбачено відпустку тривалістю календарний місяць: тобто з 1 до 31 (30, 29 чи 28) числа, тому у заяві, що подається з метою несплати єдиного податку, необхідно зазначати повний місяць (див. зразок 1)¹. Також у ЗIР, підкатегорія 107.12², є уточнення: якщо тривалість відпуски менша від одного календарного місяця, то підстав для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця немає.

Цілком можлива ситуація, що платник подав заяву на відпустку, проте не скористався нею через хворобу. У такому випадку можливо повідомити про це податковий орган та відкликати заяву на відпустку, проте...

Податківці повідомляють³, що підприємець може відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати ЄП за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Постає запитання: а чи можна відкликати заяву на відпустку без лікарняного? Очевидно, так, але потрібно встигнути сплатити єдиний податок до 20 числа, аби уникнути заборгованості.

¹ Уточнення податкових органів http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/337523.html.

² Відповідь на запитання: «Чи звільняється від сплати авансового внеску на період відпустки ФОП — платник ЄП першої або другої групи, який не використовує працю найманих осіб, якщо тривалість відпустки є меншою від календарного місяця?».

³ ЗIР, підкатегорія 107.12, відповідь на запитання: «Чи може ФОП — платник ЄП, яка подала до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки, у подальшому відкликати її у зв'язку з перебуванням у такому періоді на лікарняному?».

Зверніть увагу!

Якщо, приміром, підприємець подав заяву на відпустку, що дозволяє йому не сплачувати авансового внеску за цей місяць, але у періоді відпустки отримав дохід (про що може свідчити дата надходження коштів на поточний рахунок), то підприємець не звільняється від сплати ЄП. Адже отримання доходу свідчить про здійснення господарської діяльності. I якщо кошти на поточний рахунок потраплять після 20 числа (після граничної дати сплати ЄП), це може розглядатися так, що підприємець вчасно не сплатив авансового внеску ЄП, з відповідним нарахуванням штрафних санкцій. Радимо пам'ятати про це і попередити своїх контрагентів.

Заява на відпустку

Iнформація про період щорічної відпустки подається у вигляді заяви довільної форми (див. зразок 1) — це підтверджує пп. 298.3.2 ПКУ. Терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки нормами ПКУ не передбачено.

Зразок 1

Заява на щорічну відпустку

Для уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати заяву до податкової за місцем своєї реєстрації (податкової адреси) до початку відпустки.

Отже, заяву на відпустку, яка планується наступного місяця, бажано подати до або під час сплати ЄП.

З практики відомо, що податківці просять подавати заяву на щорічну відпустку не пізніше ніж за місяць до відпустки. Постає запитання: чи може платник єдиного податку скористатися нормою п. 295.5 ПКУ — звільнення від сплати податку протягом одного календарного місяця у разі подання заяви на відпустку у пізніші терміни? Вважаємо, що так, адже терміну подання заяви на відпустку ПКУ не встановлено, тож підприємець має право подати таку заяву і пізніше, навіть у місяці відпустки.

Хоча рекомендуємо не зволікати з поданням заяви на відпустку і зробити це не пізніше 20 числа місяця (останній день сплати авансового платежу ЄП). Такими діями підприємець повідомляє податкову, чому не сплачено авансовий платіж ЄП поточного місяця, й убезпечує себе від штрафних санкцій за нормою п. 122.1 ПКУ.

Якщо «єдинник» вирішив піти у відпустку і повідомив про це орган ДФС, то в нього може виникнути переплата з ЄП. На підставі заяви платника суму переплати буде зараховано у сплату майбутніх платежів за ЄП. Відповідно до п. 295.2 ПКУ, контроль за сплатою авансових внесків єдиного податку здійснюють податкові органи на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. У цьому самому пункті зазначено, що заява на відпустку враховується податківцями під час нарахування авансових внесків ЄП.

Пунктом 295.6 ПКУ передбачено, що суми авансових платежів, сплачені за період, в якому підприємець фактично буде у відпустці, підлягають зарахуванню у рахунок майбутніх платежів за поданою заявою платника єдиного податку. Чи потрібно подавати окрему заяву на зарахування сплачених сум податку у рахунок майбутніх платежів? Чи треба її подавати окремо від заяви про надання відпустки? На нашу думку, так, бо подання такої заяви встановлено вже п. 43.4 ПКУ. Отже, крім заяви на відпустку, у разі сплати ЄП за місяць, у якому підприємець буде у відпустці, потрібно подати окрему заяву довільної форми (див. зразок 2) на зарахування такої суми у сплату майбутнього періоду (можна об'єднати такі заяви в одну).

Зразок 2

Заява про зарахування авансової плати ЄП

Сплата ЄСВ на період відпустки

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. Пам'ятайте, тимчасового звільнення від сплати ЄСВ на період перебування підприємця у відпустці, на відміну від ПКУ, Законом про ЄСВ не передбачено. Отже, платники ЄП 1-ї і 2-ї груп зобов'язані сплачувати єдиний внесок за звітний період — місяць.

Хто з «єдинників» не платить ЄСВ

Винятком є фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Єдиний внесок підлягає сплаті не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, і незалежно від фінансового становища платника (додатково див. http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/347824.html).

Отже, за період відпустки підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та відповідно до п. 295.5 ПКУ протягом одного календарного місяця у році звільнені від сплати авансового платежу ЄП, зобов'язані сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального внеску.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»