29 грудня 2017 року було підписано Закон від 07.12.2017 р. №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»1. Пропонуємо вашій увазі короткий огляд новацій щодо ПДВ, податку на прибуток та єдиного податку. Ґрунтовніший аналіз буде предметом розгляду в наступних номерах «ДК».
ПДВ
Блокування реєстрації. Найбажаніша новація — систему блокування податкових накладних тимчасово зупинено! Відповідна зміна передбачена п. 201.16 та п. 57-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. До 1 березня 2018 року Кабмін повинен визначити механізм зупинки реєстрації ПН.
1 Публікація відбулася 30.12.2017 р. у газеті «Голос України» №248.
Нормами п. 57-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено, що ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 та пункту 201.10 ПКУ (по суті, в тестовому режимі), 02.01.2018 року. Така можливість реєстрації не поширюється на:
— ПН/РК, щодо яких станом на 01.12.2017 р. не подано пояснень та документів у межах пп. 201.16.2 ПКУ;
— ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації, за якими станом на 01.12.2017 р. не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено з 01.12.2017 р. та за якими платник податку після 01.12.2017 р. подав пояснення і копії документів, реєструються в ЄРПН без огляду на реєстраційний ліміт (без будь-яких обмежень). Якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації ПН/РК, такі накладні реєструються наступного робочого дня за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.
Реєстрація мінусових РК. Пункт 201.10 ПКУ тепер передбачає реєстрацію в ЄРПН мінусових РК (зменшення компенсації вартості) протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Ставка ПДВ. Вимоги до застосування ставки «медичного ПДВ» дещо змінено. Абзац 2 пп. «в» п. 193.1 ПКУ для застосування ставки ПДВ 7% передбачатиме операції постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам певних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні. Досі 7% ПДВ оподатковуються операції з постачання та ввезення на митну територію України лише медичних виробів, включених до переліку, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 р. №410. До операцій з постачання та ввезення на митну територію України всіх інших медичних виробів застосовується ставка ПДВ у розмірі 20%. Якщо медичні товари були придбані з ПДВ за ставкою 20%, а у 2018 році вже діє абз. 2 пп. «в» п.193.1 ПКУ і їх реалізація має проводитися за ставкою ПДВ 7%, то платників ПДВ це не повинно бентежити: жодної ув'язки ставок ПДВ між собою тут бути не повинно.
Товари у зоні АТО. Безумовно позитивним можна назвати нововведення п. 38.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Для оподаткування ПДВ придбані, вироблені товари до 14 квітня 2014 року, які станом на 1 січня 2017 року перебувають на тимчасово окупованій території, не вважаються такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, тож приписи підпунктів «в» та «г» пункту 198.5 ПКУ в цьому разі не застосовуються. Отже, кваліфікацією вимушеного невикористання таких активів через війну як негосподарського використання з донарахуванням ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ вже можна не перейматися.
Звільнення від оподаткування. Збереглася пільга з ПДВ відповідно до пп. 197.1.25 ПКУ. Так, операції постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України звільнені від оподаткування ПДВ. У 2017 році під цю пільгу підпадало і розповсюдження дитячих книжкових видань вітчизняного виробництва.
На період 01.09.2018 р. — 31.12.2021 р. передбачено експортну пільгу (звільнення від ПДВ) з експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 за УКТ ЗЕД). А от експорт насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 за УКТ ЗЕД) буде звільнено від ПДВ на період 2020 — 2021 рр.и (новий п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Протягом 2018 року буде звільнено від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (новий п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
До 1 січня 2023 року поширено звільнення від ПДВ на визначених ПКУ умовах на операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, а також розширено поняття «програмна продукція», зокрема примірники комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі або посилань для завантаження комп'ютерної програми, будь-які зміни, оновлення комп'ютерних програм тощо (п. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Такий же граничний строк дії пільги і для суб'єктів космічної діяльності, що підпадають під дію норм Закону України «Про космічну діяльність» (на визначених умовах) (п. 3 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ викладено у новій редакції).
Розстрочення сплати ПДВ. До 1 січня 2020 року платникам податку надано право на розстрочення сплати ПДВ, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів під час імпорту обладнання за переліком кодів згідно з УКТ ЗЕД, яке ввозиться для власного виробництва (новий п. 65 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Податок на прибуток
Завдяки оновленій редакції пп. 14.1.11 ПКУ тепер не відносять до безнадійної заборгованість фізосіб, прощену кредитором, крім заборгованості осіб, пов'язаних із таким кредитором, та осіб, які перебувають із таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує 3 років. Тепер прощена заборгованість фізособи не вважатиметься безнадійною, а отже, її списання поповнить позитивну податкову різницю у межах п.139.2 ПКУ. Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. I не зменшується згідно з пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. Банкам та небанківським фінустановам слід звернути увагу на змінений пп. 139.3.3 ПКУ.
Змінено і визначення терміна «роялті» — пп.14.1.225 ПКУ. Тепер не вважаються роялті платежі, отримані, зокрема, за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра), а також платежі за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Відкориговано податкову різницю банків та небанківських установ на збільшення із пп. 139.3.3 ПКУ (з урахуванням п. 49 та 50 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ). З 2018 року фінрезультат до оподаткування збільшуватиметься:
— на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
— на суму використання резерву у зв'язку з припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізосіб, які є пов'язаними з таким кредитором, або перебувають із таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує трьох років.
Сума використання резерву у зв'язку з припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансового результату до оподаткування.
Різниць на зменшення тепер залишилося тільки дві: ані на суму списання активу, який відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв'язку з перевищенням над лімітом, ані на суму зменшення витрат від розформування (зменшення) тієї частини резерву, на яку збільшувався фінрезультат у зв'язку з перевищенням ліміту, фінрезультат тепер не зменшуватиметься (пп. 1 пп. 139.3.4 ПКУ виключено).
«Єдинників»-юросіб звільнили від сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів їх засновникам-юрособам (абз. 7 п. 57.1-1.2 ПКУ). У зв'язку з цим податкова різниця пп. 140.4.1 ПКУ була дещо актуалізована: фінрезультат зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих дивідендів.
Суб'єкт кінематографії для повернення частини кваліфікованих витрат у межах Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до МСФЗ чи П(С)БО на суму отриманих субсидій, також формуватиме різницю на зменшення (пп. 140.4.4 ПКУ). На противагу їй сума витрат звітного періоду за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, але не більше суми такої субсидії буде формувати різницю на збільшення (пп. 140.5.13 ПКУ).
Після переходу з 4-ї групи ЄП на загальну систему для товару, відвантаженого під час перебування на ЄП, а оплаченого вже на загальній системі, додатна різниця, передбачена пп.140.5.12 ПКУ, з 2018 року вже не застосовуватиметься!
З'явилися нові податкові різниці:
— на суми повної або часткової компенсації вартості путівок працівникам та/або їхнім дітям (до 18 років), якщо такі суми не оподатковуються ПДФО (абз. 2 пп. 140.5.10 ПКУ);
— на суми пожертвувань на фізкультуру і спорт, які перевищують 8% прибутку минулого звітного року (досі пп. 140.5.9 ПКУ обмежував пожертви на рівні 4%), новий пп. 140.5.4 ПКУ.
Додано новий п. 297.5 ПКУ, яким передбачено, що платник ЄП, який здійснює на користь нерезидента-юрособи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманих таким нерезидентом (такий перелік визначено пп. 141.4.1 ПКУ), має здійснювати нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ, тобто сплачувати податок на репатріацію. Податківці неодноразово про це повідомляли в консультаціях, але досі це було тільки на рівні консультацій, тепер під це виписана окрема норма.
Норма п. 15 підр. 4 розд. ХХ ПКУ передбачає можливість зменшити податок на прибуток до сплати на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор