Працівники з інвалідністю мають право на відпустку так само, як і інші працівники. Так само, але є особливості.
Насамперед тривалість щорічної основної відпустки працівника з інвалідністю є вищою, ніж у загальному випадку, і відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки становить:
— для осіб з інвалідністю I і II груп — 30 к. д.;
— для осіб з інвалідністю III групи — 26 к. д.
Якщо ж працівник з інвалідністю належить до категорії працівників, які користуються правом на щорічну основну відпустку подовженої тривалості, застосовується саме ця подовжена тривалість. Позаяк особи з інвалідністю можуть виконувати не всі з робіт, які дають право на подовжену основну відпустку, на практиці це керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники (ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки). Їхня щорічна відпустка триває до 56 к. д.
Але крім випадку, коли особа з інвалідністю влаштовується на підприємство, є ще випадок, коли працівник дістав інвалідність під час роботи на підприємстві. А ще ж інвалідність може бути знято. У цих ситуаціях особа дістає/втрачає право на подовжену відпустку посеред року. Як порахувати тривалість відпустки?
Нормативного документа, який би це регулював, нема. Тому розраховуємо тривалість відпустки пропорційно до відпрацьованого часу до і після встановлення/зняття інвалідності за робочий рік. Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки робочий рік відлічується з дня укладення трудового договору.
Приклад Працівника прийнято на роботу 18.09.2017 р. Тривалість основної щорічної відпустки, що надається згідно з колективним договором, — 24 дні. У зв'язку з виробничою травмою працівнику 20.03.2018 р. було встановлено III групу інвалідності, що підтверджується копією довідки з акта огляду в МСЕК.
Працівник іде у відпустку з 06.08.2018 р.
За період між прийняттям на роботу і до встановлення інвалідності (18.09.2017 — 19.03.2018) працівник перебував у трудових відносинах з підприємством 183 дні. За ці дні він має право на відпустку звичайної тривалості. Відповідно, з 20.03.2018 р. і до кінця робочого року залишається 182 дні, за які працівнику належиться подовжена відпустка.
Обраховуємо тривалість відпустки за перший робочий рік:
(183 : 365 х 24) + (182 : 365 х 26) = 25 к. д.
У нашому прикладі працівник узяв відпустку до закінчення першого повного робочого року, але після відпрацювання 6 місяців. Однак відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки особи з інвалідністю мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві. А відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 10 цього Закону працівникам з інвалідністю відпустки надаються в зручний для них час.
Як і основна відпустка, відпустка за свій кошт працівників з інвалідністю теж має підвищену тривалість. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, для осіб з інвалідністю I та II груп вона становить до 60 к. д. щорічно, а згідно з п. 6 ч. 1 ст. 25 цього самого Закону особи з інвалідністю III групи можуть взяти щороку до 30 к. д. за свій кошт. I це не позбавляє їх права на 15-денну неоплачувану відпустку за згодою сторін за ст. 26 Закону про відпустки.
Якщо працівник дістав інвалідність унаслідок нещасного випадку на виробництві, йому щорічно надається безоплатна путівка від ФСС на лікування. При цьому, якщо основна відпустка вже використана, абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону №1105 зобов'язує роботодавця надати додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який працівник мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором працівника).
Андрій ПОРИТКО, головний редактор