Податки на ФОП сплачуються через банк раз на місяць 20 числа поточного місяця за поточний місяць. ЗП виплачують через касу. З податків є переплата. Iноді трапляється так, що до штату береться ще людина, і сума податків на ФОП за цей місяць зростає. Чи треба робити доплату? Чи можна не робити доплати, бо є переплата з усіх податків? Які можливі наслідки?
Відповідно до законодавства (зокрема, ст. 115 КЗпП), заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць, а нараховується один раз. При нарахуванні заробітної плати за підсумками місяця може застосовуватися податкова соціальна пільга (далі — ПСП), що спричинює зменшення суми податку на доходи фізосіб (далі — ПДФО), який сплачується з такої зарплати. При виплаті зарплати за першу половину місяця ПСП не застосовується і сума ПДФО не зменшується. Унаслідок цього можливим є виникнення переплати з ПДФО. Переплата може виникнути і з інших причин: помилково або надміру сплачені кошти тощо. Також можливою є переплата і з інших зарплатних платежів: військового збору та єдиного внеску. Як використати такі суми? Чи можна їх врахувати в рахунок сплати наступних платежів?
Перевірка стану розрахунків із бюджетом
Насамперед у такій ситуації платнику податків необхідно перевірити стан розрахунків із бюджетом (провести інвентаризацію розрахунків). Якщо облікові дані та дані ДФС не збігаються, треба з'ясувати причину. Як отримати відповідну інформацію, враховуючи, що Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422, не передбачено звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском за відповідний звітний період та видача актів звірянь?
Проте згідно зі ст. 1 Закону про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Звернення розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів із дня їх отримання (ст. 20 Закону про звернення громадян)1. Це стосується й отримання акта звірянь розрахунків із бюджетом. Так, за письмовою заявою СГ, стосовно якого в контролюючому органі відкрито інтегровану картку платника (далі — IКП), подається письмовий документ про стан розрахунків цього платника за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі. Такий документ видається не пізніше 15 р. д. із дня отримання заяви, в якій зазначено платежі та період, за якими здійснюється звіряння розрахунків із бюджетами, а також нараховані та сплачені суми цих платежів за зазначений період.
1 Таке пояснення надано фіскалами в ЗIР, підкатегорія 135.04, відповідь на запитання: «В який термін та за який період СГ надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄВ?».
На сьогодні відомості про розрахунки з бюджетом можна отримати значно швидше через електронний кабінет платника — у режимі реального часу. Для цього в головному меню особистого кабінету потрібно вибрати розділ «Стан розрахунків із бюджетом». У цьому розділі можна знайти інформацію про розрахунки з бюджетом у розрізі органу ДФС, назви податку (платежу), код платежу; МФО банку; бюджетного рахунку. Якщо натиснути на назву податку (платежу), відкриється IКП обраного податку (платежу), яка містить таку інформацію про проведені операції: дата та код операції; сума операції; нараховано/зменшено; сплачено/повернуто; сальдо розрахунків; сплачено/повернуто пені; залишок несплаченої пені. Тут можна отримати (сформувати) дані за розрахунками з бюджетом за останні два роки, а також вивантажити інформацію у форматі XML-файлів.
Після підтвердження наявності переплати із зарплатних податків, зборів, внесків можна виплачувати зарплату через касу без доплати податків при цьому. Тільки от переплату з ПДФО та військового збору можна офіційно підтвердити лише під час перевірки, а до перевірки вся сплачена сума ПДФО та ВЗ «світиться» в кабінеті як переплата, а також в акті звіряння буде зазначена лише сплачена сума. Тож переплату з ПДФО та ВЗ доведеться вираховувати вручну — на підставі даних про сплату податку з кабінету та на підставі облікових даних про нарахування ЗП та утримання ПДФО.
Виплата зарплати
Заробітна плата складається з двох частин: заробітної плати за першу половину місяця та за другу половину місяця (ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці). Виплачувати зарплату можна і частіше, ніж двічі на місяць. Виплата заробітної плати один раз на місяць є порушенням строків виплати заробітної плати.
Статтею 23 Закону про оплату праці встановлено, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Заробітна плата може перераховуватися на банківський рахунок працівника, а також виплачуватися банківськими чеками. При цьому Закон про оплату праці допускає за певних умов виплату заробітної плати натурою.
Джерела готівкових коштів на зарплату та сплата податків, зборів, внесків
Готівка може отримуватися з банку спеціально для виплати заробітної плати, про що зазначається на звороті грошового чека у реквізиті «Цілі витрат» (форма грошового чека наведена у додатку 13 до Iнструкції №174).
У цьому разі банк не видасть готівкових коштів за таким чеком без наявності платіжних доручень на сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ з сум зарплати, що отримується готівкою (пп. 168.1.2 ПКУ, ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Податковий агент може підтвердити банківській установі право на виплату заробітної плати без одночасного перерахування ПДФО за наявності документального підтвердження їх сплати раніше. «Документальним підтвердженням про сплату податковим агентом утриманого податку на доходи фізичних осіб зі суми заробітної плати є примірник платіжного доручення (документа на переказ) про його перерахування, у якому в реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання» (п. 3.10 Iнструкції №22).
Крім цього, у п. 3.10 зазначено, що «банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету» — тож у разі переплати можна робити платіжне доручення з ПДФО на 1 грн та нічого банку не доводити.
Згідно з Порядком №453, якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума ЄСВ менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати зарплати, банки приймають від платників ЄСВ грошові чеки та/або платіжні доручення та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника ЄСВ.
Зверніть увагу!
У зв'язку зі зміною розміру ЄСВ — 22%, ДФСУ в листі від 15.01.2016 р. №526/5/99-99-17-03-01-16 рекомендує банкам контролювати сплату ЄСВ у розмірі 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в розрахункових документах.
Довідка-розрахунок складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з дод. 1 до Порядку №453 (п. 3 Порядку №453).
Органи доходів і зборів невідкладно погоджують довідку-розрахунок, надану платником ЄСВ. Один примірник надається банку, другий — органу доходів і зборів, третій — залишається в платника ЄСВ.
Для виплати зарплати підприємство може використовувати й готівку, що наявна в касі на момент такої виплати у достатній кількості (п. 17 розд. II Положення №148). Така готівка може бути одержана до каси за рахунок надходження готівкової виручки, повернення підзвітних коштів, фінансової допомоги тощо. У цьому випадку слід сплатити ПДФО та військовий збір протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем виплати зарплати з каси (пп. 168.1.4 ПКУ). День виплати зарплати при цьому не враховується. А от щодо ЄСВ такого правила немає: його потрібно сплатити в день виплати готівки з каси або раніше (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Що робити з переплатою з зарплатних податків, зборів, внесків
Відповідно до пп. 14.1.115 ПКУ: «Надміру сплачені грошові зобов'язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату».
Це означає, що платник податку (податковий агент) має право повернути або врахувати у рахунок сплати наступних платежів тільки ті суми надміру сплачених податку на доходи фізичних осіб, військового збору, ЄСВ, які були перераховані до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
На підставі ст. 43 ПКУ платник податків має право:
— повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання;
— зарахувати на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів (крім ЄСВ);
Роз'яснюють податківці
Враховуючи, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску відсутні.
ЗIР, підкатегорія 135.04
— врахувати у рахунок сплати наступних платежів.
Попри те що норми ст. 43 ПКУ передбачають порядок повернення надміру сплачених сум податків для платників податків, цей порядок можуть застосовувати і податкові агенти. Адже податковий агент має такі самі права й обов'язки, що і платник податків (п. 18.2 ПКУ). Для податкових агентів діє ще й окрема норма, що прирівнює їх до платників ПДФО, — пп. 162.1.3 ПКУ. Отже, податковий агент може так само скористатися правом платника податків на залік чи повернення надміру сплачених сум ПДФО згідно з пп. 17.1.10 ПКУ і користатися нормами п. 43.3 ПКУ.
При виплаті зарплати через касу за рахунок коштів, отриманих СГ не з банку, особливу увагу потрібно звернути на те, щоб суми податків з такої виплати були в межах сум переплати з відповідних податків, зборів, внесків. Якщо суми нарахування перевищують суми переплати, необхідно зробити доплату шляхом перерахування необхідної суми з відповідним призначенням платежу.
Відображення переплати з ПДФО та військового збору у формі №1ДФ
Переплати з ПДФО у формі №1ДФ не відображаються, позаяк у графі 4 форми №1ДФ показується сума фактично утриманого ПДФО за рахунок фізособи, якій був нарахований дохід (п. 1.1 Порядку №4). А суми ПДФО, які були сплачені до бюджету понад те, що фактично було утримано, не можна розцінювати як утримані суми, тому вони фактично сплачені за рахунок самого податкового агента (п. 3.5 і п. 1.3 Порядку 4).
Враховуючи, що суми доходів у розділі II відображаються не персоніфіковано, у графі «Загальна сума утриманого збору (перерахованого)» зазначається загальна сума перерахованого до бюджету військового збору.
Нормативна база
- Iнструкція №174 — Iнструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою НБУ від 01.06.2011 р. №174.
- Iнструкція №22 — Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 21.01.2004 р. №22.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
- Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
- Порядок №453 — Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №453.
Iрина ЛИСАК, аудитор