• Посилання скопійовано

Закон про бухоблік: масштабні новації

Закон про бухоблік зазнав істотних змін1. У чомусь прогнозованих, у чомусь навіть очікуваних. Тож не зволікаймо з їх вивченням.

Зміна термінології

Статтю 1 Закону про бухоблік доповнено новими термінами, зокрема вводиться поняття доходів, витрат і чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Передбачається таксономія фінансової звітності: це означає, що Мінфіном буде затверджено низку статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Припускається, що таксономія матиме вигляд окремого документа, який міститиме перелік статей звітності разом із примітками до них, які мають бути розкриті в межах вимог облікових стандартів.

1 05.10.2017 р. ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (проект від 16.06.2017 р. №4646-д). На дату підписання номера до друку офіційного тексту ще немає.

Змінилося визначення терміна «консолідована фінансова звітність». Якщо раніше прив'язка була до факту дочірності підприємства, то завдяки новаціям при підготовці консолідованої фінзвітності ключовим є питання контролю: статус консолідованої фінзвітності матиме лише фінансова звітність як єдина економічна одиниця того підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються (про дочірність уже не йтиметься).

З'явилися такі поняття, як «звіт про платежі на користь держави» та «звіт про управління».

Нові звіти

Звіт про платежі на користь держави — природа цього звіту полягає у деталізації інформації про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави, але характерний він тільки для тих, хто займається видобутком корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлею деревини і при цьому становить суспільний інтерес.

Звіт про управління містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

Решта термінів, які не згадуються в Законі про бухоблік, але потрібні для ув'язки з іншими термінами, будуть використовуватися у значеннях, визначених НП(С)БО, НП(С)БО в державному секторі та МСФЗ, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Принципи бухобліку

Принципів бухобліку та фінзвітності поменшає з 10 до 7. Принципи обачності, історичної (фактичної) собівартості та періодичності втратять актуальність. Водночас завдяки новаціям до бухобліку і фінзвітності можуть застосовуватися інші принципи, визначені міжнародними стандартами, або НП(С)БО, або НП(С)БО в державному секторі, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством. Закон, як і раніше, поширюється на всіх юросіб незалежно від форм власності, а також з 2018 року на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (ч. 1 ст. 2 викладено у новій редакції).

Класифікація підприємств

Матимемо нову категорію підприємств: підприємства, що становлять суспільний інтерес. Це підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше двох осіб! Ця вимога не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування (абз. 6 ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік).

Вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес

Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи або бухгалтером, або аудитором, або ревізором (стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування) не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності. Iнші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом.

Крім того, надано чітке визначення, які підприємства можуть належати до складу підприємств, що здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Це підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

Також до ст. 2 Закону про бухоблік буде додано класифікацію підприємств (неактуально для бюджетних установ). Тепер усі підприємства класифікуватимуться як мікропідприємства, малі, середні або великі підприємства. Якщо нині критерії встановлено ч. 3 ст. 55 ГКУ, то після змін слід керуватися виключно нормою ст. 2 Закону про бухоблік. На сьогодні критерії визначаються річним доходом від будь-якої діяльності та середньою кількістю працівників за звітний період. Завдяки новаціям треба буде враховувати щонайменше два критерії з трьох, якими є: балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)1 та середня кількість працівників. До уваги беруться показники на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік.

1 Визначення терміна наводиться в оновленій ст. 1 Закону про бухоблік.

Якщо на сьогодні мікропідприємства орієнтуються на річний дохід — еквівалент 2 млн євро, то надалі цей поріг буде зменшено до 700 тис. євро. Пониження порогу річного доходу відчують на собі і малі підприємства (з 10 млн євро до 8 млн євро). Великими підприємствами слід буде вважати тих, чий чистий дохід від реалізації продукції становитиме понад 40 млн євро (замість 50 млн євро, як нині). До складу середніх підприємств належатиме решта підприємств, що не відповідають ознакам малих і показники яких за рік перед звітним відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 мільйонів євро;

— середня кількість працівників — до 250 осіб.

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ протягом відповідного року. Очевидно, як і нині, для цього буде застосовуватися середньорічний курс НБУ для євро. При цьому додано два зауваження:

1) новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Тобто у першому звітному періоді (яким вважається рік з дати початку створення підприємства до 31 грудня) нові підприємства вперше визначатимуть, до якої категорії вони належать, за результатами власної діяльності в такому році;

2) якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. По суті, діє автоматичний перехід з однієї категорії підприємств до іншої.

