З 14.07.2018 р. набрали чинності зміни, внесені Постановою №547 до Порядку №419 (див. «ДК» №31/2018). Оскільки цей документ чимало років був ключовим у визначенні, кому і в які строки подавати фінзвітність, ознайомитись із цими змінами потрібно кожному бухгалтеру.
Дата початку дії змін
У Постанові №547 зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування, крім абзацу восьмого пункту 1 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2019 року.
Опубліковано цю постанову було в «Урядовому кур'єрі» 14.07.2018 р. Отже, більшість змін уже діють, а зміни, які наберуть чинності з наступного року, ми розглянемо далі окремо.
На кого поширюється цей Порядок
Як і раніше, Порядок №419 поширюється на:
— всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності;
— на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Вони й далі в цьому Порядку мають назву «підприємства», якщо згідно із Законом про бухоблік вони зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність в Україні.
Таблиця 1
Кому і коли подається фінзвітність
| Було | Стало |
| Кому подається фінзвітність? | |
| Органам, до сфери управління яких належать підприємства Підстава — вимога |
|
| Трудовим колективам Підстава — вимога |
|
| Власникам (засновникам) Підстава — установчі документи |
|
| Iншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики Підстава — законодавство Зверніть увагу: у разі коли організацію діяльності органів державної статистики, органів Казначейства та інших органів, до яких подається фінансова звітність, припинено (порушено) у зв'язку з тимчасовою окупацією території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та/або проведенням АТО, підприємства, розміщені на такій території, подають фінансову звітність після відновлення звичайної діяльності зазначених органів або відповідним органам в населених пунктах, на території яких такі органи здійснюють повноваження в повному обсязі |
|
| Коли подається фінзвітність? | |
| Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами у загальному випадку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 28 лютого наступного за звітним року | Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами у загальному випадку (крім органів Казначейства) не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 28 лютого наступного за звітним року |
| Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органові державної податкової служби у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації: — квартальну фінансову звітність (крім підприємств, що відповідно до ГКУ належать до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва); — річну фінансову звітність. Квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами органові державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств |
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність. Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств |
| Зверніть увагу: фінзвітність платниками податку на прибуток подається разом із декларацією з цього податку як додаток до цієї декларації та її невід'ємна частина (п. 46.2 ПКУ) | |
| Терміни подання підприємствами фінансової звітності підприємствами, які належать до сфери управління міністерств або інших органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, встановлюють зазначені органи | |
| Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та зведену фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року | Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та консолідовану фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року |
| Зверніть увагу: об'єднання підприємств, утворені за рішенням КМУ або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають, крім власної, ще і консолідовану фінзвітність — Мінфіну та Мінекономрозвитку або відповідному центральному органу виконавчої влади | |
| Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінзвітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Підприємства, які складають консолідовану фінзвітність за МСФЗ, надсилають листом відповідну інформацію органам державної статистики у передбачені для подання такої звітності строки |
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінзвітність власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше строків, передбачених законодавством для оприлюднення річної консолідованої фінзвітності. Підприємства, які переходять на складення фінзвітності та консолідованої фінзвітності за МСФЗ, надсилають листом відповідну інформацію органам державної статистики у передбачені для подання такої звітності строки |
| Зверніть увагу: річна фінзвітність, річна консолідована фінзвітність, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складення яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством, у форматі, який виключає можливість внесення змін до фінзвітності іншими користувачами, та в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ. Строки оприлюднення річної консолідованої фінзвітності встановлено ст. 14 Закону про бухоблік |
|
Пункти 2 — 11: кому і коли подавати фінзвітність
Ці пункти Порядку №419 є найважливішими. Адже саме вони визначають, в якому обсязі, за якою формою, кому і коли підприємства мають подавати фінзвітність.
Нагадаємо, що у 2017 — 2018 рр. було прийнято два закони, які змінили вимоги до ведення бухобліку та складання фінзвітності.
По-перше, це Закон №2164, який вніс зміни до Закону про бухоблік. Революційним у цьому законі були перегляд переліку підприємств, які зобов'язані застосовувати МСФЗ, і встановлення переліку підприємств, які зобов'язані проходити щорічний аудит фінзвітності (та оприлюднювати його результати на власному веб-сайті).
По-друге, це Закон про аудит фінзвітності, який набрав чинності з 01.01.2018 р., але вводиться в дію з 01.10.2018 р., крім пп. 1 п. 9 розд. X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону щодо внесення змін до КУпАП, який набирає чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 01.01.2019 р.).
А тепер подивимось, як ці зміни в бухгалтерському законодавстві відбилися на Порядку №419. Для зручності наведемо ці зміни у таблицях, із порівнянням старої і поточної редакції Порядку №419. При цьому зміни щодо державних органів і фондів ми не розглядатимемо.
Що ми бачимо з таблиці 1:
— строки подання фінзвітності майже не змінилися (для звичайних підприємств це точно);
— термін «зведена» фінзвітність усюди замінено на «консолідовану», а «квартальна» — на «проміжну», з уточненням періоду, за який вона складатиметься;
— повідомляти органи статистики про те, що фінзвітність складатиметься за МСФЗ, тепер зобов'язані лише ті, хто переходить на МСФЗ (тобто один раз).
I ще важливо, що раніше датою подання фінзвітності для підприємства вважався день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
Тепер, оскільки більшість підприємств подає фінзвітність в електронній формі, цю норму (п. 4 Порядку №419) було уточнено: датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.
Ну і, як і раніше, якщо подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
Що ми бачимо з таблиці 2:
— уточнення щодо того, що національні стандарти бухобліку бувають різними для приватного і державного сектору. Втім, це вже давно не новина;
— перелік тих, хто має складати фінзвітність за МСФЗ, суттєво змінився. Ми його аналізували, наприклад, у «ДК» №4/2018.
Таблиця 2
Правила складання фінзвітності
| Було | Стало |
| Як складається фінзвітність? | |
| Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за НП(С)БО або МСФЗ відповідно до законодавства |
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за НП(С)БО або МСФЗ або НП(С)БО в державному секторі відповідно до законодавства |
| Які підприємства застосовують МСФЗ? | |
| Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., кредитними спілками — з 1 січня 2015 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами: — надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2013 року; — допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2014 р., а діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2015 року |
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, підприємствами — емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банками, страховиками, кредитними спілками, підприємствами, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, великими підприємствами, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами: — надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010); — недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010); — допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010) |
За якою формою подається фінзвітність?
Склад проміжної звітності. Підприємства, які складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за НП(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Отже, проміжна (тобто квартальна) фінзвітність для тих, хто її складає за нацстандартами, міститиме лише форми 1 та 2 (балансу та звіту про фінрезультат). На жаль, на тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ, ця норма не поширюється.
«Мала» фінзвітність. Тепер право подавати фінзвітність за формами, встановленими П(С)БО 25, отримали підприємства, яким відповідно до Закону про бухоблік встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства.
Скорочена фінзвітність Законом про бухоблік передбачена для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Критерії малих і мікропідприємств
До мікропідприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 350 тисяч євро;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тисяч євро;
— середня кількість працівників — до 10 осіб.
До малих підприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;
— середня кількість працівників — до 50 осіб.
Отже, змінилися вимоги до тих, хто може подавати фінзвітність за формами, затвердженими П(С)БО 25. Хоча до самого цього нацстандарту зміни ще не були внесені (сподіваємося, що Мінфін встигне це зробити до кінця 2018 року).
При цьому ті, хто складатиме «малу» форму фінзвітності, отримали можливість звітувати до відповідних органів (зокрема, органів статистики) раз на рік! Але платникам податку на прибуток все одно доведеться орієнтуватися на періодичність подання ними відповідної декларації. Якщо вони звітують щокварталу, доведеться складати і проміжну (квартальну) фінзвітність.
Зверніть увагу: разом із річною фінзвітністю слід подавати звіт про управління, а підприємствам, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, ще і звіт про платежі на користь держави. Це теж новація, передбачена змінами до Закону про бухоблік. Форми цих звітів наразі Мінфіном ще не затверджені. Як тільки вони з'являться, ми обов'язково їх окремо проаналізуємо.
Наприкінці зазначимо, що, як і раніше, перед складанням річної фінансової звітності обов'язково слід провести інвентаризацію активів та зобов'язань підприємства. Але тепер до випадків, коли обов'язково треба проводити таку інвентаризацію, додано ще й перехід на складення фінансової звітності за МСФЗ (її треба проводити станом на дату такого переходу). Відповідні зміни було внесено до п. 12 Порядку №419.
Нормативна база
- Закон №2164 — Закон України від 05.10.2017 р. №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень».
- Закон про аудит фінзвітності — Закон України від 21.12.2017 р. №2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
- Постанова №547 — Постанова КМУ від 11.07.2018 р. №547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»