• Посилання скопійовано

Платник податків без IПН

Громадяни України мають можливість відмовитися від прийняття IПН за релігійними переконаннями. Кадровий та зарплатний облік таких громадян роботодавці ведуть за серією та номером паспорта — згідно з відміткою у паспорті. Поговоримо про порядок отримання такої відмітки та як вести такий облік та складати звітність.

Iсторія IПН та права на відмову від його прийняття

З розвитком автоматизації обробки інформації почали виникати питання щодо однозначної ідентифікації фізосіб. Однозначно ідентифікувати людину за прізвищем, іменем, по батькові неможливо, адже серед громадян України багато людей можуть мати однакові прізвище, ім'я, по батькові, а також дату народження. Наприклад, в Україні кілька сотень людей можуть зватися Коваленками Iванами Петровичами, та ще й народитися в один день. А якщо хтось з них змінить прізвище, ім'я чи по батькові? Для ідентифікації ще можна використовувати місце проживання (яке теж може змінюватися з часом), місце народження тощо. Але збір та обробка такої величезної бази даних потребують великих ресурсів, у тому числі технічних. Цифрова система ідентифікації людей суттєво спрощує обробку інформації, до того ж цифровий номер може бути унікальним та незмінним протягом всього життя людини.

Україна впритул підійшла до створення єдиного реєстру фізосіб наприкінці 90-х минулого століття. Iдентифікація фізосіб базується на понятті реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі будемо називати його більш звичними словами — ідентифікаційний податковий номер (IПН), хоча такого формулювання у нормативних документах немає). Але тоді ж, у 90-ті, як ніде у світі, різними угрупованнями була організована широкомасштабна акція відмови від IПН, відбувалось залякування населення з приводу того, що IПН є печаткою диявола тощо. I хоча УПЦ Київського та Московського патріархатів не заперечують можливості прийняття та використання IПН вірянами1, дискусії щодо прийнятності IПН для віруючих тривали довго. Станом на 2011 рік повідомлялося2 про велику кількість людей, які відмовилися від прийняття IПН. У кінцевому підсумку до нормативних актів, що приймалися у ті часи, були додані норми про можливість відмови від прийняття IПН. Аналогічна норма є й у чинній редакції ПКУ, про неї — у наступному розділі.

1 http://archiv.orthodox.org.ua/page-211.html.

2 https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/44891/.

Можливість відмови від прийняття IПН

Згідно з п. 63.5 ПКУ всі фізособи — платники податків та зборів реєструються в податкових органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Реєстр фізосіб) у порядку, визначеному ПКУ.

А от і обіцяна норма — п. 63.6 ПКУ: «Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта».

Які висновки прямо випливають з цієї норми?

По-перше, відмовитися від прийняття IПН можна лише через релігійні переконання. Iншої причини відмови від IПН законом не передбачено.

По-друге, відмовитися від прийняття IПН можна лише особисто через свої релігійні переконання. Це означає, що батьки малолітньої дитини віком до 14 років (або її опікуни) не можуть відмовитися від прийняття IПН для такої дитини, якщо в такому прийнятті є нагальна потреба (наприклад, набуття дитиною права власності на нерухомість, отримання спадщини, отримання оподатковуваних доходів тощо у документах про вчинення нотаріальних дій). Своєю чергою, після досягнення віку 14 років неповнолітня особа вже сама зможе відмовитися від IПН вже через власні релігійні переконання. Нагадаємо, що малолітня особа визначена ст. 31 ЦКУ — це особа у віці до 14 років. Це ж стосується і недієздатних осіб — інша особа (опікун) не може за них відмовитися від прийняття ними IПН.

По-третє, про відмову від прийняття IПН слід повідомити податковий орган. Докладніше про це — далі.

По-четверте, від податкового органу слід отримати відмітку у паспорті. Але і з нею не все так просто. На сьогодні дійсними є лише відмітки, проставлені у паспортах з 01.01.2011 р. — дати набрання чинності ПКУ. Як роз'яснювали податківці1, це пов'язане з уведенням окремого реєстру для фізосіб, що відмовилися від прийняття IПН. Тож тим, у кого така відмітка проставлена до 01.01.2011 р., слід ще раз повідомити податковий орган про відмову від прийняття IПН і отримати нову відмітку. I лише після отримання такої відмітки можна користуватися цим привілеєм, який надано законом громадянам з поваги до їхніх релігійних переконань.

1 http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-vidmitki-/317583.html.

Чи можна «заднім числом» відмовитися від IПН?

Трапляються питання від громадян про те, чи можна «заднім числом» відмовитися від IПН, зокрема і щодо померлої людини (як правило, ці питання стосуються померлих родичів). На це питання можна дати лише негативну відповідь: не можна. Відмова від IПН діє з дати внесення людини до відповідного реєстру і проставляння відповідної відмітки до паспорта. До того ж, як ми зазначали вище, відмовитися від IПН людина має особисто. А відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦКУ цивільна правоздатність фізособи припиняється у момент її смерті, тож будь-які заяви від імені померлої особи прийматися не можуть (у т. ч. за посередництвом родичів).

Формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків регламентовано ст. 70 ПКУ. Зокрема, у п. 70.1 ПКУ зазначено, що облік фізосіб — платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття IПН та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

На виконання норм цієї статті діє Положення №822, яке затверджено наказом Мінфіну і набрало чинності з 21.11.2017 р. З 28.01.2014 р. до 21.11.2017 р. діяло Положення №779, затверджене наказом Міндоходів. Надалі ми будемо аналізувати норми нового Положення №822, зокрема розділу VIII.

Порядок відмови від IПН та відмітка у паспорті

Фізособа особисто подає повідомлення встановленої форми до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого податкового органу у разі, якщо фізособа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIII Положення №822). Фізособа може перебувати за межами населеного пункту проживання у тому випадку, якщо вона проживає за межами населеного пункту або є внутрішньо переміщеною особою тощо. Проживання за межами населеного пункту можливе, наприклад, у разі, якщо людина проживає у садовому чи дачному будинку. Переведення таких будинків у житлові будинки врегульовано Законом №1673.

Повідомлення для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру подається за формою №1П (додаток 8 до Положення №822). Від заявника не вимагається законом доводити податківцям факт наявності релігійних переконань щодо прийняття IПН (особливо враховуючи те, що позиція УПЦ припускає прийняття IПН), тож цей факт держава просто приймає на віру.

Разом з повідомленням пред'являється паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт уперше (для неповнолітньої особи віком від 14 до 16 років це може бути свідоцтво про народження). У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізособі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 4 розділу VIII Положення №822).

Податківці перевіряють можливість внесення відмітки до паспорта протягом 3 р. д. (п. 6 розділу VIII Положення №822). Якщо буде встановлено, що фізособа обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до ДПI, до якої було подано повідомлення, надсилається відмова у повторній реєстрації фізособи в окремому реєстрі, а фізособа буде поінформована про необхідність внесення змін до окремого реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення №822.

У разі позитивного результату перевірки до паспорта у формі книжечки вноситься відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення №822. Головна інформація для бухгалтера чи кадровика у цій відмітці — її дата. Вона не повинна бути ранішою, ніж 01.01.2011 р. Датою взяття на облік в окремому реєстрі вважається дата внесення відмітки до паспорта (п. 7, п. 8 розділу VIII Положення №822). Наприклад, якщо у фізособи, яка бажає працевлаштуватися на підприємство, дата відмітки раніша, ніж 01.01.2011 р., слід запропонувати такій особі «освіжити» відмітку в податкових органах. Це здійснюється за чинним порядком отримання відмітки, який ми щойно розглянули.

Відповідно до п. 9 розділу VIII Положення №822 до паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття IПН вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється ведення Єдиного державного демографічного реєстру. Для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття IПН податковий орган, до якого було надано повідомлення, надає фізособі повідомлення про відмову від прийняття IПН за формою, наведеною в додатку 10 до Положення №822, для подання її до відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС. Бухгалтеру чи кадровику слід звернути увагу на реквізит паспорта у формі картки «податковий номер»: там має бути слово «відмова» — див. перелік інформації, що вноситься до паспорта, у ч. 7 ст. 21 Закону про ЄДДР. Оскільки цей реквізит включено до форми паспорта з 01.10.2016 р., перевіряти дату відмови щодо її перевищення 01.01.2011 р. немає сенсу, та вона й не зазначається у паспорті у формі картки.

Якщо людина передумала

Пунктами 10, 12 розділу VIII Положення №822 передбачено порядок зміни рішень фізособи — як на користь прийняття IПН під час перебування у «відмовному» статусі, так і на користь відмови від нього, якщо особа вже має IПН. Але для бухгалтерів та кадровиків ці питання вже не цікаві. У фізособи може бути або IПН, як у більшості, або діюча відмітка у паспорті, з якою ми щойно ознайомилися.

Анулюють відмітку у паспорті у формі книжечки шляхом погашення відмітки по діагоналі штампом «Анульовано» або шляхом перекреслення вручну відмітки по діагоналі лінією, над якою здійснюється напис «Анульовано» із зазначенням дати. Побачивши анульовану відмітку, слід запитати у фізособи звичну довідку про присвоєння IПН.

Ведення обліку працівників з відміткою у паспорті

Як правило, роботодавця цікавить кадровий облік працівників з відміткою у паспорті та відображення їхніх доходів у звітності з ЄСВ та у формі №1ДФ.

Щодо кадрового обліку особливих труднощів немає — скрізь у документах і звітах, де зазначається IПН працівника, слід проставляти серію та номер паспорта без пробілів та розділових знаків, наприклад: АА123456.

Щодо заповнення форми №1ДФ ДПI у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві1 наголосила, що у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» відображаються серія та номер паспорта фізособи — для фізособи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Заповнюють клітинки у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1ДФ зліва направо, пропуски (пробіли) при цьому не допускаються. Мінімальна кількість знаків у цій графі — 8. Не треба доповнювати зліва направо нулями інформацію про серію та номер паспорта фізособи.

1 http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/272803.html.

Якщо форму №1ДФ подає роботодавець-ФОП, який має відмітку у паспорті, замість IПН у всіх відповідних реквізитах проставляються серія та номер паспорта. Очевидно, що порядок заповнення буде такий самий: зліва направо, без пробілів і пропусків, без зайвих нулів.

Так само заповнюємо відповідні реквізити і у звітності з ЄСВ — як за формою додатка 4, так і за формою додатка 5.

На практиці трапляються випадки, коли після подання звітності, у якій було зазначено серію та номер паспорта фізособи, приходить повідомлення про помилку, наприклад: код помилки 99, зміст помилки — податковий номер фізособи недійсний або серії та номера паспорта немає в окремому реєстрі ДРФО. Ймовірні причини такої помилки:

— дата відмітки у паспорті у формі книжечки раніша, ніж 01.01.2011 р.;

— друкарські помилки або пробіли при зазначенні серії та номера паспорта. Наприклад, можливе застосування латинських букв при зазначенні серії паспорта, що є помилкою;

— застаріла інформація про наявність відмітки у паспорті — фізособа анулювала відмітку, але не повідомила про це роботодавця чи іншу особу, яка подає звітність щодо такої фізособи за серією та номером паспорта.

Якщо роботодавець перевірив складання звітності і не виявив власних помилок, тоді слід звернутися до працівника із вимогою надати паспорт. Якщо в ньому міститься відмітка про анулювання відмови, треба з'ясувати, з якої дати вона діє. I вимагати від працівника надати дані про діючий IПН.

Якщо відмітка застаріла, працівник має (за бажанням) поновити відмітку (і потрапити до окремого Державного реєстру). Але до такого поновлення його треба зазначати у звітності за діючим IПН, тож перш ніж наново відмовитися від IПН (або в разі небажання це робити), працівник має отримати довідку про IПН і надати її роботодавцю (той зазвичай знімає з неї копію та повертає працівнику).

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
  • Закон №1673 — Закон України від 02.09.2014 р. №1673-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання».
  • Закон про ЄДДР — Закон України від 20.11.2012 р. №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
  • Положення №779 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. №779 (втратило чинність з 21.11.2017 р.).
  • Положення №822 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. №822 (чинне з 21.11.2017 р.).

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру