Перевірка ДФС виявила завищення витрат за 9 місяців 2017 р., донараховано податок на прибуток, у грудні 2017 отримано ППР. Як у бухобліку відобразити донараховану суму ПЗ з податку на прибуток? Чи сторнувати завищені витрати на підставі акта перевірки? Як заповнити рядок 18 декларації про прибуток: із урахуванням донарахованої суми ПЗ чи ні?
Бухгалтерський облік. У наведеному випадку відображення наслідків перевірки залежить від того, яка саме помилка була податківцями виявлена.
Ви зазначаєте, що перевірка виявила завищення витрат. Але податкових витрат ми в 2017 році не визнавали — об'єктом оподаткування був фінрезультат, обрахований за правилами бухобліку (згідно із пп. 134.1.1 ПКУ). Отже, можна дійти висновку, що витрати були завищені саме в бухобліку.
Тому за наслідками податкової перевірки (якщо ви згодні з висновками податківців і не оскаржили результати перевірки) ви маєте відкоригувати (зменшити) зайві витрати. Через те що йдеться про 2017 рік і тоді ж відбулася податкова перевірка, то виправити помилку було потрібно ще у 2017 році. Але цього не було зроблено, тож виправляти помилку доведеться тепер.
Згідно з п. 4 П(С)БО 61, така помилка виправлятиметься шляхом кореспонденції із рахунком нерозподілених прибутків (збитків). Наприклад, якщо ви визнали витрати у вартості послуг без наявності первинного документа про їх надання (Д-т 92 К-т 631), то маєте зробити проведення Д-т 631 К-т 44 — датою на 01.01.2018 р. (тобто на початок поточного звітного періоду — року).
Тоді ж (у 2017 році) на підставі отриманого ППР треба було відобразити донараховане податкове зобов'язання. Через те що цього не було зроблено вчасно, доведеться це зробити нині. Має бути проведення Д-т 44 К-т 641/Податок на прибуток датою на 01.01.2018 р.
Податковий облік. У чинній формі декларації з податку на прибуток не передбачено окремих рядків для відображення результатів податкових перевірок. Немає і встановленого порядку складання такої декларації. Отже, все, що ми наразі маємо, — це затверджена форма декларації (з певними назвами рядків) та роз'яснення податківців щодо деяких питань її складання (які мають рекомендаційний характер або надані як IПК окремим платникам податків).
У ЗIР на сайті ДФСУ зазначено: «Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від'ємного значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від'ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді. При цьому подають доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. II ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт успеціально відведеному місці в Декларації».
Отже, якщо в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2017 року ви не мали від'ємного результату об'єкта оподаткування, значення якого переноситься до наступних звітних періодів та помилку у визначенні якого перевірка виявила, результат такої перевірки в декларації не відображається.
Навіть якщо таке від'ємне значення і було, подавати уточнюючу декларацію за 9 місяців 2017 року не треба. У такому разі ви мали би врахувати зміну цього показника при складанні декларації з податку на прибуток за наступний звітний період (а саме показати його в правильному значенні, із поданням пояснення до такої декларації).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»