Проте перехід можливий аж наступного року: ті критерії, яким відповідає підприємство на сьогодні, формуватимуть його статус наступного року. Якщо в одному році мікропідприємство відповідає критеріям середнього, статус середнього підприємства воно отримає лише в наступному звітному році і лише за умови відповідності критеріям середнього підприємства за показниками фінансової звітності такого року.

Тут є два ключові моменти, на яких слід зупинитися докладніше.

Перший. Результати діяльності за рік визначатимуться не у сумі доходу від будь-якого виду діяльності, а у сумі чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг. Як випливає з визначення цього показника, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг») — це, по суті, дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за мінусом наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Чистий дохід завжди менший за дохід від реалізації. Суть такої новації зводиться до того, що вартісний критерій перебування в тій чи іншій категорії підприємств знижено. Перехідні положення коментованого закону передбачають у 6-місячний термін розробку Кабміном і внесення до Верховної Ради проекту закону щодо приведення у відповідність до нього положень ГКУ в частині критеріїв віднесення суб'єктів господарювання до мікропідприємництва, малого, середнього або великого підприємництва (ст. 55 ГКУ, на яку ми нині орієнтуємося, коли визначаємося зі статусом суб'єкта господарювання для складання конкретного формату фінзвітності).

Другий. Як і раніше, ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язує підприємства подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємств не може мати статусу комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Завдяки змінам у ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік на фінансову звітність не може поширюватися заборона стосовно поширення статистичної інформації.

Зверніть увагу!

Підприємства тепер зобов'язані подати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на запит будь-якої юридичної та фізичної особи у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». А це означає, що на будь-який запит (усний, письмовий) суб'єкт господарювання муситиме відреагувати не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, згідно з ч. 1 ст. 20 згаданого закону.

Оновлена редакція ст. 14 Закону про бухоблік регламентує вимоги щодо подання і оприлюднення фінансової звітності. З 01.01.2018 р. підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), ПАТ, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами у випадках, визначених законодавством. Очевидно, йдеться вже про звітність за підсумками 2017 року, яка буде подаватися у 2018 році.

А наступна новація стане актуальною вже з початку 2019 року.

Її суть зводиться до того, що великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та інші фінансові установи: середні підприємства, а також мікропідприємства та малі підприємства будуть зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Як бачимо, розмір та статус підприємства визначатиме не лише формат звітності (як нині), а й наявність чи відсутність обов'язку проходити щорічну аудиторську перевірку такої фінансової звітності й обов'язку оприлюднювати її результати на власній веб-сторінці.

Також підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки аби самостійно виявити та виправити помилку чи з інших причин. Подання і оприлюднення уточненої звітності здійснюється у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюється.

Ті підприємства, що провадять діяльність на території проведення АТО, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності (п. 3 розд. II коментованого закону).

Помилки та недоліки первинної документації

Майбутня редакція ст. 9 буде досить лояльною до формальних недоліків первинних документів. Незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не будуть підставою для невизнання таких первинних документів перевіряльниками, але важливо, щоб такі помилки не перешкоджали ідентифікації особи, яка брала участь у господарській операції. Але документ повинен містити відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

I ще важливий момент: передбачається, що права й обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом, не залежатимуть від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Консолідована фінзвітність

Відповідно до чинної ст. 12 Закону про бухоблік, підприємства, що мають дочірні підприємства, крім власної фінансової звітності, мають складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Законопроектом пропонується надати деяким із таких підприємств вибір.

Ті підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), зможуть не подавати консолідовану фінансову звітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Застосування МСФЗ

На сьогодні, як ми знаємо, звітність за МСФЗ мають готувати лише ПАТ, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається п. 2 Порядку №4191. Змінами передбачається визначити цей перелік у Законі про бухоблік і зазначити, що такий обов'язок покладається на підприємства, що становлять суспільний інтерес, ПАТ і підприємства, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

1 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.

Першим звітним періодом, за який підприємства, зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, мають подати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Водночас за підприємствами закріплена можливість подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон (очевидно, зі звітності за 2018 рік, п. 2 розд. II коментованого закону).

Дата набрання чинності змінами

Передбачається, що зміни загалом наберуть чинності з 1 січня 2018 року. Але крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу I, які стосуються оприлюднення фінансової звітності, вони стануть актуальними з 1 січня 2019 року.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру