Громадська організація отримала статус неприбутковості, має виключно один КВЕД 94.99. Діяльність ГО спрямована на створення умов для розвитку компетенцій та лідерських якостей, а також задоволення та захист економічних та інших спільних інтересів членів цієї організації. Чи має право така ГО самостійно проводити конференції, семінари тощо за договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг з наданням учасникам актів та рахунків на вартість семінару? Чи можна виплачувати доповідачам кошти за договорами ЦПХ, якщо доповідачі — учасники/засновники ГО?
Діяльність ГО як неприбуткової за ПКУ
Починаючи з 01.01.2017 р., для того щоби отримати статус неприбутковості, громадська організація (про яку йдеться у запитанні) відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ має одночасно відповідати таким вимогам:
— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. З метою цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
— її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Окрім наведеного, у статуті ГО (візьмімо за приклад ГО, яка звернулася до нас із запитанням) може бути передбачена така мета (цілі) її діяльності, а саме діяльність, спрямована на:
— розроблення проектів та програм для захисту прав та інтересів членів організації;
— підвищення рівня людського капіталу в Україні, створення умов для розвитку компетенцій та лідерських якостей, необхідних для побудови економічно успішної правової та демократичної держави;
— задоволення та захист соціальних, наукових, економічних та інших спільних інтересів членів цієї організації;
— збирання, обробку та поширення інформації, у т. ч. соціального, економічного, наукового характеру, серед громадськості та членів організації;
— розвиток співпраці з міжнародними та вітчизняними неурядовими організаціями, зокрема вченими, аналітиками, фахівцями, громадськими та політичними діячами;
— залучення на добровільних засадах матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів орга-нізацій, підприємств та фізосіб для реалізації мети ГО.
Наведеній у статуті меті відповідають і визначені права ГО.
Приклад статутних прав ГО:
— право співпрацювати з іншими громадськими організаціями, незалежними аналітиками, фахівцями, громадськими та політичними діячами;
— право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові та немайнові права відповідно до чинного законодавства;
— право здійснювати господарську діяльність самостійно або через створені установи та організації для досягнення мети ГО з отриманням доходу без права його розподілу серед засновників.
Отже, для того щоб громадська організація могла як неприбуткова організація організовувати семінари, конференції із запрошенням доповідачів (вчених, науковців, аналітиків, фахівців, громадських та політичних діячів), відповідні мета (цілі) та права мають бути чітко прописані у статуті. Можна прямо прописати форму співпраці з лекторами — семінари, конференції, «круглі» столи, тренінги, форуми тощо.
Документальне оформлення співпраці зі сторонніми особами
Хоч який би захід масового характеру не організовувала ГО, без документального оформлення участі сторонніх осіб (не членів ГО) у такому заході не обійтись. Якщо ми говоримо про семінари та конференції (як сказано у запитанні), то, як правило, участь доповідачів (вчених, науковців, аналітиків, фахівців, громадських та політичних діячів) підтверджується цивільно-правовими договорами, які укладаються безпосередньо з такими фізособами або з організаціями, підприємствами, установами, що їх такі фізособи представляють на заходах.
Предметом таких договорів переважно є надання інформаційно-консультаційних послуг, тобто виклад певної інформації щодо мети заходу або суміжної тематики, яка опосередковано пов'язана з метою заходу та визнана організаторами необхідною.
I тут постає низка запитань. Як правильно окреслити предмет договору? Чи допустимо для ГО отримати дохід за такими договорами? Чи може ГО виплачувати винагороду працівнику/засновнику?
На нашу думку, як сама мета заходу, так і тематика та учасники, які запрошуються на такі заходи, мають бути безпосередньо пов'язані зі статутною діяльністю організатора — ГО. Це стосується й інформації доповідачів. Відповідно, кошти цілком можуть бути оплачені саме за участь у масовому заході (семінарі, конференції), що організовується ГО.
Щодо укладення договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг — то це доволі ризиковано та може бути розцінено саме як самостійна господарська діяльність ГО. Тому треба укладати договори цивільно-правового характеру з предметом договору, прямо окресленим та пов'язаним із тим заходом, що проводиться. Наприклад, участь у конференції на тему «Створення умов для розвитку компетенцій та лідерських якостей у молоді». У такому разі оплата за участь у конференції буде отримана у межах статутної діяльності ГО.
Утім, не менш важливими тут, на нашу думку, є й напрями використання таких коштів — вони мають забезпечувати проведення самої конференції та використовуватися з іншою метою, передбаченою статутом ГО.
Звісно, гостро тут постає питання включення суми оплати доповідачів до кошторису семінару, конференції — чи не буде це розцінюватись як розподіл доходу між засновниками?
Чому потрібен кошторис
Наявність самого кошторису, на нашу думку, необхідна для підтвердження зв'язку отриманих та витрачених коштів з діяльністю ГО. Адже обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) винятково для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
На нашу думку, витрачання коштів на оплату доповідачів — учасників конференцій здійснюється у межах загальних витрат на організацію конференції, семінару згідно з кошторисом. Відповідно, через те що сама організація семінарів, конференцій є одним із напрямів реалізації мети створення та діяльності ГО, то й усі витрати, які можуть включатися до кошторису, безпосередньо стосуються статутної діяльності організації.
Неприбуткові організації для визначення своїх витрат застосовують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Витрати, понесені неприбутковою організацією, здійснюються на цілі, передбачені установчими документами (витрати на утримання і витрати, пов'язані з виконанням статутних завдань за відповідними напрямами використання) на підставі первинних документів, складених за правилами бухгалтерського обліку.
Документальне оформлення співпраці з учасниками ГО
Iнша річ, якщо доповідачами на такому заході є учасники/засновники самої ГО.
Свого часу ДФСУ в листі від 03.10.2016 р. №21415/6/99-99-15-02-02-15 наголосила, що виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплата лікарняних), інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямом вважаються витратами в межах статутної діяльності. Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.
Проте через півтора року в IПК від 01.03.2018 р. №831/6/99-99-15-02-02-15/IПК ДФС дещо підкорегувала свою позицію. I зважаючи, що ця позиція наведена в IПК, яка має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана, можна припустити, що таку консультацію було надано на підставі ситуації, описаної та документально підтвердженої платником податків — ГО.
Остання позиція ДФСУ
Не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т.ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі виплати є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.
Однак ми погоджуємося з останньою позицією ДФС. Річ у тім, що вище ми нагадали про кошторис на організацію заходу (семінару, конференції тощо).
Загалом, у разі якщо виплата здійснюється в межах кошторису за укладеними цивільно-правовими договорами, то такі виплати підтверджують саме факт надання послуги виконавцем замовнику (ГО). I, як зазначено у згаданій вище IПК, є фінансуванням видатків на реалізацію мети та напрямів діяльності (організацію семінару, конференції), визначених установчими документами ГО.
Ці виплати не мають нічого спільного із виплатами (розподілом) доходів між засновниками. Адже за своєю суттю розподіл доходів між засновниками є виплатою коштів юридичною особою на користь її учасника/засновника у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини), пов'язаною лише зі статусом фізособи (чи юрособи) як учасника/засновника ГО та не пов'язаною із будь-якими договірними відносинами ГО з такими учасниками/засновниками.
Звісно, різний підхід до розуміння оплати за договорами цивільно-правового характеру та виплат доходу учасникам/засновникам у фіскального органу може призвести до спору щодо виплачених сум та позбавити ГО статусу неприбутковості через порушення приписів п. 133.4 ПКУ. Тому варто оформляти документи максимально коректно та мати пояснення заздалегідь.
Це важливо!
Варто звернути увагу на оформлення документів з організації заходу масового характеру:
1) визначити тематику заходу, яка має безпосередньо бути пов'язаною з метою ГО, визначеною у статуті;
2) скласти кошторис, який буде відображати всі видатки на організацію заходу, на виконання якого визначати коло осіб (фізосіб, ЮО, інші установи та організації, в т. ч. й міжнародні), яких потрібно залучити до організації заходу;
3) визначитись із договірними відносинами з такими запрошеними доповідачами, іншими особами, які планують взяти участь, предметом яких є саме дії, пов'язані з організацією заходу;
4) оплата такого заходу та витрати на виплату коштів доповідачам мають бути в межах кошторису, хоча, на нашу думку зібрані кошти, що залишились від організації заходу, можуть бути використані й на інші цілі ГО у межах статуту.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»