Щоб виправити помилку в даті ПН, податківці вимагають анулювати помилкову ПН і скласти нову, з правильною датою. Але чи призведе це до штрафу у постачальника? Як рахувати строк реєстрації ПН? Розгляньмо свіжу судову практику1.
Підприємство надіслало ПН на реєстрацію в ЄРПН 15.03.2016 р. Датовано цю ПН також було 15.03.2018 р. Згідно з квитанцією про реєстрацію ПН в ЄРПН фіскальний орган прийняв її 16.03.2016 р.
Та згодом виявилося, що дату в цій ПН було зазначено із помилкою, тож покупець звернувся до підприємства зі скаргою про виправлення помилки в даті виписування ПН. Це стало підставою для складання платником РК до такої ПН і складання нової ПН, датованої від 04.03.2016 р. Але такі РК і ПН було подано до реєстрації 21.04.2016 р., а зареєстровано в ЄРПН лише 26.04.2016 р.
Тобто постачальник виправив дату ПН з 15 березня на 4 березня 2016 року. Але якщо щодо реєстрації РК у контролерів під час камеральної перевірки питань не виникло, то щодо нової ПН вони побачили порушення строків реєстрації.
Позиція ДФС
На думку податківців, сталося таке. ПН від 4 березня 2016 року (виправлена дата ПН) було зареєстровано в ЄРПН лише 26 квітня 2016 року (дата реєстрації РК до ПН), тобто із затримкою у 38 днів.
Нагадаємо, що у зазначений період (початок 2016 року) ПН мали бути зареєстровані продавцем протягом 15 к. д., наступних за датою виникнення ПЗ, відображених у відповідних ПН (п. 201.10 ПКУ). Але строки реєстрації ПН/РК і тепер обмежено зазначеним пунктом ПКУ. Отже, ситуація є актуальною і нині.
За результатами перевірки ДФС склала ППР та наклала штраф за затримку реєстрації ПН.
Позиція судів
Більшість платників ПДВ у такій ситуації сплачують штраф. Але наш платник податків оскаржив рішення ДФС — спочатку в адміністративному порядку, проте не отримав рішення на свою користь. I лише звернувшись до суду, отримав судові рішення всіх трьох інстанцій з позитивним для себе результатом.
Донецький апеляційний адмінсуд в ухвалі від 20.06.2017 р.2 зазначив: якщо брати до уваги, що дату ПН спочатку було б зазначено правильно, а саме 4 березня 2016 року, то строк її реєстрації минув би лише 20 березня 2016 року. А ПН подано платником 15 березня 2016 року та зареєстровано вперше 16 березня 2016 року з квитанцією про її приймання. Верховний cуд у коментованій постанові зазначив: «З огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, колегія суддів вважає, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних шляхом подання розрахунку коригування до них, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається».
1 Постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі №805/4998/16-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74941826.
Таким чином, суди вважали: якщо платник робить коригування в даті ПН, то для розрахунку строків її реєстрації в ЄРПН потрібно враховувати виправлену дату ПН та дату першої реєстрації такої ПН, навіть якщо при першій реєстрації в ній було зазначено неправильну дату. При цьому виправлена помилка не має впливати на кількісний та вартісний показники ПН.
Підсумок
Ми можемо лише вітати таку судову практику. Хоча її наявність, звісно, не означає, що ПН/РК можна складати з помилками, — платник ПДВ переміг, але при цьому витратив чимало часу та ресурсів. Та маємо надію, що таке рішення Верховного суду враховуватиметься і при подальших розглядах подібних справ.
Євгеній ПІДДУБКО, «Дебет-Кредит»